221/3018/18
2/221/64/2019
04 квітня 2019 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Безрук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Чемезової Г.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу 221/3018/18 за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до укладеного Договору № б/н від 17.10.2011 року банк, назва якого змінена на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», надав відповідачу кредит у розмірі 4700 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Свої зобов'язання за договором позивач виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит. Відповідач взяла на себе зобов'язання на умовах договору та у визначені договором строки повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші платежі в сумі, строки та на умовах передбачених Договором, та Умовами та правилами надання банківських послуг. У порушення умов кредитного договору, відповідач не виконала свої зобов'язання, в наслідок чого станом на 31.03.2018 року утворилась заборгованість в розмірі 102603,55 грн. з яких заборгованість за кредитом 4396 грн. 68 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом 88499 грн. 50 коп. заборгованість за пенею та комісією - 4345 грн 30 коп, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина), 4862 грн. 07 коп. - штраф (процентна складова), яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь та судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп.
Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк надав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтовував тим, що останній платіж за погашення кредиту мав місце 20.06.2014р., інших погашень вона не здійснювала, однак позивач звернувся лише в травні 2018 році, чим порушив строк позовної давності. Розрахунок заборгованості необґрунтований, не відображені формули, арифметичні дії. Просила відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що свої зобов'язання за договором позивач виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит, який було укладено у спосіб подання письмової згоди відповідача на надання відповідної платіжної картки, видачі позивачем відповідачеві такої картки, та ознайомлення відповідача з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку. Відповідач взяв на себе зобов'язання на умовах договору та у визначені договором строки повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші платежі в сумі, строки та на умовах передбачених Договором, та Умовами та правилами надання банківських послуг. В порушення умов кредитного договору, відповідач не виконав свої зобов'язання, в наслідок чого станом на 31.03.2018 року утворилась заборгованість в розмірі 102603,55 грн. Строк дії пере випущеної картки до 09.2015р., тому строк звернення не порушений.
Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав, на задоволенні позовних вимог наполягав.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Суд, ураховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінивши докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частинами першою та другою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Як встановлено судом 17.10.2011 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов і правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі - Умови), ознайомившись з ними та підписавши відповідну заяву.
Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням картки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду» з відповідачем були узгоджені умови кредитування, а саме внесення платежів до 25 числа місяця наступного за звітним. Базова ставка за користування кредитом 3 % на місяць або 30,00 % на рік. Обов'язковий щомісячний платіж складає 7% від заборгованості (але не менш ніж 50 грн. та не більше залишку заборгованості). Пеня за несвоєчасне погашення кредиту становить: пеня 1- базова процентна ставка за договором/30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня 2 - 1% від заборгованості , але не менше 30 грн. в місяць, нараховується 1 раз в місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникнення прострочення від 50 грн. та більше. Штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань становить 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій. Відповідач ознайомлений із зазначеними умовами кредитування під підпис 17.10.2011 року (а с. 9).
Таким чином, між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем був укладений кредитний договір без номеру від 17.10.2011 року відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 4700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, з базовою процентною ставкою - 3 % на місяць, яка нараховується на суму кредитного ліміту із розрахунку 360 днів на рік, або 30,00% річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за договором виконав та надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, а відповідач зобов'язання по виконанню умов договору не виконувала належним чином, що призвело до виникнення заборгованості.
За представленим до позовної заяви позивачем розрахунком заборгованості станом на У порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, допустила прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого за нею станом на 31.03.2018 року утворилась заборгованість в розмірі 102603,55 грн. з яких заборгованість за кредитом 4396 грн. 68 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом 88499 грн. 50 коп. заборгованість за пенею та комісією - 4345 грн 30 коп, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина), 4862 грн. 07 коп. - штраф (процентна складова), що підтверджено розрахунком заборгованості. (а.с. 5,6).
Банком надано суду довідку про надання за спірним кредитним договором кредитні картки: № 5577212718891586 з терміном дії до вересня 2015 року, та виписку з картрахунку відкритого на ім'я ОСОБА_1, в якому відображені здійснені операції за цим рахунком з використанням зазначених кредитних карток.
З представлених доказів та розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 30.03.2018 року, поданим до позовної заяви, вбачається, що після укладення договору від 17.10.2011 року ОСОБА_1 отримала картку, зі строком дії останньої до вересня 2015 року і активно користувалася коштами наданими їй у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку.
Оскільки в повному обсязі відповідач умови договору по поверненню кредитних коштів не виконувала, залишилася не погашеною заборгованість по тілу кредиту в розмірі 4396,68 грн.
Обов'язок ОСОБА_1 по виконанню умов кредитного договору передбачений законом.
Згідно з пунктом 3.1 Умов та правил для надання банківських послуг (далі - Умови та правила) послуг банк відкриває клієнту картрахунок, видає клієнту карти, їх вид та строк дії визначено в заяві та у Пам'ятці клієнта, підписанням заяви банк і клієнт укладають договір про надання банківських послуг.
Пунктами 3.2, 3.3 Умов та правил передбачено, що після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви банк проводить перевірку наданих документів та приймає рішення про можливість видачі кредиту на платіжну картку. Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який час змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання договору є прямою і безумовною згодою держателя відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Згідно з пунктом 9.12 Умов та правил договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку ні одна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.
Згідно п.3.1.1. розділу ІІ Правил користування платіжною карткою передбачено строк дії картки зазначений на лицевій стороні Карти (місяць, рік). Карта дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця.
Пунктом 3.1.3 розділу ІІ Правил користування платіжною карткою передбачено, що після закінчення строку дії картки банком видається нова картка (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не надійшло письмової заяви держателя про закриття картрахунку, а також за умови наявності грошових коштів на картрахунку для оплати послуг з виконання розрахункових операцій за картрахунком.
Пунктами 5.3., 5.4. Правил користування платіжною карткою визначено, що строк та порядок погашення кредиту (кредитний ліміт, кредитна лінія) по платіжним карткам з встановленням мінімального обов'язкового платежу визначена в пам'ятці клієнта, яка є невід'ємною частиною договору. Платіж включає плату за користування кредитом, визначену тарифами, та частину заборгованості по кредиту. Строк та порядок погашення кредиту (кредитний ліміт, кредитна лінія) по платіжним карткам без встановлення мінімального обов'язкового платежу виконується в наступному порядку: - строк погашення процентів по кредиту - щомісячно за попередній місяць, строк погашення кредиту - в повному обсязі, не пізніше останнього дня місяця, визначеного в платіжній картці (в полі MONTH).
За таких обставин, суд не вважає необхідним застосувати строк позовної давності, на який посилається відповідач, оскільки зі справи вбачається, що строк дії кредитної картки, яка була їй видана закінчувався в останній день вересня 2015 року, тобто 30 вересня 2018 року, а з позовними вимогами до суду ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося 15 травня 2018 року - в межах трирічного строку позовної давності.
Відповідно до положень частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеного у постанові від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14 та позицією Верховного Суду по справі № 591/8058/15ц від 01 березня 2018 року.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом в сумі 4396,68 грн.
Що стосується стягнення заборгованості по процентам з відповідача суд вважає, що такі вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Так, частиною першою ст.1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Кредитна картка діє в межах визначеного нею строку. За договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), а не закінчення строку дії договору.
Оскільки у даній справі строк дії картки встановлений до вересня 2015 року, а з позовом банк звернувся до суду, як зазначалося раніше, 15 травня 2018 року, то, за наявності заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд доходить висновку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами за період з 15 травня 2015 року по 30 вересня 2015 року.
З урахуванням встановленого договором розміру процентів за користування кредитними коштами, представленого позивачем розрахунку заборгованості за процентами, в межах трирічного строку позовної давності, суд, визначає заборгованість за процентами в розмірі 505,62 грн. (4396,68 грн. (загальна сума заборгованості) х 30 % (процентна ставка) :100% : 360 х 138 (кількість днів за період з 01 червня 2015 року по 30 червня 2015 року - строк дії картки).
Отже, з урахуванням розміру процентів, які підлягають стягненню з відповідача, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 17.10.2011 року, яка підлягає стягненню з на користь Банку, визначається в сумі 4902,30 грн., та складається з заборгованості за кредитом - 4396,68 грн. та заборгованості за процентами - 505,62 грн.
Що стосується вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами за період з 01 жовтня 2015 року (після закінчення строку дії картки) до 30.03.2018 року (в межах позову), то підстави для стягнення заборгованості по процентам за вказаний період відсутні, з урахуванням таких положень матеріального закону.
Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий до закінчення строку дії кредитної картки.
Відтак, у межах строку кредитування до 30 вересня 2015 року відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами до 25 числа кожного місяця. Починаючи з 01 жовтня 2015 року, відповідач мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Таким чином, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
За таких обставин, вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами за період з 01 жовтня 2015 року по 30.03.2018 року, є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Також при вирішенні спору враховує постанови Верховного Суду від 10 травня 2018 року справа № 239/100/15-ц провадження № 61-5364св18, від 30 травня 2018 року справа № 264/5662/16-ц провадження № 61-2 св17, від 03 жовтня 2018 року справа № 233/2056/17 провадження № 61-32873св18.
Крім того, суд вважає, що вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення з відповідача заборгованості за пенею та комісією - 4345,30 грн, а також штрафів : 500 грн. (фіксованої частина) та 4862,07 грн. (процентна складова) задоволенню не підлягають, враховуючи таке.
Відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні Клієнтом строків платежів за будь-яким з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
З розрахунку заборгованості вбачається, що Банк з 01.08.2014 року нарахував відповідачу пеню в загальній сумі 4345,30 грн. Штраф, в загальній сумі 4862,07 грн. нарахований при визначенні розрахунку заборгованості 30.03.2018 року.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».
Згідно зі ст. ст. 10, 11 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим.
Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.
15 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в преамбулі якого зазначено, що цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
На виконання ч. 6 ст. 14-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» Національний банк України з метою забезпечення реалізації ст. 2 цього Закону листом від 5 листопада 2014 року № 18-112/64483 «Про скасування пені та штрафів за договором кредиту під час АТО» повідомив всі банки про необхідність неухильно дотримуватися вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та про відповідальність керівників банків за їх невиконання.
Також на виконання ч. 5 ст. 14-1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2015 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, де у підп. 1 п. 1 зазначено Волноваський район Донецької області.
Встановлено, що позивач просив стягнути з позичальника пеню/комісію та штраф в загальній сумі 9707,37 грн. за порушення основного зобов'язання за кредитним договором, який включає період дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
З урахуванням положень вказаного закону, підстави для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за пенею/комісією та штрафів відсутні, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині суд відмовляє за безпідставністю вимог.
З урахуванням висновків про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» суд вважає, що позивачу, на підставі ст.141 ЦПК України, слід відшкодувати понесені витрати по оплаті судового збору в розмірі пропорційному задоволенню позовних вимоги.
Встановлено, що при зверненні до суду позивач оплатив судовий збір в розмірі 1762 грн. за ціною позову 102603,55 грн. (а.с. 1-2).
Оскільки під час розгляду справи, розмір заборгованості відповідача перед банком визначено в сумі 4902,30 грн., що становить 4,78% задоволених вимог, то розмір відшкодування 84,22 грн.(1762 х 7,87%:100%).
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.526,610,611,625,1052,1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 279, 353,354 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВК034536, виданий Волноваським РВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП-3182211504, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за Договором № б/н від 17.10.2011 року в загальному розмірі 4902,30 коп., з яких заборгованість за кредитом 4396 грн. 68 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом 505 грн. 62 коп..
У задоволенні решти позовних вимог акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» сплачений судовий збір в сумі 84 гривень 22 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Т.В. Безрук