Рішення від 22.03.2019 по справі 145/250/19

РІШЕННЯ

іменем України

"22" березня 2019 р. 145/250/19

2/145/334/2019

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Кіосак Н. О.

за участю секретаря Віценко К.А.

позивачки ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому вказує, що вона перебувала в шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Шлюб між ними розірваний рішенням Тиврівського суду.

У них є неповнолітній син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син проживає з нею і перебуває на її утриманні.

Відповідач проживає окремо від сім'ї, коштів на утримання сина не надає.

Вони з сином проживають в квартирі її батьків. Вона утримує сина та себе за рахунок її заробітної плати. Вона працює В ТОВ «Кононівський елеватор. Гніванська дільниця», отримує мінімальну заробітну плату, яка складає 4700 грн. Заробітна плата вказана без вирахування обов'язкових платежів до бюджету. Тому реально вона отримує значно менше. Розмір її доходів є меншим за прожитковий мінімум для двох осіб.

Відповідач ухиляється від утримання сина. Тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом.

Інших утриманців у відповідача немає. Він працездатний і має можливість надавати кошти на утримання сина.

Оскільки відповідач немає постійного місця роботи та стабільного доходу він згідно вимог ст. 183 СК України повинен сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі.

Вважає, що він має можливість сплачувати аліменти в сумі 1200 гривень щомісячно на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Такий розмір аліментів буде достатнім для створення для дитини задовільних умов проживання та розвитку.

Іншого позову до тієї самої особи, з тих самих підстав та з тим самим предметом позову, до суду вона не подавала.

Просить стягувати з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти в сумі 1200 гривень щомісячно на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до його повноліття починаючи з дня звернення до суду з даним позовом.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць просить звернути до негайного виконання.

Ухвалою судді від 22.02.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Запропоновано відповідачу в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали подати до суду відзив на позовну заяву.

Справу призначено до розгляду по суті на 22.03.2019 року.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити. Пояснила, що вона власної нерухомості, транспортних засобів немає. Син - ОСОБА_4 , єдина її дитина. Вона працює в ТОВ "Кононівський елеватор" на посаді вагар. Вона здорова, син часто хворіє на простудні захворювання. Коли народився син, ОСОБА_2 не захотів написати заяву відмову від сина.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, пояснив, що ОСОБА_3 не його син. Він власних транспортних засобів, нерухомості не має. Він не інвалід, однак хворіє. Інших утриманців у нього не має.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задоволити виходячи з наступного.

Сторони перебували у шлюбі, який рішенням Тиврівського районного суду від 15.10.2015 року розірвано (справа № 145/1186/15-ц). Рішення набрало законної сили 10.11.2015 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 в них народився син - ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про його народження, батьком якого в актовому записі про народження вказаний відповідач, з огляду на положення ч. 2 ст. 22 СК України. Будь-яких рішень про оскарження батьківства, виключення з актового запису про народження ОСОБА_3 відомостей про відповідача як батька дитини, суду не надано.

Дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні, що стверджується довідкою Гніванського КП "Гніваньводопостач" № 319 від 11.02.2019 року, довідкою Гніванського КП "Гніваньводопостач" про склад сім'ї № 1416 від 22.05.2018 року та актом обстеження матеріально - побутових умов проживання від 11.02.2019 року.

Відповідно до ст. 180 СК України утримання дітей до досягнення ними повноліття є обов'язком обох батьків.

Як зазначено у статті 3 Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20.11.89 N 44/25, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.91 N 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 даної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства» України та ст. 141 СК України, батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Розірвання шлюбу між батьками чи проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років на даний час становить 1626 гривень в місяць, з 1 липня - 1699 гривень.

Прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України від: 05.10.2000 року №2017-111 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, а відтак обоє з батьків зобов'язані спільно забезпечити отримання дітьми прожиткового мінімуму.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Надані відповідачем направлення Тиврівського районного військового комісаріату від 14.03.2003 року в обласну лікарню ім. Пирогова з діагнозом: хронічний гепатит, виписка з медичної картки амбулаторного хворого, що видана даним лікувальним закладом про перебування відповідача на амбулаторному лікуванні з 20.01. по 22.01.2013 р., виписка даного лікувального закладу від 22.01.2003 р., сцинтіграфія Вінницького обласного клінічного онкологічного диспансеру від 25.12.2012 року згідно якого, у ОСОБА_2 має місце хронічний гепатит, свідчать про стан його здоров'я на той час. На даний час доказів про стан здоров'я відповідача суду не надано.

Відповідач працездатний, молодого віку, інших утриманців немає, а тому в змозі приймати участь в утриманні сина.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позов задоволити частково, визначивши аліменти в розмірі 1000 гривень щомісячно, що приблизно складатиме половину прожиткового мінімуму на дитину.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка від сплати судового збору у даній справі звільнена.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог суд присуджує судовий збір з відповідача з врахуванням мінімального розміру судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 76-83, 89, 141, 258, 263, 264, 265, 279 ЦПК України, ст.ст.180-182, 184 СК України, Законом України "Про судовий збір" №3674-VІ від 08.07.2011 р., Законом України “Про охорону дитинства" від 26.04.2001 р.,

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, щомісячно, починаючи з 19 лютого 2019 року до повноліття дитини.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 в прибуток держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 29 березня 2018 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручене у день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення суду буде подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Суддя Кіосак Н. О.

Попередній документ
80932738
Наступний документ
80932740
Інформація про рішення:
№ рішення: 80932739
№ справи: 145/250/19
Дата рішення: 22.03.2019
Дата публікації: 15.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тиврівський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів