Справа № 278/143/19
Провадження №2/278/50/19
01 квітня 2019 року суддя Житомирського районного суду Житомирської області Зубчук І.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист своїх прав та не законне заволодіння коштами,-
1. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, вказуючи, що він заплатив відповідачу ОСОБА_2 кошти в сумі 2000 гривень за написання позовної заяви та участі в судовому процесі в якості його представника. Про те відповідач довгий час не виконував свою роботу та віддав позовну заяву, яка була написана від руки, документи до позову не були підготовані. Своїми неправомірними діями відповідач завів позивача в оману, не виконав свою роботу, в наслідок чого ОСОБА_1 витратив свій час та зазнав душевних страждань, які оцінив в розмірі 5000 гривень.
Відзив від відповідача до суду не надходив.
2. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 06 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.12-13).
Позивач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі, відповідач отримав пакет документів, що підтверджується матеріалами справи (а.с.16-17).
Клопотань від учасників процесу про розгляд справи у поряду загального позовного провадження не надходило.
3. Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).
Оскільки, відповідно до вимог ст.279 ЦПК України, справа в порядку спрощеного позовного провадження розглядається без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, то, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Дослідивши докази в їх сукупності, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 02 листопада 2018 року за зверненням ОСОБА_1 ОСОБА_3 відділ поліції ГУНП в Житомирській області провів перевірку фактів щодо неправомірних дій ОСОБА_2, про наслідки якої повідомив заявника, при цьому зазначив, що в діях гр.ОСОБА_2 відсутні ознаки кримінального правопорушення, а вбачаються цивільно-правові відносини, вирішення яких відноситься виключно до компетенції суду (а.с.4).
Відповідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно ч.ч.1-4 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.
Отже, кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Відповідно до ч.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.2, п.4, п.6 , п.7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно із ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
4. Висновки суду.
Так, у ході розгляду справи позивачем ОСОБА_1 не надано належних доказів щодо незаконного заволодіння коштами відповідачем ОСОБА_4, окрім того даний факт не встановлений в наслідок перевірки за зверненням позивача до Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
5. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК).
Таким чином судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 12, 82, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклик) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: І. В. Зубчук