Справа № 295/8674/18
Провадження №2-а/278/22/19
04 квітня 2019 року суддя Житомирського районного суду Житомирської області Зубчук І.В. розглянувши в м.Житомирі в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) осіб адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта СРПП Бердичівського ВП Краснов Максима Леонідовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, в якій зазначив, що 28 червня 2018 року о 18 год. 10 хв. він здійснив зупинку та в подальшому стоянку автомобіля ближче 10 метрів до перехрестя вулиць Європейська-Театральна, в результаті чого було складено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Позивач вважає, що зазначена постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню, оскільки він зазначене правопорушення не скоював, що підтверджується відсутністю у матеріалах про притягнення його до адміністративної відповідальності будь-яких доказів скоєння правопорушення.
У зв'язку з наведеним просить скасувати постанову серії НК №868120 від 28 червня 2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 06 березня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторони.
Клопотань від учасників процесу про розгляд справи у поряду загального позовного провадження не надходило.
Відзив на адресу суду не надходив.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки, відповідно до вимог ст.262 ЦПК України, справа в порядку спрощеного позовного провадження розглядається без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, то, відповідно до вимог ч.4 ст.229 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
28 червня 2018 року поліцейським СРПП Бердичівського ВП Красновим Максимом Леонідовичем складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, серії НК №868120, згідно з якою позивач скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та порушив п.п.15.9-г, 15.10-а Правил дорожнього руху України, що полягало в тому, що ОСОБА_1 28 червня 2018 року о 10 год. 00 хв. в м.Бердичів по вул.Європейській здійснив зупинку та в подальшому стоянку автомобіля IVECO номерний знак НОМЕР_1 ближче 10 метрів до перехрестя вулиць Європейська-Театральна (а.с.6).
Стаття 23 Закону України «Про Національну поліцію України» визначає, що основними повноваженнями патрульної поліції є, зокрема, виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративне правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення регулюється КУпАП, яким серед іншого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, в тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП).
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Незважаючи на пояснення ОСОБА_1 про те, що він жодних правил дорожнього руху не порушував, дослідження матеріалів зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, дослідження інших доказів, виніс на місці зупинки транспортного засобу постанову серії НК №868120 про накладення на нього штрафу в розмірі 255 гривень за ч.1 ст.122 КУпАП.
Скасовуючи постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, суд виходить з того, що відповідно до статті 258 КУпАП, протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, зазначена правова норма містить вичерпний перелік підстав, за яких протокол про адміністративне правопорушення не складається, зокрема правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху. Судом встановлено, що у даному випадку жодної з підстав визначених Законом, яка б звільняла працівника поліції від складання протоколу про адміністративне правопорушення, не було.
Як вбачається з матеріалів справи, працівником поліції протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено не було, що є порушенням Закону.
Також суд, скасовуючи постанову у справі про адміністративне правопорушення, виходить і з того, що відповідно до рішення Конституційного суду України від 26.05.2015 року №5-рп/2015у справі №1-11/2015 за конституційним поданням уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складення протоколу про адміністративні правопорушення та розгляд уповноваженим органом справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Як зазначає Конституційний суд, аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв'язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстави для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення відсутні, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", яке вживається у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься у положеннях частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке вживається в положеннях частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, КУпАП визначені правопорушення, які не потребують довготривалої процедури, але цей перелік є вичерпний, коли особу можна притягти до адміністративної відповідальності безпосередньо на місці вчинення адміністративного правопорушення. В усіх інших випадках, як і в даному випадку,співробітник поліції зобов'язаний скласти протокол, опитати свідків, отримати пояснення від особи, яку притягують до відповідальності, та направити такий протокол уповноваженому органу, де у відділенні поліції уповноважений співробітник з дотриманням вимог КУпАП зобов'язаний розглянути протокол та винести постанову у справі про адміністративне правопорушення, забезпечивши при цьому особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, можливість реалізувати права гарантовані їй статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.
В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, поліцейським Красновим М.Л., при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та винесенні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, дотримані не були.
Оскільки ОСОБА_1 послідовно заперечував вину у вчиненні правопорушення, а в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які б спростовували його пояснення, то постанову поліцейського СРПП Бердичівського ВП Краснова Максима Леонідовича серії НК №868120 від 28 червня 2018 року про накладення на нього штрафу в розмірі 255 гривень за ч.1 ст.122 КУпАП необхідно визнати протиправною і її скасувати, а провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити через відсутність складу адміністративного правопорушення.
Суд також звертає увагу, що вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення поліцейський, в порушення вимог ст.ст. 33, 280 КУпАП, не з'ясував характер вчиненого діяння, дані про особу ОСОБА_1, його майновий стан, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, що є самостійною підставою для скасування постанови.
Керуючись ст.ст. 2, 6-11, 72-77, 90, 94, 139, 242-246, 250, 255, 257, 286 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до старшого сержанта СРПП Бердичівського ВП Краснов Максима Леонідовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати протиправними дії поліцейського СРПП Бердичівського ВП Краснова Максима Леонідовича щодо винесення постанови про адміністративне правопорушення серії НК №868120 від 28 червня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Скасувати постанову серії НК №868120 від 28 червня 2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.
Провадження по адміністративній справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: І. В. Зубчук