Справа № 216/5412/18
Номер провадження 2/216/1378/19
28 березня 2019 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Бондарєвої О.І.,
за участю секретаря судового засідання Городнічевої Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №5, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, про встановлення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -
Позивачі звернулись до суду з вищезазначеним позовом, який обґрунтовували тим, що 28.03.2015 року померла ОСОБА_3, яка була бабусею позивачів. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла своєму синові ОСОБА_4 належну їй квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на вищевказане майно. Спадкоємцем померлої міг би бути її син ОСОБА_4, як спадкоємець за заповітом, але він помер 19.05.2017 року. Позивачі звернулися до державного нотаріуса Сьомої державної нотаріальної контори для оформлення спадщини після померлої ОСОБА_3 У відповідь на звернення вони отримали відмову, оскільки ними було пропущено встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини. Батько позивачів ОСОБА_4 пропустив термін прийняття спадщини з поважних причин, а саме: через хворобу, внаслідок якої в нього бракувало коштів та часу для звернення до нотаріуса щодо оформлення спадщини. Через п'ять місяців після смерті батька ОСОБА_4, померлого 19.05.2017 року, позивачі звернулися до нотаріуса для оформлення спадкових прав. Тобто фактично позивачами не були порушені строки прийняття спадщини після смерті їх батька ОСОБА_4, але пропущено відповідний строк після смерті бабусі ОСОБА_3 Про те, що батько позивачів не прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3, позивачі дізналися лише після свого звернення до нотаріуса.
На підставі вищевикладеного, позивачі просять визначити їм додатковий трьохмісячний строк, достатній для подання ними заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, яка померла 28.03.2015 року.
Позивачі в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце засідання повідомлялись належним чином, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі, на задоволенні позову наполягали.
Представник відповідача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце засідання повідомлялась належним чином надала суду заяву, в якій просила розглянути заяву за її відсутності, зазначивши, що при вирішенні позовних вимог покладається на думку суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, згідно зі свідоцтва про смерть серії І-КИ № 612058, актовий запис № 392 (а.с. 5) 28 березня 2015 року померла ОСОБА_3, яка доводиться позивачам бабусею.
За життя ОСОБА_3 була власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло (а.с. 17).
За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла своєму синові ОСОБА_4 належну їй квартиру, проте у право на спадщину останній не вступив, оскільки згідно зі свідоцтва про смерть серії І-КИ № 744440, актовий запис № 91 (а.с. 6) помер 18.05.2017 року.
З постанови державного нотаріуса Сьомої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 26 грудня 2017 року (а.с. 16) вбачається, що позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої 28.03.2015 року ОСОБА_3, оскільки спадкоємці пропустили шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до відповіді на запит суду від 23.11.2018 року № 1203/01-16 завідувач Сьомої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_6 встановлено, що після померлої 28.03.2015 року ОСОБА_3 була заведена спадкова справа № 496/2017 від 31 жовтня 2017 року за заявами про прийняття спадщини № 1224 від імені ОСОБА_2 та № 1225 від імені ОСОБА_1
За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13, - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Таким чином позивачі є спадкоємцями за законом п'ятої черги після смерті ОСОБА_3
Згідно зі ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст.1272 ЦК України).
Враховуючи викладені вище обставини, позивачами було пропущено строк для прийняття спадщини, передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, а саме шість місяців від моменту відкриття спадщини.
У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Вирішуючи питання про встановлення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Таким чином у судовому засіданні знайшло своє підтвердження те, що позивачі з поважних причин пропустили строк для прийняття спадщини, оскільки на час життя їхнього батька ОСОБА_4 не було необхідності звертатися щодо оформлення спадщини після померлої бабусі ОСОБА_3
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підлягає задоволенню та позивачам повинен бути визначений додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлої 28.03.2015 року, і достатнім, в даному випадку, буде строк у три місяці.
Керуючись ст.ст. 1233, 1265, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, про встановлення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини- задовольнити.
Визначити додатковий трьохмісячний строк, достатній для подання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, яка померла 28 березня 2015 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
-позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2;
-позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2;
-відповідач: виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, ЄДРПОУ: 04052560, місцезнаходженням якого є адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд. 27.
Суддя О.І. Бондарєва