Справа №295/16220/18
Категорія 47
2/295/625/19
14.03.2019 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого - судді Перекупка І.Г.
за участі секретаря - Поліщук К.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з первісним позовом, в якому з урахуванням уточненої заяви від 14.03.2019 року, просить розірвати шлюбу між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 18.05.1996 року Міським відділом ЗАГС м. Коростень, про що в Книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 140; стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, які продовжують навчання, в розмірі 1/3частини всіх видів його заробітку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду та до закінчення їх навчання; стягнути судовий збір з відповідача. В обґрунтування позову зазначає, що з відповідачем перебуває у шлюбі з 18.05.1996 року, від якого мають дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4. Сімейне життя з відповідачем не склалося, сімейні відносини між сторонами припинилися, спільне господарство не ведеться, сторони мають діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю. ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву, в якому з урахуванням уточненої заяви від 14.03.2019 року, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, які продовжують навчання, в розмірі 1/3частини всіх видів його заробітку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду та до закінчення їх навчання.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 21.01.2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
Від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їх участі. Позивач підтримав позовні вимоги первісного позову та визнала вимоги зустрічного позову, а відповідач первісний позов визнав та та підтримав вимоги зустрічного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи те, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Судом встановлено, відповідно до оригіналу свідоцтва про шлюб серії І-ТП № 018376, сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 18.05.1996 року Міським відділом ЗАГС м. Коростень, про що в Книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 140. (а.с. 5)
Позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копіями свідоцтв про народження
Відносини, які склалися між позивачем та відповідачем привели до втрати почуття любові та поваги один до одного. Подальше спільне життя позивача та відповідача, як подружжя, і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача.
Примирення між позивачем та відповідачем на даний час неможливе.
Згідно до норм ст. 51 Конституції України та ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.
За змістом ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
У відповідності із ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
На підставі викладеного, оскільки сторони не бажають зберегти шлюб, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, що відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України є підставою для розірвання шлюбу, а тому позовна заява підлягає до задоволення.
Згідно зі статтею 24 СК України,шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Згідно зі статтею 24 СК України,шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя /стаття 110 СК України/. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Згідно довідки Одеського торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, є студентом 1-го курсу ленної форми навчання, рівня - Магістр, навчається за рахунок коштів фізичної особи, з терміном навчання до 30.12.2019 року.
Відповідно до довідки № 240 від 18.11.2018 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, навчається в Університеті державної фіскальної служби України на 1-му курсі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, денної форми навчання навчально-наукоіого інституту обліку, аналізу та аудиту, з терміном навчання з 01.09.2018 р. по 30.06.2022 р.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Ч. 3 ст. 181 СК України передбачає, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України слідує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідач є батьком дитини, від надання матеріальної допомоги в добровільному порядку ухиляється, працює, матеріально забезпечений, інших утримувачів немає.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї (ст.150 Сімейного кодексу України).
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 p., батьки або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Положення Сімейного кодексу України регулюють відносини з утримання між батьками й дітьми, між матір'ю й батьком дитини з метою затвердження почуття обов'язку батьків і дітей один перед одним і мають своєю спрямованістю створення в сім'ї сприятливих умов фізичного, розумового, морального, духовного й соціального розвитку дитини. Регулювання відносин батьків і дітей щодо утримання здійснюється відповідно до положень міжнародних правових актів, зокрема Декларації прав дитини від 20.11.1959 р., Конвенції про права дитини тощо і погоджується із загальними засадами регулювання сімейних відносин, закріпленими в ст. 7 Сімейного кодексу України.
Відповідно до абз. 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” від 15.05.2006 р. обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Так, відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України і вказаного роз'яснення Пленуму Верховного Суду України обов'язок щодо утримання повнолітніх дочки, сина виникає за умови їх потреби у матеріальній допомозі у зв'язку з навчанням. Таким чином, особа не в усіх випадках є обмеженою у зв'язку з навчанням в можливості заробляти кошти для власного забезпечення. Тому в разі спору така потреба має бути встановлена судом. Потреба в матеріальній допомозі має бути пов'язаною з навчанням.
Відповідно до положення статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Згідно з ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до положення статті 200 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно ч.1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Як передбачено ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 104-105, 110, 112-115, 160, 183 Сімейного кодексу України, ст.ст.5, 12, 13, 81, 141, 200, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 18.05.1996 року Міським відділом ЗАГС м. Коростень, про що в Книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 140.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка продовжує навчання, у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.11.2018 року та до закінчення нею навчання в Одеському торговельно-економічному інституті Київського національного торговельно-економічного університету, тобто до 30.12.2019 року.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка продовжує навчання, у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.11.2018 року та до закінчення нею навчання в Університеті державної фіскальної служби України, тобто до 30.06.2022 року.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за 1(один) місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка продовжує навчання, у розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.02.2019 року та до закінчення нею навчання у Одеському торговельно-економічному інституті Київського національного торговельно-економічного університету, тобто до 30.12.2019 року.
Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка продовжує навчання, у розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.02.2019 року та до закінчення нею навчання в Університеті державної фіскальної служби України, тобто до 30.06.2022 року.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за 1(один) місяць.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його ухвалення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).
Відповідач: ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2).
Суддя І.Г. Перекупка