Провадження № 2/742/378/19
Єдиний унікальний № 742/303/19
27 березня 2019 року
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді - Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Нужняк А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до акціонерного товариства «Укрпошта» про скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,
І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.
У січні 2019 року позивач звертаючись до суду з заявою просить суд, скасувати наказ (розпорядження) №3887 к/тр ЧД акціонерного товариства «Укрпошта» про припинення трудового договору (контракту) від 28 грудня 2018 року; поновити ОСОБА_4 на роботі на посаді начальника відділення зв»язку поштового ПВПЗ №112 в Чернігівській дирекції акціонерного товариства «Укрпошта»; стягнути з акціонерного товариства «Укрпошта» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Аргументує свої вимоги тим, що 28 грудня 2018 року на підставі наказу (розпорядження) № 3887 к/тр про припинення трудового договору (контракту) від 28.12.2018 року її було звільнено з роботи на підставі п.2 ст.41 Кодексу Законів про працю України у зв»язку із втратою довіри при обслуговуванні матеріальних цінностей.
Підставою для звільнення став акт ревізії від 13 грудня 2018 року, згідно якого у нього виявлено недостачу грошових коштів у розмірі 10101 грн.
Позивач вважає, що викладені у вказаному акті твердження нічим не підтверджені.
Нею взагалі не вчинялися жодні винні чи необережні дії, які б давали підстави для втрати довір»я з боку роботодавця.
Крім того відповідачем було порушено процедуру звільнення, бо він не звертався до профспілкової організації для отримання згоди на її звільнення.
У зв»язку з цим позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
07 лютого 2019 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з позовними вимогами та просив відмовити в їх задоволенні, при цьому зазначив, що ОСОБА_4 під час виконання трудових обов»язків несла повну індивідуальну матеріальну відповідальність за ввірені їй матеріальні цінності. Наявність недостачі готівки у розмірі 10101 грн. 25 коп. та інших матеріальних цінностей на суму 557 грн. 57 коп., не виплачені пенсійні кошти гр.ОСОБА_5 є достатньою підставою для втрати довір»я зі сторони адміністрації до ОСОБА_4, що тягне за собою звільнення на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України. При звільненні позивача мало місце наявність всіх складових, необхідних для звільнення працівника у зв'язку з втратою довір"я.
25 лютого 2019 року позивач надав відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що ні в акті ревізії, ні в акті службового розслідування не встановлено, яких коштів за цільовим призначенням не вистачає. Крім того, відповідачем до відзиву не надано жодного документу звітності, який би підтверджував отримання нею коштів під звіт.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Коваленка А.В. від 25.01.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового розгляду в загальному провадженні на 09 год. 00 хв. 26 лютого 2019 року.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 лютого 2019 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до акціонерного товариства «Укрпошта», Чернігівської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» про скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в частині позовних вимог до Чернігівської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта».
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 березня 2019 року розгляд справи відкладено до 27 березня 2019 року.
ІІІ. Позиції сторін.
В судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги, при цьому пояснив, що факт недостачі не підтверджено; позивач та водій несли матеріальну відповідальність; прибуткові видаткові відомості були відсутні;не було щоденного фіксування; видатково касові ордери позивач не отримувала; отримувала кошти для видачі пенсій і виплат; незрозуміло по яких саме позиціях виявлено недостачу. ОСОБА_4 відшкодувала шкоду, не розуміючи за що вона її відшкодувала.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, при цьому зазначив, що позивач не є членом профспілкової організації.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що вона є менеджером АТ «Укпошта», вона працювала разом з ОСОБА_4 Вона запропонувала їй посаду пересувного відділення. Остання пройшла стажування по обробці документів. ОСОБА_4 здавала звіти до відділу контролю. В кінці жовтня було виявлено недостачу, але їй дали можливість погасити нестачу частинами. Остання не погасила недостачу, та коли в грудні ОСОБА_4 вирішила звільнитися, то було проведено ревізію і виявлено недостачу.
Відповідно до наказу Чернігівської дирекції ПАТ «Укпошта» від 08.10.2018 року №3204-К/ТР з 11.10.2018 року ОСОБА_4 була прийнята на роботу начальником відділення поштового ПВПЗ №112(а.с.5)
Відповідно до акту від 10 жовтня 2018 року ОСОБА_4 прийняла товарно-матеріальні цінності ПВПЗ №112 згідно їх переліку(а.с. 95-98)
11 вересня 2018 року між Чернігівською дирекцією ПАТ «Укрпошта» в особі директора філії Чернігівської дирекції ПАТ «Укрпошта» Дорошенко О.М. та начальника ПВПЗ №112 ОСОБА_4, яка виконує роботу безпосередньо пов»язану із зберіганням, обробкою, продажем, (відпусканням), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей, було укладено договір про повну індивідувальну матеріальну відповідальність, відповідно до якого остання взяла на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності довірених їй підприємством, установою, організацією матеріальних цінностей, у зв»язку з чим зобов»язалася: дбайливо ставитись до переданих їй на зберігання або з іншої мети матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів для відвернення шкоди; своєчасно повідомляти адміністрацію Центра поштового зв»язку №3 про всі обставини, що загрожують забезпеченню схоронності довірених їй цінностей; вести облік, складати, надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та залишки матеріальних цінностей; брати участь в інвентаризації довірених матеріальних цінностей(а.с.94)
11 жовтня 2018 року між Чернігівською дирекцією ПАТ «Укрпошта» в особі директора філії Чернігівської дирекції ПАТ «Укрпошта» Дорошенко О.М. та коллективом ПВПЗ №112 в особі начальника ПВПЗ №112 ОСОБА_4 було укладено договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, відповідно до якого колектив (бригада) бере на себе колективну (бригадну) матеріальну відповідальність за незабезпечення зберігання майна, товарів широкого вжитку, товарів (в тому числі періодичних друкованих видань для реалізації в роздріб) та інших цінностей, які знаходяться в ПВПЗ переданих їм для зберігання та реалізації споживачем.(а.с.91-93).
13 грудня 2018 року було проведено ревізію ПВПЗ, за результатами якої складено акт в якому зазначено, що під час проведення перевірки виявлено нестачу готівки в касі на суму 10101 грн. 25 коп. За результатами перерахованих знаків поштової оплати: товарів, періодичних видань, виявлено нестачу на загальну суму 557 грн. 57 коп.(а.с.22-26).
Актом службового розслідування за фактом привласнення готівкових коштів начальника ПВПЗ №112 Чернігівської дирекції ПАТ «Укрпошта» ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_4 прийняла ПВПЗ №112 10.10.2018 року. Під час перевірки касових звітів та виробничої документації встановлено, що ОСОБА_4 постійно порушувала вимоги п.4.1, 4.2 наказу ПАТ «Укрпошта» від 27.02.2018 року №204 «Про затвердження деяких нормативних актів щодо оформлення касових звітів неавтоматизованих відділень поштового зв»язку філій ПАТ «Укрпошта», в частині оформлення касових звітів, а саме не в повному обсязі оприбутковувала прийняті грошові кошти КЗ 18/10, 19/10, 24/10, 25/10 та інше. Не заповнювала зворотню сторону касового звіту. Порушувала вимоги п.4.11 «Регламенту процессу закриття операційного дня та формування касових документів у неавтоматизованих відділеннях поштового зв»язку ПАТ «Укрпошта», затвердженого наказом від 06.11.2018 року №1545, в частині оформлення супровідного листа ф.4, не зазначила прописом суму отриманої готівки, не проставляла відбиток календарного штемпеля з датою отримання готівки та не ставила особистий підпис.
Крім того, в порушення вимог п.3.1.1 д) «Порядку приймання платежів об»єктами поштового зв»язку УДППЗ «Укрпошта» затвердженого наказом №355 від 02.06.2015 року в кінці робочого дня не виписувала реєстр ф -10-п на прийняті комунальні платежі. При прийнятті передплати від споживачів не виписувала та не видавала клієнтам квитанції розрахункових книжок ф.П-2.
Внаслідок того, що ОСОБА_4 щоденно у кассовому звіті не виводила залишок готівки в касі, не підраховувала наявну готівку, протягом жовтня-грудня 2018 року, нестача готівки у касі станом на 13.12.2018 року становила 10101,25 грн.
Крім того у відомості №2/25405 на виплату пенсій, соціальних допомог за грудень 2018 року проставлено підпис в одержанні пенсійних коштів гр. ОСОБА_5 07.12.2018 року у сумі 2175,51 грн. Підпис працівника зв»язку, яка проводила виплату відповідає підпису ОСОБА_4 При пред»явленні відомості про виплату, ОСОБА_5 не підтвердила проставлення нею підпис одержувача на відомості.
Начальник ПВПЗ №112 ОСОБА_4 привласнила готівкові кошти за прийняту передплату по населенному пункту Нова Гребля на загальну суму 286 грн. 56 коп.
Таким чином начальник ПВПЗ №112 ОСОБА_4 протягом жовтня-грудня поточного року, використовуючи своє службове становище привласнила готівкові кошти на загальну суму 13120 грн. 89 коп. Нестачу готівки у сумі 557 грн. 57 коп. ОСОБА_4 оприбуткувала в день перевірки 13.12.2018 року. Залишок привласнених коштів начальником ПВПЗ №112 становить 12563 грн. 32 коп.(а.с.27-30)
Відповідно до пояснень ОСОБА_4 наданих 13 грудня 2018 року, під час перевірки 13.12.2018 року була виявлена нестача готівки в касі в сумі 10101 грн.25 коп., яка у останньої виникла внаслідок відсутності по факту грошей(а.с.31)
Згідно з пояснень ОСОБА_4 наданих 13 грудня 2018 року, під час перевірки 13.12.2018 року була виявлена нестача по знаках поштової оплати , товарах, періодичних виданнях в сумі 557 грн. 57 коп., недостача погашена нею в день проведення перевірки(а.с.32).
Згідно з листа філії Чернігівської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» №01/1-08/17 від 04.02.2019 року, 03 січня 2019 року за вих.№ 11-19-07 Чернігівською дирекцією Акціонерного товариства «Укрпошта» на адресу начальника Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області було направлено матеріали службового розслідування за фактом привласнення готівкових коштів начальником ПВПЗ №112 ЦПЗ №3 Чернігівської дирекції АТ «Укрпошта» ОСОБА_4, яке виявлено у грудні 2018 року.(а.с.36)
Відповідно до касових звітів ОСОБА_4 щоденно звітувала про наявність коштів ( а.с.103-147).
Відповідно до листа Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області №2213/124/48/2019 від 18.02.2019 року, за матеріалами службового розслідування за фактом привласнення готівкових коштів начальником ПВПЗ №112 ЦПЗ №3 Чернігівської дирекції АТ «Укрпошта» ОСОБА_4, які надійшли до Прилуцького відділу поліції ГУНП в Чернігівській області відкрито кримінальне провадження №12019270210000050 від 09.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.191 КК України та по ньому триває досудове розслідування(а.с.44)
Згідно листа Чернігівської обласної організації професійної спілки працівників зв"язку ПАТ "Укрпошта" ОСОБА_4 не була членом профспілки( а.с.35).
Наказом (розпорядження) № 3887 к-тр від 28.12.2018 року про припинення трудового договору (контракту), ОСОБА_4 звільнено з 28.12.2018 року з посади начальника відділення зв»язку поштового ПВПЗ №112 за п.2 ст.41 КЗпП України, у зв»язку з втратою довіри при обслугованні матеріальних цінностей, підстава звільнення акт ревізії(а.с.6)
V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються, як Конституцією Укрїни та кодексом Законів про працю України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Таким актом національного законодавства України є зокрема Конвенція Міжнародної Організації Праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця 1982 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року N 3933-XII (далі - Конвенція).
Згідно із статтею 4 вказаної Конвенції трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов'язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.
За змістом статті 4 цієї Конвенції тягар доведення законної підстави для звільнення лежить на роботодавцеві.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.
Розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір'я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.
Правовий аналіз цієї норми матеріального права дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов'язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довіри може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довіри (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16 і відповідно до ст.360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Правовий аналіз пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року № 6-104цс14 і відповідно до ст.360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Суд установив, що ОСОБА_4 з 11.10.2018 року було прийнято на роботу в ЧФ Акціонерного товариства «Укрпошта» на посаду начальника відділення зв"язку поштового ПВПЗ № 112.
11 вересня 2018 року та 11.10.2018 року між адміністрацією Чернігівської дирекції ПАТ «Укрпошта» та ОСОБА_4, було укладено договір про матеріальну відповідальність.
Остання у своїй роботі щоденно подавала звіти про рух грошових коштів отриманих нею під звіт.
Підставою для втрати довіри до позивача стала ревізія ПВПЗ, за результатами якої складено акт від 13 грудня 2018 року, який був підписаний позивачем, та була встановлена недостача грошових коштів у сумі 10101 грн. 25 коп. та нестача по знаках поштової оплати, товарах, періодичних виданнях в сумі 557 грн. 57 коп. Недостача в сумі 557 грн. 57 коп. погашена ОСОБА_4 в день проведення перевірки, що свідчить про визнання останньою факту недостачі.
Також , обставини недостачі підтверджені пояснюючою , яку ОСОБА_4 написала власноручно в день проведення ревізії і в якій визнає недостачу коштів в сумі 10 101,25 гривень та зобов»язується їх повернути.
Крім того, порушення ОСОБА_4 ведення звітності щодо матеріальних цінностей підтверджується висновком службового розслідування.
Суд не бере до уваги, зазначені в акті відомості про вину ОСОБА_4 у не видачі пенсії ОСОБА_5 та проставленні замість останньої підпису в одержанні пенсійних коштів, оскільки на даний час з цього приводу ведеться досудове розслідування у кримінальному провадженні №1201927021000050 від 09.01.2019 року та вину ОСОБА_4 у вказаному не доведено.
Крім того суд вважає безпідставним посилання позивача на порушення процедури звільнення, з тих підстав , що відповідач не звертався до профспілкової організації для отримання згоди на її звільнення. Оскільки , як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 не була членом профспілкової організації.
У ч.4 ст.10 ЦПК і ст.17 закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою, та практику ЄСПЛ як джерело права.
ЄСПЛ зазначав, що п.1 ст.6 конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. (рішення у справі «Проніна проти України», від 18.07.2006 №63566/00, §23).
Таким чином, судом встановлено , що ОСОБА_4 , безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, вчинила умисно дії( недостача коштів та матеріальних цінностей) , які дають власнику підстави для втрати до неї довір'я, а тому у відповідача були всі підстави для звільнення ОСОБА_4 на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України.
VІІ. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов»язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки ,позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову на підставі п.1.ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір» то судові витрати компенсуються за рахунок держави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.263-265,273,354 ЦПК України, суд
У задоволення позову ОСОБА_4 до акціонерного товариства «Укрпошта» про скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Коваленко А.В.