Справа №751/5670/18
Провадження №2/751/356/19
02 квітня 2019 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Філатової Л. Б.
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою ОСОБА_2, в інтересах і за дорученням якого діє ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення позики, процентів, пені і річних,
ОСОБА_5 виклад позиції позивача.
ОСОБА_2, в інтересах і за дорученням якого діє ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про стягнення суми позики у розмірі 701250 гривень, процентів - 123323,51 гривень, пені - 8064375 гривень та 50 % річних у розмірі 220941,71 гривень, витрати на правничу допомогу - 8000 гривень, судового збору у сумі 8810 гривень. Мотивуючи свої вимоги наступним.
30.06.2017 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 було укладено договір позики грошей №3, у відповідності до якого позивач передав відповідачу грошову позику у розмір 25 000 доларів США. Відповідно до п.2.1 договору строк повернення позики до 01.01.2018 року. Грошові кошти у розмірі 25 000 доларів США були передані відповідачу 30.06.2017 року у момент підписання Боргової розписки, що є невід'ємною частиною укладеного договору. Станом на 29.08.2018 року сума одержаної позики не була повернута і заборгованість відповідачки становить 25 000 доларів США. Посилається, що відповідно до п.4.1 договору позики, у випадку порушення позичальником граничного строку виплати позики вказаного в п.2.1 цього договору строком більше ніж 10 календарних днів, він виплачує позикодавцеві пеню у розмірі 5% від суми заборгованості, встановленої на день строку виплати позики, за кожен день такого прострочення, 50% річних від простроченої суми (ст.625 ЦК України), а також завдані збитки. Зазначає, що крім безумовної сплати суми позики у розмірі 25 000 доларів США та процентів у розмірі 4396,56 доларів США, на підставі п. 4.1 договору позики, ст.ст.549, 611, 625, 1050 ЦК України відповідач повинна сплатити позивачу пеню у розмірі 287500 доларів США та 50% річних у розмірі 7886,71 доларів США, що в гривневому еквіваленті на день подання позову до суду становить: сума позики у розмірі 701250 гривень, процентів - 123323,51 гривня, пені - 8064375 гривень та 50 % річних у розмірі 220941,71 гривень, а всього 9 109 890,22 грн., яку просить стягнути в примусовому порядку та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати. Підстави позову - ст.ст.11, 202, 207, 208, 530, 625, 1046-1048, 1050 ЦК України.
ІІ. Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників справи.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 11.09.2018 року провадження у даній справі було відкрито за правилами загального позовного провадження (а.с.20).
В підготовчому судовому засіданні ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 31.10.2018 року у даній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу (а.с.77-79), за результатами якої надійшов висновок експерта № 4970-4972/18-24 від 20.02.2019 року (а.с.124-129) і ухвалою суду від 25.02.2019 року провадження у справі відновлено і призначено підготовче судове засідання (а.с.131).
Ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 04.03.2019 року закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду (а.с.141).
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідачка на його користь суму боргу в розмірі 31 000,00 доларів США, на стягненні судових витрат не наполягає, справу просить розглядати без його участі.
Відповідач та її представник у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі, зменшені позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 30.06.2017 року ОСОБА_2 і ОСОБА_4 уклали договір позики грошей №3 за умовами якого позивач передав у власність відповідача 25 000 доларів США, а відповідач зобов'язалася їх повернути до 01.01.2018 року, що підтверджується вказаним договором та борговою розпискою (а.с.6, 7).
Станом на 29.08.2018 року кошти в розмірі 25 000 доларів США ОСОБА_4 не повернула.
Позивачем зменшено позовні вимоги, а відповідачем визнано позов на суму 31 000,00 доларів США.
ІV. Норми права які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Зважаючи на ст. 1046 ЦК України, суд вважає, що між сторонами було укладено договір позики.
Згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Саме на підтвердження укладення договору позики і передачі грошей була складена боргова розписка від 30.06.2017 року.
Крім того, ч.1 ст.1049 ЦК встановлено, що за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми (Правова позиція викладена у постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.09.2013 року № 6-63цс13 та у справі № 6-79цс14 від 02.05.2014року).
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законодавством, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частина 1 ст.545 ЦК України встановлює, що прийнявши виконання зобов'язання кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Суд встановивши правову природу такої розписки з наданням оцінки наявності обов'язкових її елементів відповідно до положень статей 1046, 1047, 1049 ЦК України та з урахуванням правових позицій Верховного Суду України, висловлених у постановах суду №6-1967цс15 від 11 листопада 2015 року, №6-1662цс17 від 18 жовтня 2017 року, №6-996-цс17 від 13 грудня 2017 року, Верховного Суду №61-880св17 від 23.01.2018 року, дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача грошові кошти за договором позики грошей №3 від 30.06.2017 року в сумі 25000 доларів США.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України встановлені правові наслідки порушення зобов'язання.
Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши і проаналізувавши надані докази в їх сукупності з правовими нормами, виходячи із засад розумності та справедливості, врахувавши заяву відповідача про визнання зменшених позовних вимог, суд приходить до висновку, що зменшені позовні вимоги слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача на користь позивача суму позики, проценти, пеню і річні на загальну суму 31 000,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 02.04.2019 року становить 842 890,00 грн. (31000,00 доларів США х 27,19 грн. = 842 890,00 грн.)
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.76-89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 352 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, суд, -
Зменшені позовні вимоги ОСОБА_2 (14013, АДРЕСА_1), в інтересах і за дорученням якого діє ОСОБА_3 до ОСОБА_4 (14026, місто Чернігів, вулиця Красносільського, будинок 73 «А», квартира 72) про стягнення позики, процентів, пені і річних - задовольнити в повному обсягу.
Стягнути з ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2 борг за договором позики грошей № 3 від 30.06.2017 року, проценти, пеню і річні в розмірі 31 000,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 02.04.2019 року становить 842 890 (вісімсот сорок дві тисячі вісімсот дев'яносто) гривень 00 копійок.
Учасник справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права свободи, інтереси та (або) обов»язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду - до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до або через Новозаводський районний суд міста Чернігова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02.04.2019 року.
Головуючий - суддя Л. Б. Філатова