Провадження № 2/734/485/19 Справа № 734/1210/19
іменем України
04 квітня 2019 року смт. Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Іванюк Т.І., ознайомившись з матеріалами цивільного позову заступника військового прокурора Сумського гарнізону в інтересах держави в особі позивача 1 - Міністерства оборони України, позивача 2 Військової частини № НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення 33 043, 80 гривень заподіяної державі шкоди,-
заступник військового прокурора Сумського гарнізону звернувся до Козелецького районного суду із цивільним позовом в інтересах держави в особі позивача 1 - Міністерства оборони України, позивача 2 Військової частини № НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з останнього на користь військової частини НОМЕР_1 заподіяну державі матеріальну шкоду у сумі 33 043, 80 гривень. Як виходить із змісту цивільного позову, молодший сержант ОСОБА_1 , проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , отримавши на складі військової частини речове майно, втратив його внаслідок недбалого ставлення до військової служби та незаконної відсутності у військовій частині.
У ч.3 ст.3ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Згідно з п.17 ч.1 п.1 ст.4КАС публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Частиною 4 ст.5 КАС України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Згідно з пунктами 1 та 2 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР, це Положення визначає підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами. Відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.
Тобто спірні правовідносини виникли у зв'язку із завданням відповідачами шкоди державі під час проходження публічної служби.
Велика Палата Верховного Суду з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень, відступила від висновків, викладених у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 03 жовтня 2018 року у справі № 755/2258/17, що зводились до необхідності розгляду подібних судових спорів саме в порядку цивільного судочинства.
Обґрунтовуючи нову позицію, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у випадку зобов'язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов'язків, перед судом обов'язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи. Але у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Таким чином подібні спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
За правилом п. 1 ч. 1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, у відкритті провадження у справі необхідно відмовити, оскільки цей спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Позивачу належить роз'яснити, що даний спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України,-
відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою заступника військового прокурора Сумського гарнізону в інтересах держави в особі позивача 1 - Міністерства оборони України, позивача 2 Військової частини № НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення 33 043, 80 гривень заподіяної державі шкоди.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя