ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.04.2019Справа № 910/4124/19
Суддя Господарського суду міста Києва Ващенко Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви Національного музею Тараса Шевченка (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 12) до СВП «Київська енергопостачальна компанія» ПАТ «Київенерго» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31) про стягнення 187.302,46 грн.,
Національний музей Тараса Шевченка звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до СВП «Київська енергопостачальна компанія» ПАТ «Київенерго» про стягнення 187.302,46 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Приписами п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Натомість, позивачем подано не придатну для читання копію договору про закупівлю товару від 27.02.19. (зрізану з країв).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак за вимогу про стягнення 187.302,46 грн. був зобов'язаний сплатити судовий збір в сумі 2.809,54 грн.
Проте позивачем сплачено судовий збір в сумі 2.809,29 грн., що є сумою недостатньою.
За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а доплаті підлягає судовий збір в сумі 0,25 коп.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Проте, позивачем вказано невірну ціну позову.
В п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Проте, позивачем розрахунку пред'явлених до стягнення сум «штрафних санкцій» та інфляційних втрат не подано, не вказано початкового та кінцевого періоду для їх нарахування та суми, на яку вони нараховуються.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Проте, в прохальній частині позовної заяви позивачем окремо не вказано пред'явлених до стягнення сум основного боргу, «штрафних санкцій» та інфляційних втрат.
Суд наголошує позивачу на тому, що відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Отже, позивачу слід визначитись з правовою природою пред'явленої до стягнення суми 46.566,91 грн.
Позивач відповідачем визначив СВП «Київська енергопостачальна компанія» ПАТ «Київенерго», яка є відокремленим підрозділом АТ «Київенерго», однак не врахував наступного.
Юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.
Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.
Необхідно також враховувати, що саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу в суді (господарському суді) не свідчить про надання такому підрозділові відповідних повноважень та визначення їх кола.
Пунктом 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Проте, позивачем не дотримано вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві відсутні зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви. Так, згідно переліку додатків до позовної заяви подано письмові докази у копіях, проте при цьому не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів відповідних письмових доказів.
Позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти (п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України).
Позивач відповідачем визначив СВП «Київська енергопостачальна компанія» ПАТ «Київенерго», яка є відокремленим підрозділом АТ «Київенерго», однак, не зазначив відомостей про такий відокремлений підрозділ, як те визначено п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, натомість зазначивши ідентифікаційний код та адресу АТ «Київенерго».
Національний музей Тараса Шевченка вказав скорочену назву відповідача.
Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Положеннями ч. 1 ст. 172 ГПК України унормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).
У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Позивачем не направлено копію позовної заяви з доданими до неї документами ні на адресу юридичної особи, ні на адресу її відокремленого підрозділу.
Внаслідок вказаного в сукупності позовна заява підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Залишити без руху позовну заяву Національного музею Тараса Шевченка
2. Встановити строк на усунення недоліків позовної заяви чотири дні з дня вручення цієї ухвали на юридичну адресу позивача, встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання:
- придатної для читання копії договору про закупівлю товару від 27.02.19. (не зрізану з країв).
- подання доказів доплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а саме в сумі 0,25 грн.
- зазначеної вірної ціни позову;
- окремої заяви, в якій визначити прохальну частину позовної заяви із зазначенням усіх пред'явлених до стягнення сум основного боргу, «штрафних санкцій» та інфляційних втрат, та в якій визначитись з правовою природою пред'явленої до стягнення суми 46.566,91 грн. «штрафних санкцій»;
- окремої заяви, в якій визначитись з тим, хто має бути відповідачем по справі;
- подання заяви із зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
- зазначення відомостей про відокремлений підрозділ, як те визначено п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України та зазначення повної назви відповідача;
- подання належних доказів направлення на адресу АТ «Київенерго» та його структурного відокремленого підрозділу копії позовної заяви з доданими до неї документами та документів на виконання вимог даної ухвали суду;
- обґрунтованого розрахунку суми пред'явлених до стягнення інфляційних втрат, виклавши його наступним чином:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу
- надати аналогічний обґрунтований розрахунок пред'явлених до стягнення «штрафних санкцій».
3. Ухвала набрала законної сили 04.04.19. та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Ващенко