номер провадження справи 28/134/18
18.03.2019 Справа № 908/2553/18
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу
за позовом Комунального підприємства “Житломасив” Мелітопольської міської ради Запорізької області (вул. Гоголя, 136а, м. Мелітополь, Запорізька область, 72313)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомотовелозапчастини” (просп. 50-річчя Перемоги, 27, м. Мелітополь, Запорізька область, 72318)
про стягнення 53 498,14 грн.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, договір №1-01/11-17 від 01.11.2017, адвокат;
від відповідача: ОСОБА_2, наказ №1-К від 09.07.2018, директор.
До Господарського суду Запорізької області звернулося Комунальне підприємство “Житломасив” Мелітопольської міської ради Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомотовелозапчастини” про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, управління будинком по просп. 50-річчя Перемоги, 27 в розмірі 50463,99 грн., 3% річних в розмірі 2379,21 грн., інфляційних втрат в розмірі 654,94 грн. за період з 01.01.2015 по 30.09.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач є власником нежитлового приміщення площею 538,2 кв.м. по пр. 50-річчя Перемоги, 27 в м. Мелітополь Запорізької області. Між позивачем та відповідачем укладений договір для власників (орендарів) нежитлових приміщень про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на площу в розмірі 92 кв.м., за яким відповідач заборгованості не має. Стосовно обслуговування площі 446,2 кв.м. між сторонами склались фактичні договірні правовідносини, відповідно до яких позивач надавав відповідачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 на суму 50463,99 грн., які відповідачем не оплачені. За прострочення оплати цих послуг позивач нарахував 3% річних та інфляційні втрати, які просить стягнути з відповідача разом із сумою основного боргу.
Позивач вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції та реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Також позов обґрунтовано посиланням на ст. ст. 360, 382, 525, 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 7, 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, ст. 13 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”.
Ухвалою від 30.11.2018 позовну заяву залишено без руху відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України та надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 28/134/18, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.01.2019.
Відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що приміщення площею 446,2 кв.м. є прибудовою до будинку, яке знаходиться на орендованій відповідачем земельній ділянці, і відповідач самостійно здійснює всі заходи з утримання цього приміщення.
Позивач надав відповідь на відзив, згідно з якою не погодився з позицією відповідача. Вважає, що прибудова є частиною житлового будинку і відповідач як співвласник частини житлового будинку зобов'язаний брати участь в утриманні будинку пропорційно до його частки співвласника будинку.
Ухвалою від 16.01.2019 оголошено перерву в підготовчому засіданні, судове засідання призначено на 13.02.2019.
11.02.2019 від відповідача надійшли письмові заперечення, відповідно до яких відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою від 13.02.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 19.03.2019, відкладено підготовче засідання на 18.03.2019.
06.03.2019 від відповідача надійшла заява про долучення у справу документів, яка прийнята судом.
В судовому засіданні 18.03.2019 були присутні представники обох сторін, здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом «Оберіг».
Враховуючи подану представниками сторін в судовому засіданні заяву про перехід до розгляду справи по суті 18.03.2019, суд оголосив ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті 18.03.2019.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні 18.03.2019 судом прийнято рішення, проголошено його вступну те резолютивну частини.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 20.12.2012 №217/4 «Про визначення виконавців (надавачів) комунальних послуг у житловому фонді м. Мелітополя» визначено комунальне підприємство «Житломасив» Мелітопольської міської ради Запорізької області (позивач) виконавцем (надавачем) послуг з утримання будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд та прибудинкових територій.
01.09.2012 між Мелітопольською міською радою Запорізької області як власником та комунальним підприємством «Житломасив» Мелітопольської міської ради Запорізької області як балансоутримувачем укладено договір про утримання на балансі, відповідно до п.1 якого власник передає майно балансоутримувачу для здійснення функцій утримання цього майна на балансі, а також ведення бухгалтерської, статистичної та іншої передбаченої законодавством звітності, здійснення розрахунку коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів на утримання, а також забезпечення управління цим майном і несення відповідальності за його експлуатацію згідно з чинним законодавством України.
Згідно з додатком 1 до цього договору на баланс позивача передано житловий фонд м.Мелітополя, у тому числі житловий будинок по пр. 50-річчя Перемоги, 27 в м. Мелітополь Запорізької області.
Договір укладено строком до 31.12.2015 із щорічною пролонгацією відповідно до умов п. п. 10, 15 договору.
Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 28.12.2017 №245/2 позивача знов визначено виконавцем (надавачем) послуг з утримання будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд та прибудинкових територій.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Автомотовелозапчастини” (відповідач) є власником нежитлового приміщення загальною площею 538,2 кв.м. по пр. 50-річчя Перемоги, 27 в м. Мелітополь Запорізької області, що підтверджується відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно.
Між Комунальним підприємством “Житломасив” Мелітопольської міської ради Запорізької області (виконавець) та відповідачем (споживач) укладений договір №83022 для власників (орендарів) нежитлових приміщень про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення виконання надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку №27 по просп. 50-річчя Перемоги у м. Мелітополі. Відповідно до цього договору споживач зобов'язаний забезпечити своєчасну оплату таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені договором.
Виходячи з п. 3 цього договору, договір укладено щодо площі приміщення 92 кв.м.
Згідно з п. 21 договору цей договір укладено на один рік з 01.01.2015 і вважається щорічно продовженим у разі, якщо за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не буде заявлено у письмовій формі про його розірвання або необхідність його перегляду.
Доказів припинення дії цього договору сторони не надали, отже його умови є чинними на момент розгляду даної справи судом.
Позивач вказує, що відповідач не має заборгованості за договором щодо обслуговування площі приміщення 92 кв.м.
Стосовно обслуговування решти площі приміщення по просп. 50-річчя Перемоги у м.Мелітополі - 446,2 кв.м. позивач посилається на те, що між сторонами склались фактичні договірні правовідносини, відповідно до яких позивач надавав відповідачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 на суму 50463,99 грн., які відповідачем не оплачені.
Позивач надав розрахунок заборгованості відповідача за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території за період з січня 2015 року по вересень 2018 року, виходячи з площі приміщення 446,2 кв.м.
Зокрема, позивачем надані окремі розрахунки витрат на утримання будинку та прибудинкової території по пр. 50-річчя Перемоги, 27, виходячи із затверджених тарифів за період з 01.01.2015 по 31.12.2017:
1) обслуговування димовентиляційних каналів до 2018 року на суму 2282,81 грн.;
2) обслуговування систем диспетчеризації до 2018 року на суму 11449,03 грн.;
3) освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води до 2018 року на суму 35496,26 грн.;
4) поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем ГВП і ХВП, водовідведення до 2018 року на суму 15503,86 грн.;
5) прибирання прибудинкової території до 2018 року на суму 36424,16 грн.;
6) технічне обслуговування ліфтів до 2018 року на суму 30367,10 грн.;
7) технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: ГВП та ХВП; водовідведення; теплопостачання; зливової каналізації на суму 25215,54 грн.;
8) прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі до 2018 року на суму 232,99 грн.;
9) енергопостачання ліфтів до 2018 року на суму 8821,70 грн.;
10) рентабельність - 11605,55 грн.;
11) податки - 35479,80 грн.
всього на суму 212878,80 грн.
Також надано розрахунки витрат на утримання будинків та прибудинкових територій, виходячи із затверджених тарифів за період з 01.01.2018 по 30.09.2018:
1) обслуговування систем диспетчеризації на суму 7485,78 грн.;
2) технічне обслуговування ліфтів на суму 12051,15 грн.;
3) прибирання прибудинкової території, в тому числі прибирання снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу, протиожеледними сумішами на суму 12745,39 грн.;
4) прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі на суму 70,48 грн.;
5) технічне обслуговування внутрішньо-будинкових мереж: холодного водопостачання; водовідведення; теплопостачання; зливової каналізації на суму 7139,55 грн.;
6) обслуговування димових та вентиляційних каналів на суму 1217,29 грн.;
7) технічне обслуговування мереж електропостачання та електрообладнання, систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних мереж (у разі їх наявності) - 1845,77 грн.;
8) поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових мереж холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків) на суму 41833,65 грн.;
9) поточний ремонт мереж електропостачання та електрообладнання, мереж протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних мереж (у разі їх наявності) на суму 19912,97 грн.;
10) освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води на суму 9195,30 грн.;
11) енергопостачання ліфтів на суму 3047,30 грн.;
12) податки - 23308,92 грн.
всього на суму 139853,55 грн.
Зазначені розрахунки враховані позивачем при визначенні фактичної собівартості утримання будинку за адресою 50-річчя Перемоги, 27 в м. Мелітополь, виходячи з площі будинку 2608,73 кв.м.
На підтвердження факту понесення цих витрат позивач надав звіти про використання коштів по житловому будинку за адресою 50-річчя Перемоги, 27 в м. Мелітополь, за період з 01.01.2015 по 30.09.2018.
Виходячи з цих розрахунків, позивач здійснив розрахунок витрат на утримання приміщення відповідача площею 446,2 кв.м. за період з січня 2015 року по вересень 2018 року в загальній сумі 50463,99 грн., які просить стягнути в даному позові разом із нарахованими на суму заборгованості 3% річних в розмірі 2379,21 грн. та інфляційних втрат в розмірі 654,94 грн. за період з 01.01.2015 по 30.09.2018.
Спірні правовідносини сторін є господарськими та виникли у сфері надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які є різновидом житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 1875-IV) в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (01.01.2015), визначено:
житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;
балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;
виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;
виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;
власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. Закону № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:
1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).
Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 19 Закону № 1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до п. 1 ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону № 1875-IV споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Балансоутримувач, у свою чергу, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1875-IV зобов'язаний укласти договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна.
Часиною 1 статті 29 Закону № 1875-IV передбачено, що договір на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
З 10.12.2017 набрав чинності Закон України від 09.11.2017 №2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги».
Статтею 14 даного Закону встановлено особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку.
Так, відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 14 цього Закону за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону:
1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір);
2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір);
3) об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.
У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали одну з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або не дійшли згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до вимог частини третьої цієї статті з урахуванням таких особливостей:
1) виконавець забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги встановленим нормативам на межі централізованих інженерно-технічних систем постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
2) до плати виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором не включається плата за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги;
3) технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонти внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги, здійснюються співвласниками чи залученими ними уповноваженими на виконання таких робіт особами за рахунок співвласників.
Отже, допустимим доказом договірних відносин між сторонами можуть бути документи, які фіксують волевиявлення сторін на укладання та/або виконання договору певного змісту.
Загальними приписами п. 1 ч. 1 ст. 208, ч. ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
При цьому слід враховувати також загальні положення ч. ч. 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України про те, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є:
1) найменування сторін;
2) предмет договору;
3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг;
4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги;
5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
6) права та обов'язки сторін;
7) порядок контролю та звіту сторін;
8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг;
9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу;
10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту);
11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку;
12) порядок здійснення ремонту;
13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору;
14) порядок вирішення спорів;
15) перелік форс-мажорних обставин;
16) строк дії договору;
17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору;
18) дата і місце укладення договору.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За приписами ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В даному випадку позивач, посилаючись на те, що між сторонами склались фактичні договірні відносини, не надав жодних доказів, які свідчать про те, що сторонами в належній формі (зокрема, в письмовій, у тому числі в спрощений спосіб - шляхом обміну листами тощо) було досягнуто волевиявлення щодо надання позивачем, з одного боку, послуг відповідачу у спірному періоді, а з іншого, - доказів, які свідчать про згоду відповідача на отримання цих послуг та згоду їх оплачувати, а також не надав доказів фактичного надання цих послуг.
Так, позивач не надав письмового договору між сторонами щодо утримання всього належного відповідачу нежитлового приміщення по пр. 50-річчя Перемоги, 27 в м.Мелітополь Запорізької області загальною площею 538,2 кв.м., до якого входить і спірна площа 446,2 кв.м.
Позивач не надав суду жодного підписаного сторонами акту виконаних послуг та рахунку за спірний період щодо обслуговування площі 446,2 кв.м. Відповідач, у свою чергу, не здійснив жодної оплати позивачу за обслуговування спірної площі у спірному періоді.
Лист позивача від 18.01.2019 №88 про надсилання відповідачу рахунків-актів для оплати наданих послуг за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 відправлений відповідачу вже після подачі позову в даній справі, тому не може підтверджувати наявність між сторонами відносин на момент звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Сам по собі факт того, що позивач є балансоутримувачем будинку та виконавцем послуг з утримання житлового будинку не є достатнім доказом надання цих послуг відповідачу.
Відповідно до ч. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 8 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Обсяг зобов'язань та відповідальності кожного співвласника за договором, який є обов'язковим для всіх співвласників, визначається пропорційно до його частки співвласника. Співвласник звільняється від відповідальності за договором, який є обов'язковим для всіх співвласників, якщо доведе, що належним чином виконав відповідні обов'язки співвласника.
Надані позивачем розрахунки витрат на утримання будинку та прибудинкової території, а також звіти про використання коштів на покриття цих витрат, не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту надання послуг відповідачу, оскільки вони складені в односторонньому порядку позивачем та не є первинними документами, які відповідно до законодавства можуть підтверджувати факт здійснення господарської операції.
Також суд зауважує, що розрахунки витрат здійснені позивачем виходячи з площі житлового будинку 2608,73 кв.м. Позивач не надав доказів на підтвердження того, чи включена в зазначену площу житлового будинку також площа нежитлового приміщення відповідача.
На запит позивача, чи є нежитлове приміщення, належне відповідачу, частиною багатоквартирного будинку або є окремо розташованою будівлею КП «Мелітопольське бюро технічної інвентаризації» надало відповідь листом від 21.01.2019 №102 про те, що нежитлове приміщення загальною площею 538,2 кв.м., розташоване по пр. Перемоги, 27 у м.Мелітополі, є вбудовано-прибудованим.
Зі схематичного плану даного нежитлового приміщення вбачається, що частина приміщення є частиною житлового будинку, а частина - виступає як прибудова.
Представник відповідача пояснив суду, що дане нежитлове приміщення було збудоване та вводилось в експлуатацію одночасно з житловим будинком.
Разом із тим, позивач не надав суду технічної документації на житловий будинок, з якої би вбачалися дані про розмір площі всього будинку і чи враховує дана площа нежитлове приміщення відповідача.
За відсутності таких даних суд не може перевірити обґрунтованість розрахунку витрат на утримання нежитлового приміщення відповідача.
Відповідач заперечує наявність договірних відносин між сторонами стосовно нежитлового приміщення площею 446,2 кв.м. та посилається на те, що вказане нежитлове приміщення не входить до площі житлового будинку і відповідач у спірному періоді самостійно здійснював його обслуговування.
Відповідач надав суду договір №140 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди, укладений 10.05.1998 між відповідачем та Мелітопольським міськвиконкомом, відповідно до якого відповідач отримав в користування земельну ділянку за адресою: пр. Перемоги, 27 у м. Мелітополі загальною площею 784,96 кв.м. на умовах оренди строком на 25 років для розташування крамниці «Автомотовелозапчастини».
Таким чином, земельна ділянка, на якій розташована прибудова - нежитлове приміщення загальною площею 446,2 кв.м. - перебуває в користуванні відповідача на правах оренди.
Відповідач вказує, що самостійно здійснює утримання цієї території. На підтвердження своїх доводів надав накладні на придбання в 2015 році плитки та бордюрів для улаштування їх на прилеглій до магазину території, довідку старшої по будинку про те, що власник магазину ОСОБА_2 самостійно прибирає прилеглу до магазину територію, в тому числі прибирає сніг взимку, а також прибирає сніг на покрівлі магазину.
Отже, позивач безпідставно посилається на утримання ним прибудинкової території, яка знаходиться в оренді відповідача.
На спростування доводів позивача про технічне обслуговування та ремонт внутрішньо-будинкових мереж відповідач надав довідку Виробничого житлово-експлуатаційного управління м. Мелітополя від 25.04.1998 №345 про те, що ТОВ «Автомотовелозапчастини» було відключено від опалення з 20.10.1997 шляхом відсіку траси від центрального опалення.
Також відповідач надав акт розмежування зон обслуговування газопроводу низького тиску між ВАТ «Мелітопольгаз» та ТОВ «Автомотовелозапчастини», відповідно до якого газопровід до точки врізки обслуговує ВАТ «Мелітопольгаз», а після точки врізки - ТОВ «Автомотовелозапчастини», тобто відповідач не використовує будинкові мережі газопроводу.
Відповідно до акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що є додатком №9 до договору №260 від 21.06.2006, постачальник електричної енергії ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського РЕМ та відповідач узгодили межу відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок на кабельних наконечниках ВРУ 0,4 кВ. З цього акту не вбачається, що відповідач використовує електричні мережі позивача для споживання електричної енергії.
Стосовно водопровідних мереж відповідач пояснив, що в приміщенні магазину «Автомотовелозапчастини» вони відсутні, окрім труби для подачі води на пожежний гідрант.
Відповідач 07.08.2018 звернувся до позивача із заявою на відновлення раніше відрізаної труби на подачу води до пожежного крану в магазин «Автомотовелозапчастини» у зв'язку з приписом МНС.
Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року пожежний гідрант був відновлений в магазині «Автомотовелозапчастини» тільки 20.09.2018.
Отже, в нежитловому приміщенні магазину «Автомотовелозапчастини» відсутні внутрішньобудинкові мережі, які обслуговує позивач, окрім труби на подачу води до пожежного гідранту, який був встановлений тільки 20.09.2018, тобто наприкінці спірного періоду, який закінчується 30.09.2018.
Відповідач надав докази самостійного обслуговування приміщення магазину площею 446,2 кв.м. та прибудинкової території.
На частину нежитлового приміщення відповідача площею 92 кв.м., яке є вбудованим та знаходиться у складі житлового будинку, між сторонами укладено договір №83022 для власників (орендарів) нежитлових приміщень про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. За цим договором у відповідача заборгованість відсутня.
У зв'язку з цим необґрунтованими є посилання позивача про порушення відповідачем норм ч. 2 ст. 7 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції та реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Позивач не довів належними та допустимими доказами факт наявності між сторонами фактичних договірних відносин щодо надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території щодо приміщення відповідача, яке є прибудовою, площею 446,2 кв.м. у спірному періоді з 01.01.2015 по 30.09.2018. За таких обставин відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 50463,99 грн., які він фактично не отримує.
Суд також визнав безпідставними позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2379,21 грн. та інфляційних втрат в розмірі 654,94 грн. за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, які є заходами відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов'язання, оскільки підстав для стягнення заборгованості судом не встановлено.
За таких обставин суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.
У зв'язку з відмовою в позові по суті, клопотання відповідача про застосування строку позовної давності до пред'явлених позовних вимог судом не розглядається.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 1762,00 грн. покладаються на позивача.
Керуючись 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1762,00 грн. залишити за позивачем.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У зв'язку з перебуванням судді на лікарняному з 22.03.2019 по 02.04.2019, повне судове рішення складено 03.04.2019.
Суддя О.В.Федорова