04 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/823/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Кушніра І. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Славутіч"
на рішення Господарського суду Харківської області від 07.08.2018 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у справі
за позовом Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Славутіч"
про стягнення 134 195,32 грн,
28.03.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Славутіч" на рішення Господарського суду Харківської області від 07.08.2018 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 922/823/18, подана 11.03.2019 через Східний апеляційний господарський суд.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Оскільки оскаржувані рішення та постанова апеляційного господарського суду прийняті за правилами, що встановлені вже новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, отже у питанні наявності чи відсутності права на касаційне оскарження слід виходити з приписів Кодексу саме в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ..
Згідно положень пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 7 цієї ж статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 встановлено у розмірі 1 921,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 134 915,32 грн, яка є менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на час подання касаційної скарги 2019 рік (1 921,00 грн х 100 = 192 100,00 грн), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа № 922/823/18 є малозначною і крім цього, подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому Суд не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі і відмовляє у такому відкритті.
За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Славутіч" на рішення Господарського суду Харківської області від 07.08.2018 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 922/823/18.
2. Матеріали касаційної скарги з додатками на 26 (двадцяти шести) аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення від 05.03.2019 № 32 повернути скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
І. В. Кушнір