"25" березня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1031/16
Господарський суд Одеської області у складі судової колегії:
головуючий суддя Волков Р.В.,
суддя Невінгловська Ю.М., суддя Гут С.Ф.,
при секретарі Кришталі Д.І.,
розглянувши матеріали справи №916/1031/16
за позовом: Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» (вул. Володимирська, буд. 46, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 25959784)
до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ЧОРНОМОРЕЦЬ» (проспект Гагаріна, буд. 12, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 22449841),
За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек сі ріелті груп" (проспект Гагаріна, 12-а, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 32145683),
2. Публічне акціонерне товариство "Ринок Малиновський" (вул. Рекордна, буд. 25Б, м. Одеса, 65017, код ЄДРПОУ 26343453),
3. Публічне акціонерне товариство "Туристично-виробнича фірма "Чорне море" (вул. Рішельєвська, буд. 59, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 02573556),
4. Публічне акціонерне товариство "Чорноморська транспортна компанія" (вул. Новощепний ряд, буд. 5, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 34221158),
про стягнення 11887915,43 доларів США
Представники сторін:
Від позивача - не з'явились;
Від відповідача - не з'явились;
Від третіх осіб - не з'явились.
Позивач, Публічне акціонерне товариство «СБЕРБАНК», звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача, ОСОБА_1 акціонерного товариства «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ЧОРНОМОРЕЦЬ», 40000,00 доларів США, що становить частину заборгованості за відсотками нарахованими за користування кредитною лінією та еквівалентно 1 019 002,00 грн.
19.04.2016 позивачем було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
13.05.2016 відповідачем подано клопотання про зупинення провадження по справі до вирішення пов'язаної з нею справи №916/4693/15.
20.05.2016 представником відповідача подано відзив на заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
23.05.2016 позивачем подано заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
03.06.2016 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
03.06.2016 представником позивача подано клопотання про залучення розрахунку заборгованості.
15.06.2016 від представника позивача подано пояснення по справі.
15.06.2016 представником відповідача також подано пояснення.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2016 (а.с.182-184 т.2) до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено: Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек сі ріелті груп"; Публічне акціонерне товариство "Ринок Малиновський"; Публічне акціонерне товариство "Туристично-виробнича фірма "Чорне море"; Публічне акціонерне товариство "Чорноморська транспортна компанія".
Цією ж ухвалою було відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, а також у задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження.
Ухвалою від 01.07.2016 суд повернув без розгляду заяву Публічного акціонерного товариства «Чорноморська транспортна компанія» про вступ у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (а.с.196-197 т.2).
Ухвалою від 04.07.2016 справу призначено до колегіального розгляду. 07.07.2016 провадження у справі зупинено до розгляду апеляційної скарги ПАТ «Чорноморська транспортна компанія» на ухвалу суду від 01.07.2016.
За результатами апеляційного та касаційного оскарження зазначена ухвала суду першої інстанції від 01.07.2016 залишена без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 (а.с. 80-85 т.3) та Постановою Вищого господарського суду України (а.с.133-136 т.3).
13.12.2016 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи №916/4693/15.
14.12.2016 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення з доказами по справі, надано висновок експерта №3267/3268 судово-економічної експертизи по справі №916/4693/15 з додатками.
Ухвалою від 17.01.2017 суд за клопотанням відповідача зупинено провадження по справі до постановлення рішення Одеським апеляційним господарським судом у справі №916/4693/15.
За результатами апеляційного та касаційного оскарження ухвала від 17.01.2017 залишена без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 (т.4 а.с. 38-44) та Постановою Вищого господарського суду України (т.4 а.с. 85-88).
Ухвалою від 30.11.2018 поновлено провадження у справі.
17.12.2018 від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (т.4 а.с.143-148).
17.12.2018 відповідачем подано додаткові письмові пояснення по суті спору.
15.01.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву із урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.
30.01.2019 позивачем подано відповідь на відзив.
04.02.109 подано заяву про внесення змін до відповіді на відзив.
25.03.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позовна заява обґрунтовується тим, що 15.07.2011 між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» (ОСОБА_2) та ОСОБА_1 акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець» (Позичальник) укладено Договір про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011, за умовами якого Позичальнику було надано кредит у сумі 41586388,00 доларів США, з процентною ставкою «LIBOR USD 6M» +11,5% річних в доларах США, але не менше 12% річних, з останнім днем дії Кредитної лінії - 30.06.2018. Надалі було укладено Договір про внесення змін №6 від 26.04.2013, Договір про внесення змін №7 від 28.08.2013. Відповідно до вказаних договорів про внесення змін, мінімальний розмір процентної ставки встановлюється у розмірі 12% річних.
Відповідно до п.1.1 ОСОБА_2 зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти (Кредит), а Позичальник зобов'язується використовувати Кредит за цільовим призначенням, своєчасно та у повному обсязі сплачувати Банку проценти за користування Кредитом, а також повернути наданий йому Кредит у розмірах та у терміни, передбачені Кредитним договором.
Позивач вказує, що власні зобов'язання ОСОБА_2 виконав у повному обсязі, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Всього за період з 15.07.2011 по дату подання позовної заяви відповідачем отримано 45968758,67 доларів США.
Позичальником за цей же період погашено тіла кредиту: 9194821,35 доларів США. Станом на дату подання позову заборгованість за Кредитною лінією становить 36773937,32 доларів США.
З урахуванням умов ОСОБА_2 має право вимагати дострокового повернення суми заборгованості за кредитним ОСОБА_2, враховуючи вказане, ОСОБА_2 надіслав повідомлення-вимогу №5828/5/28-2 від 23.06.2015.
Банк вказує, що використовує право на часткове стягнення кредитної заборгованості з Позичальника в розмірі 40000,00 доларів США, що становить частину заборгованості за кредитною лінією.
Відповідач у відзиві посилається на те, що позивачем не наведено розрахунку процентів за користування кредитною лінією, надано загальний розрахунок за договором. При цьому позивачем не обґрунтовано застосування процентної ставки у розмірі 12% річних. Посилається на висновок судової експертизи, яка була проведена в іншій справі, за результатами якої експертом встановлено, що документи, надані банком, не підтверджують суму розрахунку загальної заборгованості за договором №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011.
Вказує, що визначення реальної суми заборгованості можливе лише шляхом співставлення меморіальних валютних ордерів, як на видачу кредиту, так і на повернення кредитних коштів, а також аналізу додаткових банківських документів (виписок по рахунках та облікових регістрів). Зазначає, що загальна сума заборгованості не встановлена, а тому суму процентів за користування кредитом також неможливо вирахувати.
У заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач вказує, що у зв'язку з невиконанням позичальником умов договору у листопаді 2015 банк звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення 43371675,85 доларів США та 46608814,15 грн., з яких 36773937,32 доларів США загальної заборгованості за кредитною лінією; 6597738,53 доларів США процентів за користування кредитною лінією, що нараховані за період з 15.07.2014 по 02.11.2015 включно; 16637067,93 грн. пені за прострочення сплати процентів з користування кредитною лінією, що нарахована за період з 31.12.2014 по 30.06.2015; 29971746,22 грн. пені за прострочення оплати загальної заборгованості за кредитною лінією, що нарахована за період з 31.12.2014 по 30.06.2015.
09.02.2016 рішенням господарського суду Одеської області у справі №916/4693/15, яке набрало законної сили, частково задоволено позовні вимоги банку та стягнуто з позичальника 36773937,32 доларів США; 5578283,28 доларів США процентів за користування кредитом з 15.07.2014 по 02.11.2015.
Таким чином, підтверджено невиконання позичальником умов кредитного договору, а також виконання банком своїх зобов'язань.
Посилається на встановлення преюдиційних обставин рішенням суду у справі №916/4693/15.
Також посилається на висновок судово-економічної експертизи у справі №916/4693/15, в якому підтверджено, що за період з 15.07.2011 по даний період по кредитному договору позичальником було отримано 45968758,67 доларів США.
Позивач також вказує, що 09.11.2017 постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відкрито виконавче провадження ВП №55124343 про примусове виконання Наказу №916/4591/15 від 31.07.2017 про стягнення заборгованості з ПАТ «ТВФ «Чорне море» на користь ПАТ «Сбербанк». В процедурі примусового виконання через Державну виконавчу службу, виконавчого документу з ПАТ «ТВФ «Чорне море» як фінансового поручителя за зобов'язаннями ПрАТ «ФК «Чорноморець», в результаті проведення публічних електронних торгів, на яких нерухоме майно боржника не було реалізовано у зв'язку із відсутністю допущених учасників торгів, ОСОБА_2 як Стягувач/Іпотекодержатель скористався згідно зі ст. 49 Закону України «Про іпотеку» та ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» своїм правом та придбав предмети іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. Внаслідок цього, майно поручителя було оприбутковано на баланс банку за вартістю:
-175225200,00 грн. - нежилі приміщення торговельного комплексу, які складають з нежилих приміщень 7-го, 8-го, 9-го поверхів, загальною площею 6705,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 25;
- 280810800,00 грн. - будівлі готельного комплексу, які складаються з: готелю літери «А» загальною площею 11914,9 кв.м.; ресторану літ. «А», прохідної літ. «Б», 1-4 огорожі, 1-мостіння, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59, - та була частково погашена заборгованість ПрАТ «ФК «Чорноморець» перед ПАТ «Сбербанк» за ОСОБА_2 про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 в загальній сумі, що еквівалентно 456036000,00 грн., а саме в загальному розмірі 15846972,03 дол. США, в тому числі 5578283,28 доларів США - проценти; 1026868688,75 доларів США - основна сума боргу.
Таким чином, загальна сума заборгованості позичальника перед банком (станом на грудень 2018) з урахуванням часткового погашення заборгованості становить 46807405,25 доларів США та 242260758,47 грн. та складається з: загальної заборгованості за кредитною лінією - 26505248,57 дол. США; процентів за користування кредитною лінією 20302156,68 дол. США, що нараховані та несплачені за період з 03.11.2015 по 06.12.2018, в тому числі проценти, нараховані з розрахунку 12% річних, у відповідності до п.1.3.6 Кредитного договору, складають 11884425,69 доларів США, а також пені за прострочення сплати процентів і за прострочення сплати тіла кредиту.
Вказує, що сторонами кредитного договору чітко визначено, що проценти нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, в т.ч. внаслідок надіслання вимоги банком про дострокове повернення кредитних коштів до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів.
До заяви надано розрахунок процентів за користування кредитом за період з 15.07.2014 по 07.12.2018, які склали суму 19978365,62 доларів США. З урахуванням строку позовної давності позивач заявляє до стягнення заборгованість зі сплати процентів за період з 15.12.2015 по 07.12.2018 у розмірі 11887915,43 доларів США.
Відповідач посилається на те, що шляхом надіслання вимоги про дострокове погашення кредиту банк змінив строк виконання зобов'язань по договору, а тому втратив можливість подальшого нарахування та одержання процентів, комісійних, неустойки по кредитному договору з 09.07.2015, посилається на судову практику.
Позивач зазначає, що умови укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору не передбачають припинення нарахування відсотків за кредитним договором, та припинення зобов'язань за договором. Більш того, банк не вимагав дострокового розірвання договору, а вимагав повернення заборгованості у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частина 2 ст. 1054 ЦК України передбачає, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.2011 між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» (ОСОБА_2) та ОСОБА_1 акціонерним товариством «Футбольний клуб «Чорноморець» (Позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО з додатками (т.1 а.с.11-23), до якого вносились зміни відповідними Договорами про внесення змін (т.1 а.с. 24-82).
Договір про відкриття кредитної лінії було викладено у новій редакції згідно із договором про внесення змін №6 від 26.04.2013 (т.1 а.с.39-55).
З дати укладення вказаного Кредитного договору найменування банку змінювалось.
26.11.2015 зареєстровано зміни до статуту Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» в частині змін найменування банку - а саме п. 1.4. Статуту викладено в новій редакції, відповідно до якої повне офіційне найменування позивача - Публічне акціонерне товариство «Сбербанк», скорочене - ПАТ «Сбербанк».
10.05.2018 проведено державну реєстрацію змін до статуту Публічного акціонерного товариства «Сбербанк», п.1.4 Статуту викладено в новій редакції - повне найменування встановлено - Акціонерний банк «Сбербанк», скорочене - АТ «Сбербанк».
Згідно п. 1.1 договору банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію в доларах США, що надалі іменується «кредитна лінія», та на підставі додаткових угод до цього ОСОБА_2 окремими частинами (траншами) надає Позичальнику кредитні кошти (надалі - Кредит) у порядку і на умовах, визначених цим ОСОБА_2. Позичальник, у свою чергу, зобов'язується використати Кредит на цілі, зазначені у пункті 1.5. цього ОСОБА_2, своєчасно та у повному обсязі сплачувати Банку проценти за користування Кредитом, а також повернути Банку Кредит у терміни, встановлені цим ОСОБА_2 та/або додатковими угодами до цього ОСОБА_2, та виконати інші умови цього ОСОБА_2.
Згідно з договором про внесення змін №11 від 31.03.2014р. (т.1 а.с.62), сторони змінили вказаний пункт, визначивши умови щодо не відновлюваності кредитної лінії.
Пунктом 1.2 договору сторонами було визначено ліміт кредитної лінії (графік погашення кредиту).
Згідно з п.1.4 договору останній день дії кредитної лінії - 30.06.2018р.
Згідно з п. 1.5 договору, кредит надається для фінансування витрат, пов'язаних з проведенням реконструкції центрального стадіону «Чорноморець», за адресою м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20 та поповнення обігових коштів.
Розділом 2 кредитного договору сторони обумовили забезпечення виконання зобов'язань позичальника.
Пунктами 6.1-6.4 договору сторони встановили, що Позичальник зобов'язується сплачувати Банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому договором/відповідною додатковою угодою. Проценти нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно протягом дії цього договору із розрахунку 360 днів у році - для кредиту, наданого Позичальнику в іноземній валюті, та фактичної кількості днів у році - для кредиту, наданого Позичальнику в національній валюті. Нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно).
Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. День повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів.
Проценти, нараховані відповідно до пунктів 6.1. - 6.2. цього договору, Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше трьох робочих днів, наступних за днем закінчення періоду.
При цьому під «періодом» сторони в цій ст.6 договору розуміють кожний з періодів, який починається з того числа місяця, в якому був укладений цей договір (реквізит договору «дата», вказаний в верхньому правому куті на першій сторінці договору), і закінчуються в день, що передує такому числу наступного (відповідного) місяця (т.ч. проценти за кредитом за такий день нараховуються.
Проценти, нараховані за період, в якому відповідно до пункту 1.4. цього договору Позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит банку, повинні бути сплачені не пізніше дня, передбаченого для повернення кредиту.
Згідно з приписами п. 8.1 в редакції договору про внесення змін №11від 31.03.2014р., Позичальник зобов'язується здійснювати часткове повернення кредиту, наданого в межах встановленого ліміту кредитної лінії, таким чином, щоб загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала відповідного розміру ліміту кредитної лінії, визначеного в п. 1.2 цього договору, станом на відповідну дату, з якої ліміт кредитної лінії зменшується.
Відповідно до п. 1.8 договору про внесення змін № 12 від 30.04.2014р. сторони погодили в п. 8.1 кредитного договору виключити слова «у термін, визначений у відповідній додатковій угоді до цього договору» та після слів «зазначеного в п. 1.4 цього договору» доповнити словами та цифрами «відповідно до графіку, зазначеному у п. 1.2 цього договору».
Проаналізувавши вищенаведені умови договору, суд дійшов висновку про укладення між сторонами кредитного договору в порядку ст.1054 ЦК України.
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У справі № 916/4693/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек сі ріелті груп" ; Публічного акціонерного товариства "Ринок Малиновський"; Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море"; Публічного акціонерного товариства" Чорноморська транспортна компанія" встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, видавши відповідачу в межах ліміту кредитної лінії кредитні кошти у розмірі 45968758,67 доларів США, що також підтверджується наявними в матеріалами справи меморіальними ордерами (т.1 а.с.83-111) Також при розгляді справи № 916/4693/15 встановлено, що відповідач повернув кредит лише частково на суму 9194821,35 доларів США.
У відповідності до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Крім того, пунктом 8.3 договору в чинній редакції встановлено, що ОСОБА_2 має право в односторонньому порядку вимагати від Позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником будь-якого із своїх зобов'язань, передбачених цим договором, а також по іншим договорам (в т.ч., але не виключно по кредитним договорам, договорам про відкриття кредитних ліній) і/або договорам поруки і/або договорам про надання банківських гарантій/ контр гарантій/акредитивів тощо, які укладені або будуть укладені протягом дії цього договору між Позичальником і Банком, а також по платіжним зобов'язанням перед Банком та/або третіми особами по оплаті векселів, погашенню облігацій, виплаті купонного доходу, інших фінансових зобов'язань, тощо, у сумі, що перевищує 5% (п'ять процентів) від балансової вартості активів Позичальника у відповідності з бухгалтерською звітністю на останню звітну дату), які виникли (можуть виникнути) протягом строку дії цього ОСОБА_2).
Пунктом 8.4 договору сторони узгодили, що у разі, якщо ОСОБА_2 використовує своє право щодо вимоги в односторонньому порядку дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, то він зобов'язаний в письмовій формі повідомити про це Позичальника, із зазначенням у відповідній вимозі повної суми заборгованості, а Позичальник зобов'язаний здійснити усі платежі за цим договором на користь Банку (при цьому строкові платежі - проценти, комісії, пені тощо повинні бути сплачені з урахуванням строку , що минув з дати, на яку ОСОБА_2 здійснив розрахунок заборгованості за цим договором і по лату повернення повної суми заборгованості за цим договором) в строк не пізніше 10 робочих днів з дня відправлення Банком такого повідомлення (вимоги).
У справі №916/4693/15 встановлено наявність відповідного порушення кредитного ОСОБА_2.
Крім того, неналежне виконання ОСОБА_2 підтверджується наступним. При примусовому виконанні Наказу №916/4591/15 від 31.07.2017 про стягнення заборгованості з ПАТ «ТВФ «Чорне море» на користь ПАТ «Сбербанк» через Державну виконавчу службу з ПАТ «ТВФ «Чорне море» як фінансового поручителя за зобов'язаннями ПрАТ «ФК «Чорноморець», в результаті проведення публічних електронних торгів, на яких нерухоме майно боржника не було реалізовано у зв'язку із відсутністю допущених учасників торгів, ОСОБА_2 як Стягувач/Іпотекодержатель скористався згідно зі ст. 49 Закону України «Про іпотеку» та ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» своїм правом та придбав предмети іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. Внаслідок цього, майно поручителя було оприбутковано на баланс банку за вартістю:
-175225200,00 грн. - нежилі приміщення торговельного комплексу, які складають з нежилих приміщень 7-го, 8-го, 9-го поверхів, загальною площею 6705,9 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 25;
- 280810800,00 грн. - будівлі готельного комплексу, які складаються з: готелю літери «А» загальною площею 11914,9 кв.м.; ресторану літ. «А», прохідної літ. «Б», 1-4 огорожі, 1-мостіння, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Рішельєвська, буд. 59, - та була частково погашена заборгованість ПрАТ «ФК «Чорноморець» перед ПАТ «Сбербанк» за ОСОБА_2 про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 в загальній сумі, що еквівалентно 456036000,00 грн., а саме в загальному розмірі 15846972,03 дол. США, в тому числі 5578283,28 доларів США - проценти; 1026868688,75 доларів США - основна сума боргу.
Вказане підтверджується Актами державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки; копіями свідоцтв від 19.01.2018
Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2015 за вих.№ 5828/5/28-2 позивачем на підставі п. 8.3 кредитного договору на адресу ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець” було направлено повідомлення-вимогу про дострокове повернення повної суми заборгованості за кредитним договором (т.5 а.с.50). Вказана обставина визнається сторонами.
У вказаній вимозі позивач вимагав від відповідача сплатити наявну заборгованість у розмірі 41116207,69 доларів США та 41787909,68 грн., а також зауважував, що строкові платежі - проценти, комісійні винагороди, пені тощо повинні бути сплачені з урахуванням строку, що минув з дати, на яку ОСОБА_2 здійснив розрахунок заборгованості за кредитним договором і по дату повернення повної суми заборгованості за кредитним договором в строк не пізніше 10 робочих днів з дня відправлення цієї вимоги - повідомлення.
У справі №916/4693/15 встановлено, що вказане повідомлення-вимога та розрахунок заборгованості, доданий до повідомлення було отримано ПрАТ «ФК «Чорноморець» 07.07.2015.
Що стосується аргументів відповідача відносно втрати позивачем права нараховувати проценти по Кредитному договору, то суд вказує наступне.
Відповідно до положень статті 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Частинами 2, 3 статті 6 цього Кодексу передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
За змістом частини 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 638 зазначеного Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Умовами Кредитного договору (розділи 6,8,9 ОСОБА_2 про внесення змін №6 від 26.04.2013) передбачено зобов'язання позичальника щодо сплати відсотків за користування кредитом.
П. 8.4. ОСОБА_2 передбачено право банку вимагати в односторонньому порядку дострокового повернення повної суми заборгованості за наданим кредитом. З урахуванням даного пункту ОСОБА_2 не вимагав дострокового розірвання укладеного ОСОБА_2, а вимагав повернення коштів у повному обсязі.
При цьому п. 11.3. ОСОБА_2 про внесення змін №6 від 26.04.2013 до Кредитного договору - Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до повного виконання зобов'язань позичальника по цьому ОСОБА_2.
П.6.1. ОСОБА_2 передбачено, що Позичальник зобов'язується сплачувати банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому ОСОБА_2/відповідною Додатковою угодою. Проценти нараховуються на загальну суму заборгованості за Кредитною лінією в валюті заборгованості.
П.6.2. ОСОБА_2 передбачено, що нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно протягом дії ОСОБА_2 із розрахунку 360 днів у році. Нарахування процентів починається з дня надання Кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту у повному обсязі.
Таким чином, умови укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору не передбачають припинення нарахування відсотків за кредитним договором, та припинення зобов'язань за договором. Більш того, банк не вимагав дострокового розірвання договору, а вимагав повернення заборгованості у повному обсязі.
Посилання ж відповідача на судову практику та правову позицію Верховного Суду не є застосовним, оскільки правовідносини, які виникли між учасниками даної справи, не є тотожними правовідносинам сторін, на підставі яких виник спір та було винесено відповідне судове рішення (на яке посилається відповідач).
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають із підстав, установлених статті 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (частина друга статті 509 ЦК України).
Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Частиною другою статті 1050 ЦК України визначено, що у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою позикодавцю в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Таким чином, належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Саме по собі ухвалення судом рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, виконання якого не здійснено, або направлення вимоги про дострокове виконання, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання відсотків і комісії за користування кредитом.
Вказане відповідає правовій позиції ВС (Постанова від 14.02.2018 по справі №572/2921/15-ц).
Крім того, вказана правова позиція підтверджується також висновком ВС (постанова 13.12.2018 у справі №913/11/18), в якій, зокрема, зазначено, що з урахуванням свободи договору сторонами передбачено іншу домовленість, яка на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абз2 ч.1 ст. 1048 ЦК України, допускає нарахування Банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.
Оцінюючи вимоги позивача про стягнення процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 15.12.2015 по 06.12.2018, суд вказує наступне.
Право кредитодавця на отримання процентів за кредитом встановлено вимогами ст.ст.1048, ст.1054 ЦК України. Крім того, порядок нарахування та сплати процентів передбачений розділом 6 договору кредиту.
Згідно з п.1.3 кредитного договору в редакції договору про внесення змін №7 тип процентної ставки, яка застосовується в цьому договорі:
- з дати укладення цього договору і до дати, коли розмір загальної заборгованості Позичальника за кредитним договором буде дорівнювати розміру ліміту, зазначеному в п. 1.2. кредитного договору, діє змінювана процентна ставка;
- з дати, наступної за датою коли розмір загальної заборгованості Позичальника за кредитним договором буде дорівнювати розміру ліміту, зазначеному в п. 1.2 кредитного договору, на протязі 12 місяців діє фіксована процентна ставка;
- з дати спливу терміну дії фіксованої процентної ставки і до закінчення кредитного договору діє змінювана процентна ставка.
Пунктом 1.3.6 кредитного договору в редакції договору №6 від 26.04.2013р. сторони визначили мінімальний розмір змінюваної процентної ставки в розмірі 12% річних.
Відповідно до п. 1.3.7 вказаного договору, у разі, якщо розмір змінюваної процентної ставки за користування кредитом на дату укладання цього договору є нижче мінімального розміру змінюваної процентної ставки (п.1.3.6. ОСОБА_2), та/або, якщо протягом дії цього договору розмір змінюваної процентної ставки у випадку її зміни на умовах та в порядку, передбаченому цим договором, стане нижче мінімального розміру змінюваної процентної ставки, то з дня (дати), в якому відбулось зазначене зниження й до наступного перегляду базової процентної ставки застосовується мінімальний розмір змінюваної процентної ставки (п.1.3.6).
Сторони погоджують, що зміна розміру змінюваної процентної ставки внаслідок її перегляду на умовах та в порядку, зазначеному в цьому пункті 1.3 договору, відбувається автоматично і не потребує укладення між сторонами будь-якої додаткової угоди/договору про внесення змін до цього договору (п.1.3.9).
Про зміну змінюваної процентної ставки, ОСОБА_2 письмово повідомляє Позичальника із зазначенням дати, з якої змінюється змінювана процентна ставка за користування кредитом, але в будь-якому випадку не пізніше ніж за 15 календарних днів до застосування нового розміру змінюваної процентної ставки за користування кредитом. Сторони погодили, що під належним чином зробленим письмовим повідомленням Банком Позичальника про зміну змінюваної процентної ставки за цим договором, сторони вважають повідомлення (з інформацією про новий розмір процентної ставки), зроблене шляхом використання будь-якого методу повідомлення, передбаченого п. 11.9 цього договору (п.1.3.9 договору)
З 25.09.2014 року була застосована змінювана процентна ставка, мінімальний розмір якої було погоджено сторонами на рівні 12% річних (п.1.3.6 договору), що також встановлено судом рішенні господарського суду від 09.02.2016 по справі № 916/4693/15 .
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення процентів за користування кредитом, що нараховані за ставкою 12%, у розмірі, згідно розрахунку позивача (т.4 а.с.151-175), 11887915,43 доларів США за період з 15.12.2015 по 06.12.2018.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Керуючись вищезазначеним, на підставі ст.ст. 175, 193 ГК України, ст.ст. 3, 6, 11, 16, 509, 525, 526, 627, 628, 629, 634, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд
1. Позов Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» до ОСОБА_1 акціонерного товариства «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ЧОРНОМОРЕЦЬ» про стягнення 11 887 915,43 доларів США за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Блек сі ріелті груп", Публічного акціонерного товариства "Ринок Малиновський", Публічного акціонерного товариства "Туристично-виробнича фірма "Чорне море", Публічного акціонерного товариства "Чорноморська транспортна компанія", - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ «ЧОРНОМОРЕЦЬ» (проспект Гагаріна, буд. 12, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 22449841) на користь Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» (вул. Володимирська, буд. 46, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 25959784) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 зі сплати процентів у розмірі 11 887 915,43 доларів США та 616700,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 25.03.2019р. Повний текст рішення складений та підписаний 04 квітня 2019 р.
Головуючий суддя Р.В. Волков
Суддя Ю.М. Невінгловська
Суддя С.Ф. Гут