ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.04.2019Справа № 910/348/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Яценко Я. М., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Компанії "М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед" (М.С. Europa Trans Holdings Limited"
до 1) Національниого банку України
2) Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова Ініціатива"
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Трансмагістраль"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Європа-транс ЛТД"
про визнання відсутнім права вимоги, визнання права вимоги та звернення стягнення на предмет іпотеки
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
Компанія "М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед" (М.С. Europa Trans Holdings Limited") звернулось до Господарського суду міста Києва із вказаним позовом про визнання відсутнім права вимоги, визнання права вимоги та стягнення звернення на предмет іпотеки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального провадження, підготовче засідання призначено на 14.02.2019, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Європа-транс ЛТД", задоволено клопотання Компанії "М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед" (М.С. Europa Trans Holdings Limited") про витребування доказів та витребувано відповідні документи.
30.01.2019 через відділ діловодства суду Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Фінансова ініціатива" подав відзив на позовну заяву.
08.02.2019 через відділ діловодства суду Національний банк України подав пояснення щодо виконання вимог ухвали про витребування документів з витребовуваними документами та відзив на позовну заяву.
13.02.2019 через відділ діловодства суду Національний банк України подав клопотання про закриття провадження.
14.02.2019 через відділ діловодства суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Трансмагістраль" подало відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи без участі представника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 відкладено підготовче засідання на 07.03.2019.
27.02.2019 через відділ діловодства суду Національний банк України подав клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні.
04.03.2019 через відділ діловодства суду позивач подав заперечення щодо закриття провадження у справі та відповідь на відзив.
06.03.2019 через відділ діловодства суду Національний банк України подав письмові пояснення на заперечення щодо закриття провадження у справі.
У судовому засіданні 07.03.2019 прийнято судом клопотання позивача про повторне витребування доказів.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 07.03.2019 задоволено клопотання Національного банку України про розгляд справи у закритому судовому засіданні, відмовлено у задоволенні клопотання НБУ про закриття провадження по справі, продовжено строки підготовчого провадження на 30 днів, задоволено усне клопотання відповідача про продовження процесуального строку для надання заперечень на відповідь на відзив, продовжено строк Національному банку України для надання заперечень на відповідь на відзив у справі №910/348/19 до 15.03.2019 та відкладено підготовче засідання на 21.03.2019.
14.03.2019 через відділ діловодства суду відповідач 1 подав заяву з додатками щодо виконання вимог ухвали суду.
18.03.2019 через відділ діловодства суду НБУ подав заперечення з додатками.
21.03.2019 через відділ діловодства суду позивач подав письмові пояснення та клопотання про призначення судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2019 відкладено підготовче засідання на 28.03.2019.
25.03.2019 через відділ діловодства суду відповідач 1 подав заперечення на клопотання про призначення судової експертизи та пояснення.
28.03.2019 через відділ діловодства суду позивач подав заяву про залишення без розгляду клопотання позивача про призначення судової (фінансово-економічної) експертизи та клопотання про призначення іншої судової експертизи.
Ухвалами від 28.03.2019 заяву про залишення без розгляду заяву про призначення судової (фінансово-економічної) експертизи, задоволено, вказану заяву залишено без розгляду, відкладено підготовче засідання до 03.04.2019.
02.04.2019 через відділ діловодства суду відповідачем 1 подано заперечення на клопотання про призначення судової експертизи, в яких вказує, що правові питання які ставить позивач до судового експерта, віднесені до компетенції суду. Надання правової оцінки умовам договору є обов'язком суду та не може бути передано на розгляд судової експертизи, в зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи.
03.04.2019 через відділ діловодства суду відповідачем 2 подано клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача 2.
Розглянувши клопотання позивача про призначення судової експертизи, судом встановлено наступне.
У клопотанні про призначення експертизи позивач просить на вирішення експертизи поставити наступні питання:
1)Чи міститься в тексті, що викладений у п. 5.1. Договору Застави корпоративних прав, укладеного між Національним банком України та Компанією «М.С. ЄВРОПА ТРАНС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД» 31.10.2012 року: «Звернення стягнення на предмет застави (у повному обсязі чи у відповідних частинах) за цим Договором відбувається за згодою сторін, якої досягнуто сторонами із укладенням цього Договору. Ця згода набирає чинності, а права і обов'язки сторін щодо звернення стягнення на Предмет застави виникають в момент настання будь - якого або всіх наступних випадків, в тому числі:
- невиконання Боржником будь - якого з зобов'язань (в тому числі грошових), передбачених Договором про відкриття акредитиву, або Заставодавцем будь - яких зобов'язань за даним Договором;
- в разі прийняття рішення про припинення у будь - який спосіб, або виділ «Товариства», порушені відносно Боржника справи про банкрутство, його ліквідації;
- при настанні обставин, зазначених у п.4.2.5 цього договору;
- в інших випадках, передбачених законодавством України на момент звернення стягнення на предмет застави» наступний зміст:
А) « Заставодавцем в письмовій формі надана згода на звернення стягнення на предмет застави, з моменту невиконання Боржником будь - якого зобов'язання за укладеними кредитними договорами, передбаченими договором застави корпоративних прав від 31.10.2012 року».
Б) «Заставодержателем прийнята в письмовій формі згода, що надана Заставодавцем на звернення стягнення на предмет застави, з моменту невиконання Боржником будь-якого зобов'язання за укладеними кредитними договорами, передбаченими договором застави корпоративних прав від 31.10.2012 року»
В) « 3 моменту невиконання Боржником будь - якого зобов'язання за укладеними кредитними договорами, передбаченими договором застави корпоративних прав від 31.10.2012 року та одночасної наявності наданої Заставодавцем та прийнятої Заставодержателем письмової згоди, безумовно, тобто без вчинення будь - яких додаткових дій відбувається відступлення частки Заставодавця в статутному капіталі ТОВ «ЄВРОПА - ТРАНС ЛТД» в користь Національного банку України».
2) Чи міститься в тексті, що викладений у п. 5.2. Договору Застави корпоративних прав,
укладеного між Національним банком України та Компанією «М.С. ЄВРОПА ТРАНС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД» 31.10.2012 року «Звернення стягнення на Предмет застави відбувається шляхом уступки «Заставодавцем» корпоративних прав «Товариства» на користь «Заставодержателя». Уступка вимоги щодо предмету застави набирає чинності з моменту укладення цього договору, а права і обов'язки сторін по уступці вимоги виникають одразу після настання будь - якого випадку, передбаченого п. 5.1. цього Договору, про що «Заставодержатель» повідомляє «Заставодавця» рекомендованим, листом з повідомленням, про вручення» наступний зміст:
А) Заставодержатель набуває на свою користь в обов'язковому порядку, визначеному в п. 5.1. Договору Застави корпоративних прав, укладеного між Національним банком України та Компанією «М.С. ЄВРОПА ТРАНС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД» 31.10.2012 року, частку Заставодавця в статутному капіталі ТОВ «ЄВРОПА - ТРАНС ЛТД» з моменту невиконання Боржником будь - якого зобов'язання за укладеними кредитними договорами, передбаченими договором застави корпоративних прав від 31.10.2012 року та одночасної наявності наданої Заставодавцем та прийнятої Заставодержателем письмової згоди, безумовно , тобто без вчинення будь - яких додаткових дій;
Б) відображення прямого обов'язку Заставодержателя повідомити Заставодавця про підставу звернення стягнення па предмет застави, передбачену п. 5.1. Договору Застави корпоративних прав від 31.10.2012 року., шляхом надсилання
рекомендованого листа на адресу Заставодавця.
Подане клопотання мотивоване тим, що Позивач та Відповідач -1 неоднозначно трактують п. 5.2. Договору застави КП. Згідно п. 5.2. Договору застави КП «Звернення стягнення на Предмет застави відбувається шляхом уступки «Заставодавцем» корпоративних прав «Товариства» на користь «Заставодержателя». Уступка вимоги щодо предмету застави набирає чинності з моменту укладення цього договору, а права і обоє 'язки сторін по уступці вимоги виникають одразу після настання будь - якого випадку, передбаченого п. 5.1. цього Договору, про що «Заставодержатель» повідомляє «Заставодавця» рекомендованим листом з повідомленням про вручення ». Інакше кажучи, Позивач вважає, що зміст п. 5.2. Договору застави КП наголошує на тому, що рекомендованим листом з повідомленням про вручення Заставодержатель повідомляє Заставодавця про підстави звернення стягнення на предмет застави (в контексті положень п. 5.1. Договору застави КП), тобто Національний банк
України повідомляє вже про реалізоване звернення стягнення, а не про намір реалізації звернення стягнення на предмет застави, як вважає Національний банк.
Позовні вимоги у справі №910/348/19 мотивовані тим, що між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» протягом 2008-2014 pp. було укладено ряд кредитних договорів, а саме: №16/05-08/СТ від 21.05.2008 року, №38/08-08/СТ від 14.08.2008 року, №52 від 23.10.2008 року, №12/09/2 від 20.02.2009 року, № 12/09/5 від 13.05.2014 року (далі - Кредитні договори).
З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за умовами Кредитних договорів між НБУ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Трансмагістраль» укладено іпотечний договір від 07.10.2011 року (в редакції зі змінами від 07.06.2012 року, від 08.11.2012 року, від 18.08.2014 року) (далі - Іпотечний договір). Згідно п.5 Іпотечного договору в забезпечення виконання ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» зобов'язань за Кредитними договорами, іпотекодавець надав в іпотеку комплекс, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, будинок 121 в, літера А (в т. ч. кабінет сімейного лікаря площею 280,30 кв.м.) (загальна площа 5015,30 кв.м.), що належить іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва (Наказ №508-В від 11.08.2011 року) від 11 серпня 2011 року, серії САЕ 300252, номер запису 10618-П в книзі 224п-10, реєстраційний номер 34439757; на підставі договору купівлі-продажу від 23.08.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., за реєстровим номером №5711, номер запису 10618-П в книзі 224п-10, реєстраційний номер 34439757 (далі - Предмет іпотеки).
Отже, за Іпотечним договором Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Трансмагістраль» виступило майновим поручителем за вимогами НБУ до ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива», що випливають із Кредитних договорів.
Крім того, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за умовами Кредитних договорів між НБУ та Компанією «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» (M. С. Europa Trans Holdings Limited) укладено договір застави корпоративних прав від 31.10.2012 року (в редакції зі змінами від 18.08.2014 року) (далі - Договір застави КП). Згідно п.п.1.2. даного Договору застави КП в забезпечення виконання ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» зобов'язань перед НБУ, що виникають з Кредитних договорів, у заставу НБУ передано корпоративні права ТОВ «Європа-Транс ЛТД», а саме 100% часток, що становить 100% від розміру статутного капіталу цього Товариства (далі - Корпоративні права/Предмет застави).
В зв'язку з віднесення 23.06.2015 року ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» до категорії неплатоспроможних в силу обмежень, встановлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» припинило погашення заборгованості та сплату процентів за користування коштами, що є порушенням умов Кредитних договорів та має наслідком виникнення та реалізацію НБУ права звернення стягнення на предмети застави, в т. ч. Предмет іпотеки та предмет застави - Корпоративні права.
Згідно умов Договору застави КП Національний банк задовольнив свої вимоги за Кредитними договорами за рахунок майна, що було передане в заставу, зокрема шляхом укладення 31.10.2012 року (з наступними змінами) з Компанією «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» (M. C. Europa Trans Holdings Limited) договору про задоволення вимог заставодержателя шляхом відступлення частки в статутному капіталі ТОВ «Європа-Транс ЛТД» (далі - Договір відступлення частки).
Позовні вимоги Позивача обгрунтовуються тим, що укладаючи договір застави корпоративних прав від 31.10.2012 року сторони договору - Відповідач-1 та Позивач досягли згоди щодо умов автоматичного звернення стягнення на предмет застави, зокрема, шляхом підписання Договору про задоволення вимог заставодержателя шляхом відступлення частки в статутному капіталі ТОВ «Європа-Транс ЛТД». Відповідно до п.5.1. Договору застави КП даний Договір відступлення частки в статутному капіталі ТОВ «Європа-Транс ЛТД» набрав чинності в момент укладення сторонами Договору застави КП.
Слід зазначити, що відповідно до вимог п. 5.1. Договору застави КП звернення стягнення на предмет застави відбувається за згодою сторін. Позивач вважає, що згода сторін була досягнута саме в результаті укладення договору застави КП та Договору про задоволення вимог Заставодержателя шляхом відступлення частки в статутному капіталі ТОВ «ЄВРОПА - ТРАНС ЛТД». Разом з тим, з п.5.1. Договору застави КП вбачається те, що права і обов'язки сторін щодо звернення стягнення на предмет застави виникають, зокрема й в момент настання будь-якого випадку передбаченого п.5.1. Договору застави КП, а саме - з моменту невиконання Відповідачем-2 будь-якого із зобов'язань, передбачених укладеними кредитними договорами.
Так, як вбачається з матеріалів справи ПАТ «КБ» «Фінансова Ініціатива» свій обов'язок щодо погашення кредиту, згідно укладених Кредитних договорів, перед Національним банком не виконало, що призвело до того, що Відповідач-1 автоматично реалізував своє право та звернув стягнення на Предмет застави, а отже набув право власності на частку у статутному капіталі ТОВ «Європа-Транс ЛТД» згідно п. 5.1. Договору застави КП (в редакції від 18.08.2014 року) та п. 5. Договору про відступлення частки в статутному капіталі ТОВ «Європа-Транс ЛТД» (в редакції від 18.08.2014 року).
Більш того, з 23.06.2015 року Відповідач-2 взагалі позбавлений можливості виконувати свої зобов'язання з погашення заборгованості за Кредитними договорами, оскільки банк було віднесено до категорії неплатоспроможних та в силу вимог п 1 ч. 5 ст. 36 Закону УкраГнтт «Про систему і гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Таким чином, не виконання Відповідачем-2 своїх зобов'язань за кредитними договорами (в строк, передбачений кредитними договорами) стало підставою для реалізації Відповідачем-1 свого права щодо звернення стягнення на Предмет застави - Корпоративні права, яке передбачене п.п.4.2.2. Договору застави КП.
Відповідно до п. 4 Договору про відступлення частки в статутному капіталі ТОВ «Європа-Транс ЛТД» за погодженням сторін вчиняється за ціною, що відповідає сумі заборгованості ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» перед Відповідачем-1 за Кредитними договорами.
Відповідно до п.1.9. Кредитних договорів максимальний розмір вимоги Відповідача-1, яка забезпечується встановленим цим договором обтяженням складається з: суми боргу по кредитам, суми боргу по відсоткам, суми пені за несвоєчасне повернення сум кредитів, суми пені за несвоєчасну сплату відсотків, інші платежі, передбачені законом, які нараховуються на момент звернення стягнення на предмет застави.
Отже, на думку позивача, Відповідач-1 реалізував своє право та звернув стягнення на предмет застави за Договором застави КП шляхом укладення Договору відступлення частки в статутному капіталі ТОВ «Європа-Транс ЛТД».
Внаслідок реалізації Національним банком України свого права на звернення стягнення на предмет застави, кредитні зобов'язання ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» за рядом Кредитних договорів фактично були виконані заставодавцем Компанією «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» (М. C. Europa Trans Holdings Limited) в повному обсязі, що призвело до повного задоволення вимог НБУ.
Не погоджуючись з позовними вимогами, Відповідач - 1 подав відзив на позовну заяву. Зі змісту вищевказаного відзиву вбачається те, що Національний банк не погоджується з доводами Позивача щодо звернення стягнення на предмет застави, в порядку передбаченому договором застави КП та Договором про задоволення вимог Заставодержателя шляхом відступлення частки в статутному капіталі ТОВ «ЄВРОПА - ТРАНС ЛТД»). Національний банк також заперечує щодо досягнення сторонами згоди стосовно умов автоматичного звернення стягнення на предмет застави.
Таким чином, на думку позивача, встановлення вищезазначених обставин можливе лише із залученням спеціальних знань, тобто, шляхом призначення судової експертизи.
Відповідач заперечив проти призначення у справі експертизи, оскільки на його думку,
правові питання які ставить позивач до судового експерта, віднесені до компетенції суду. Надання правової оцінки умовам договору є обов'язком суду та не може бути передано на розгляд судової експертизи, в зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи. Крім того, позивач подаючи клопотання про призначення судової експертизи, затягує розгляд даної справи та справ в яких зупинені провадження до розгляду даної справи.
Заслухавши думку сторін, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи, оскільки суд не володіє спеціальними знаннями щодо трактування п.п.5.1., 5.2. договору Застави корпоративних прав від 31.10.2012 та встановлення змісту понять пунктів договору, тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, з'ясування дійсних обставин та дослідження наданих сторонами доказів, що відповідає завданням господарського судочинства, встановлених в ст. 2 ГПК України.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
У відповідності до ч. 1, 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, учасником судового процесу, крім учасників справи та їх представників, є, зокрема, експерт.
Статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи. Експерт зобов'язаний надати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі. Експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і викликом до суду.
В статті 69 Господарського процесуального кодексу України визначені також права експерта. Вимоги до висновку експерта зазначені в ст. 98 ГПК України.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу (ст. 100 Господарського процесуального кодексу України) та надає експерту матеріали, необхідні для проведення експертизи (ст. 102 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі) (ч. 3 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України).
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
Відповідно до п. 2.1.2 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5) семантико-текстуальною експертизою писемного мовлення вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних в тих або інших текстах, їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в текстах (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов'язаних із встановленням фактичних даних про автора.
Питання, поставлені перед експертом, вирішуються ним за допомогою спеціальних знань у галузі лінгвістики на основі загальних і окремих норм мови з використанням посібників, академічних наукових праць, словників, довідників та інших наукових джерел.
Експерт у галузі семантико-текстуальної експертизи, не виходячи за межі своїх спеціальних знань (базових та отриманих під час спеціальної підготовки), відповідає на питання про наявність чи відсутність висловлювань, які містять заклики до певних дій (вказується, яких саме дій), на основі спеціальних знань у галузі мовознавства. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об'єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.
Тобто, саме в межах вказаної експертизи можливо встановити трактування п.п.5.1., 5.2. договору Застави корпоративних прав від 31.10.2012 та встановлення змісту понять пунктів договору, тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, та цим усунути сумніви, висловлені сторонами.
Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму ВГС України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 року судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Особа набуває права та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили. Невиконання цих вимог робить неможливим використання висновку експерта як доказу у справі. Тому не можуть розглядатись як висновок експерта і бути підставою для відмови у призначенні експертизи акти ревізії, калькуляції, інші висновки спеціалістів, навіть якщо вони надані на запит суду, адвоката, сторони. За необхідності з'ясування зазначених у таких документах обставин судом може бути призначена експертиза, яка буде вважатись первинною.
Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2013 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
В свою чергу, статтею 98 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява N 61679/00) від 01.06.2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Європейський суд з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним.
Рішеннями Європейський суд з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27.10.1993 (п. 33) та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996р. (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
При цьому, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, "без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Отже, експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об'єктивним дослідженням обставин та доказів, призначення експертизи у даній справі не спрямоване на затягування розгляду, а є засобом для встановлення доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору.
Європейський суд з прав людини зауважив, що компетенцією національних судів є вирішення того, чи необхідно звертатися за зовнішньою порадою (див. рішення Суду у справі Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013).
Дослідивши матеріали справи, виходячи з необхідності для всебічного, повного, об'єктивного розгляду судового спору та встановлення обґрунтованості позовних вимог та заперечень відповідача 1, суд приходить до висновку, що для вирішення даного питання потрібні спеціальні знання, тому слід призначити у справі № 910/348/19 сематико-текстуальну експертизу писемного мовлення, проведення якої доручити Київського державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15).
Заперечення відповідача на клопотання про призначення судової експертизи не прийматься судом до уваги та спростовуються вищевикладеним.
За п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи (п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст.ст. 99, 100, 182, 228, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Призначити у справі № 910/348/19 сематико-текстуальну експертизу писемного мовлення, проведення якої доручити експертам Київського державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15).
2. На вирішення експертизи поставити наступні питання:
1)Чи міститься в тексті, що викладений у п. 5.1. Договору Застави корпоративних прав, укладеного між Національним банком України та Компанією «М.С. ЄВРОПА ТРАНС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД» 31.10.2012 року: «Звернення стягнення на предмет застави (у повному обсязі чи у відповідних частинах) за цим Договором відбувається за згодою сторін, якої досягнуто сторонами із укладенням цього Договору. Ця згода набирає чинності, а права і обов'язки сторін щодо звернення стягнення на Предмет застави виникають в момент настання будь - якого або всіх наступних випадків, в тому числі:
- невиконання Боржником будь - якого з зобов'язань (в тому числі грошових), передбачених Договором про відкриття акредитиву, або Заставодавцем будь - яких зобов'язань за даним Договором;
- в разі прийняття рішення про припинення у будь - який спосіб, або виділ «Товариства», порушені відносно Боржника справи про банкрутство, його ліквідації;
- при настанні обставин, зазначених у п.4.2.5 цього договору;
- в інших випадках, передбачених законодавством України на момент звернення стягнення на предмет застави» наступний зміст:
А) « Заставодавцем в письмовій формі надана згода на звернення стягнення на предмет застави, з моменту невиконання Боржником будь - якого зобов'язання за укладеними кредитними договорами, передбаченими договором застави корпоративних прав від 31.10.2012 року».
Б) «Заставодержателем прийнята в письмовій формі згода, що надана Заставодавцем на звернення стягнення на предмет застави, з моменту невиконання Боржником будь-якого зобов'язання за укладеними кредитними договорами, передбаченими договором застави корпоративних прав від 31.10.2012 року»
В) « 3 моменту невиконання Боржником будь - якого зобов'язання за укладеними кредитними договорами, передбаченими договором застави корпоративних прав від 31.10.2012 року та одночасної наявності наданої Заставодавцем та прийнятої Заставодержателем письмової згоди, безумовно, тобто без вчинення будь - яких додаткових дій відбувається відступлення частки Заставодавця в статутному капіталі ТОВ «ЄВРОПА - ТРАНС ЛТД» в користь Національного банку України».
2)Чи міститься в тексті, що викладений у п. 5.2. Договору Застави корпоративних прав,
укладеного між Національним банком України та Компанією «М.С. ЄВРОПА ТРАНС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД» 31.10.2012 року «Звернення стягнення на Предмет застави відбувається шляхом уступки «Заставодавцем» корпоративних прав «Товариства» на користь «Заставодержателя». Уступка вимоги щодо предмету застави набирає чинності з моменту укладення цього договору, а права і обов'язки сторін по уступці вимоги виникають одразу після настання будь - якого випадку, передбаченого п. 5.1. цього Договору, про що «Заставодержатель» повідомляє «Заставодавця» рекомендованим, листом з повідомленням, про вручення» наступний зміст:
А) Заставодержатель набуває на свою користь в обов'язковому порядку, визначеному в п. 5.1. Договору Застави корпоративних прав, укладеного між Національним банком України та Компанією «М.С. ЄВРОПА ТРАНС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД» 31.10.2012 року, частку Заставодавця в статутному капіталі ТОВ «ЄВРОПА - ТРАНС ЛТД» з моменту невиконання Боржником будь - якого зобов'язання за укладеними кредитними договорами, передбаченими договором застави корпоративних прав від 31.10.2012 року та одночасної наявності наданої Заставодавцем та прийнятої Заставодержателем письмової згоди, безумовно , тобто без вчинення будь - яких додаткових дій;
Б) відображення прямого обов'язку Заставодержателя повідомити Заставодавця про підставу звернення стягнення па предмет застави, передбачену п. 5.1. Договору Застави корпоративних прав від 31.10.2012 року., шляхом надсилання
рекомендованого листа на адресу Заставодавця.
3. Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст.384, 385 Кримінального кодексу України.
4. Витрати по проведенню експертизи покласти на позивача Компанію "М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед" (М.С. Europa Trans Holdings Limited" (вул. Костакі Пантеліді, 1, м. Нікосія, Кіпр, (KOLOKASIDES BUILDING, Floor 3, Kostaki Pantelidi 1, 1010, Nicosia,, Cyprus, реєстраційний номер: С207181). Зобов'язати позивача Компанію "М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед" попередньо на вимогу експертів оплатити вартість експертизи у повному обсязі.
5. Зобов'язати сторін по справі своєчасно надавати на вимогу експертів всі необхідні для проведення експертизи матеріали, необхідні для проведення експертизи, надавати на вимогу експерта додаткові документи, пояснення тощо, а також забезпечувати та всіляко сприяти проведенню експертизи.
6. Провадження у справі № 910/348/19 зупинити до надання висновків сематико - текстуальної експертизи писемного мовлення, призначеної у справі.
7. Зобов'зати експерта повідомити та узгодити строк та порядок проведення судової експертизи.
8. Зобов'язати експерта після проведення дослідження та підготовки письмового висновку направити належним чином засвідчені копії висновку сторонам у справі.
9. Матеріали справи № 910/348/19 надіслати до Київського державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15).
10. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.
Повний текст ухвали складено 04.04.2019.
Суддя Н.І. Ягічева