ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.03.2019Справа № 910/13114/18
За позовом Комунального підприємства "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Білдінг"
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Кукота О.Ю.
Представники учасників справи:
від позивача Коваленко Я.О. (адвокат);
від відповідача Федоров Д.С. (адвокат), Федоров О.С. (адвокати).
Вільний слухач ОСОБА_4
В судовому засіданні 19.03.2019 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників позивача та відповідача, що повне рішення буде складено 04.04.2019 року.
1 жовтня 2018 року до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція" (позивач) надійшла позовна заява №247/3-1123 від 27.09.2018 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Білдінг" (відповідач) про стягнення не використаного авансу за договором підряду №2-кт від 04.07.2017 року в сумі 1 829 275,24 грн. (один мільйон вісімсот двадцять дев'ять тисяч двісті сімдесят п'ять гривень 24 копійки).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору підряду №2-кт від 04.07.2017 року не надав акти на підтвердження факту виконання або часткового виконання робіт у граничний строк його використання встановлений вказаним правочином, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму не використаного авансу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 року у справі № 910/12159/18 позовну заяву №247/3-1123 від 27.09.2018 року Комунального підприємства "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Білдінг" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Комунальному підприємству "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція" строк до 23.10.2018 року для виправлення встановлених судом недоліків.
23 жовтня 2018 року через відділ діловодства суду від Комунального підприємства "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція" надійшла заява № 247/3-1259 від 23.10.2018 року на виконання вимог ухвали суду та заява № 247/3-1254 від 22.10.2018 "Про забезпечення позову".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/13114/18 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.11.2018 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2018 року заяву № 247/3-1254 від 22.10.2018 "Про забезпечення позову" повернуто заявнику - Комунальному підприємству "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція", в зв'язку з тим, що заяву подано без додержання вимог статті 139 Господарського процесуального кодексу, а саме, заява не містить пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення.
09.11.2018 року від позивача надійшла заява про справі № 910/13114/18 (в порядку ст. 182 ГПК України) № 247/3-1364 від 09.11.2018 року про долучення до матеріалів справи уточнюючої заяви №247/3-1361 від 08.11.2018 року, в якій позивач у прохальній частині уточнив банківські реквізити для стягнення судових витрат, пов'язаних із поданням позовної заяви.
21.11.2018 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 20.11.2018 року, в якому відповідач просить суд поновити строк на подання відзиву та заперечив проти позовних вимог повністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2018 року було встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.
Так, поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі було направлене Товариству з обмеженою відповідальністю "Капітал Білдінг" за адресою: 03113, м. Київ, проспект Перемоги, 68/1, оф. 62, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103047992072 ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.10.2018 року у справі № 910/13114/18 вручено уповноваженому представнику відповідача - 29.10.2018 року.
Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 13.11.2018 року (включно).
Розглянувши доводи відповідача щодо відновлення строку на подачу відзиву, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, у зв'язку з чим, вважає за необхідне прийняти вказаний відзив до розгляду.
В підготовчих засіданнях 22.11.2018 року, 13.12.2018 року та 03.01.2019 року судом оголошувалася перерва.
Згідно ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Так, суд відмічає, що в підготовчому засіданні 03.01.2019 року судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів.
За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Так, в підготовчому засіданні 19.02.2019 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/13114/18 до судового розгляду по суті на 12.03.2019 року.
В судовому засіданні 12.03.2019 року судом оголошувалася перерва.
14.03.2019 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання № 247/3-272 від 11.03.2019 року про долучення до матеріалів справи акту ревізії Північного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України № 11-30/148 від 27.02.2019 року фінансово-господарської діяльності КП «Київбудреконструкції» за період 01.01.2016 року по 31.10.2018 року.
За приписами ст. 182 Господарського процесуального кодексу України підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про витребування додаткових доказів; вирішує заяви та клопотання учасників справи; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
За змістом ст. 207 Господарського процесуального кодексу України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Вказане клопотання судом було залишено без розгляду, про що судом постановлено протокольну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання 19.03.2019 року, з мотивів не доведення заявникомповажності причин його незаявлення в підготовчому провадженні.
В судовому засіданні 19.03.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представники відповідача проти задоволення позову заперечили та просили відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -
04 липня 2017 року між Комунальним підприємством "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція" (надалі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Білдінг» (надалі - відповідач, підрядник) укладено договір підряду №2-кт (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи: «Термомодернізація дошкільного навчального закладу № 584 «Софії Русової» - на просп. Правди, 82» ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 (за кодом СРV за ДК 021:2015 - 45214000-0 Будівництво освітніх та науково-дослідних закладів) відповідно до проектної документації будівельних норм і стандартів в термін, який встановлюється договором (надалі - об'єкт).
Відповідно до п. 2.1 договору строк виконання робіт визначений цим договором наступний: початок робіт - з моменту укладення договору; закінчення робіт - березень 2018 року.
Згідно п. 3.1. договору договірна ціна визначена на підставі Державних будівельних норм тендерної документації та становить: 11 271 300,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1 878 550,000 грн.
Пунктом 2 додаткової угоди № 5 від 14.06.2018 року визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2018 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Згідно п. 4.7. договору (в редакції додаткової угоди № 5 від 14.06.2018 року) замовник має право надати підряднику аванс на строк не більше трьох місяців (згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 року № 117 та від 27.12.2001 року № 1764) у розмірі не більше 30% вартості річного обсягу робіт, що складає 1 829 275,24 грн., в тому числі ПДВ - 304 879,29 грн.
22.06.2018 року платіжним доручення № 00000000763 органом казначейства на підставі платіжного доручення №22 від 21.06.2018 року перераховано підряднику аванс у розмірі 1 829 275,24 грн (копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи).
Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт обладнання, матеріалів, конструкцій та виробів. По закінченню граничного терміну використані суми авансу повинні бути підтверджені актом виконаних обсягів робіт, або повернуті замовнику (п. 4.8. договору).
Відповідно до п. 4.9. договору в разі невикористання авансу підрядник протягом 2 днів після граничного терміну використання повертає не використаний аванс на - розрахунковий рахунок замовника та сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення повернення авансу і суму індексації, нараховану на суму наданого авансу, та 3% річних.
Позивач зазначає, що граничний строк використання авансу 26.09.2018 року.
Згідно п. 4.1. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 та акту приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в з відомістю ресурсів, підписаними уповноваженими представниками сторін, відповідно до річних кошторисних призначень.
За твердженням позивача, підрядник не надав підтверджуючі документи за виконані роботи згідно форм, передбачених даним договором, на підтвердження цільового використання авансу.
Матеріалами справи підтверджується, що 07.09.2018 року позивач направив на адресу відповідача вимогу № 247/3-1041 від 06.09.2018 року в якій просив надати для розгляду акти фактичного виконання робіт по договору у строк до 19.09.2018 року; у разі невиконання отриманого підрядником авансу, повернути його на розрахунковий рахунок замовника у строк до 19.09.2018 року. Вказана вимога була отримана уповноваженим представником відповідача 10.09.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0316409624674.
Втім, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
24.09.2018 року позивачем було направлено відповідачу претензію № 247/3-1107 від 24.09.2018 року, в якій просив повернути аванс у розмірі 1 829 275,24 грн. Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
В п. 4.1. договору визначено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі довідки про вартість робіт за формою №КБ-3 та акту приймання виконаних робіт за формою №КБ-2в з відомістю ресурсів підписаними уповноваженими представниками сторін, відповідно технічних кошторисних призначень.
Акт за формою №КБ-2в та Довідка за формою №КБ-3 оформлюються належним чином підрядником і подаються на підписання замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця, який повинен розглянути та підписати Акт та Довідку протягом п'яти календарних днів, але у будь-якому випадку не пізніше останнього числа звітного місяця при виконанні вимог ст.48 Бюджетного кодексу України або письмово мотивувати відмову від прийняття робіт (п. 4.2. договору).
В свою чергу, відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що неодноразово направляв позивачу акти за формою №КБ-2 та довідку за формою №КБ-3, якими підтверджено вартість придбаних та використаних матеріалів, обсяг та вартість виконаних робіт.
На підтвердження вказаних заперечень, відповідачем додано до відзиву копії супровідних листів з відміткою позивача про отримання документів № 191/1/ від 04.07.2018 року (вхід. № 247-949 від 02.08.2018 року), № 197 від 08.08.2018 року (вхід. № 247-968 від 08.08.2018 року), б/н (вхід. № 247-1101 від 05.09.2018 року), № 237 від 21.09.2018 року (вхід. № 1166 від 21.09.2018 року) та копії актів за формою №КБ-2в про використання матеріалів та виконання робіт на загальну суму 246 227,51 грн., акту приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 293 224,26 грн., акту приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 454 566,11 грн., акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року на загальну суму 1 115 381,39 грн., довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2018 року на загальну суму 1115,38 грн.
Суд зауважує, що позивач не заперечує проти отримання вказаних супровідних листів та актів виконаних робіт.
Разом з цим, позивачем надано до матеріалів справи лист від 14.08.2018 року №247/4-1966 адресований відповідачу, в якому позивач зазначає, що при розгляді наданих відповідачем 08.08.2018 року актів приймання виконаних будівельних робіт було виявлено ряд недоліків та невідповідність обсягів робіт, щодо робіт відповідно до листа (вх. № 247-1101 від 05.09.2018 року), позивачем було надіслано лист № 247/4-1069 від 12.09.2018 року до ТОВ «Промсервіспроект» щодо врахування та внесення змін у проектну документацію на додаткові роботи, які не входять до складу основних та не можуть бути використані з авансу, на що була надана обґрунтована відповідь № 247/4-1111 від 24.09.2018 року з підставами для відмови у прийняття та оплаті будівельних робіт.
Водночас, судом встановлено, що позивачем не надано до суду детального розрахунку розміру суми основного боргу.
На підтвердження заявленої суми основного боргу позивачем надано складену в односторонньому порядку картку рахунку 3711 за січень 2017 року по вересень 2018 року, в якій зазначено про оплату авансу ТОВ «Капітал Білдінг» авансу в розмірі 1 829 275,24 грн. - 22.06.2018 року.
Тоді як, вказана картка-рахунок не містить детальної інформації щодо вартості та обсягу придбаних і поставлених підрядником для виконання робіт обладнання, матеріалів, тощо на виконання п. 4.7. договору, отже не є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру використаного підрядником авансу на виконання умов договору.
Умови договору не містять вимог щодо обсягу та вартості обладнання, матеріалів, конструкцій та виробів, що мають бути придбані підрядником для використання авансу. Разом з тим, п. 4.7. договору передбачено, що підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу неодноразово подавалися акти за формою № КБ-2в та довідка за формою № КБ-3, якими було підтверджено вартість придбаних та використаних матеріалів, обсяг та вартість виконаних робіт, які позивачем підписані не були, як і не було надано мотивованої відмови від їх підписання та прийняття.
При цьому, з календарного штемпеля відділення засобів поштового зв'язку на описі вкладення до листа, яким позивач направив зауваження на подані відповідачем акти виконаних робіт (додаток до пояснення на відзив позивача), вбачається, що він датований 29.12.2018 року, тобто після відкриття провадження у справі № 910/13114/18 та подання відзиву відповідачем.
Таким чином, вищевикладені зауваження на подані відповідачем акти судом не можуть бути прийняті до уваги (аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07.12.2018 року у справі № 910/23196/17).
Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Так, в матеріалах справи наявні довідки форми №КБ-2в, що свідчать про використання матеріалів підрядником при виконанні робіт за період вересень-жовтень 2018 року. Позивачем належними та допустимими доказами не спростовано вартість придбаних та використаних матеріалів визначених у цих довідках.
Окрім того, суд звертає увагу, що в листі позивача від 14.08.2018 року №247/4-1966 містяться відомості щодо недоліків виконаних відповідачем робіт, а саме: робота «Установлення камер припливних продуктивністю до 10 тис. мЗ/год.» була оплачена у попередньому акті приймання виконаних робіт, обладнання системи П1, що вказано в акті приймання виконаних робіт, не відповідає встановленому на об'єкті, свердління кільцевими алмазними свердлами з застосуванням охолоджувальної рідини/води/ в залізобетонних конструкціях горизонтальних отворів діаметром 25мм не виконувалось, улаштування зовнішніх дверних блоків ПВХ не виконано, при перевірці на об'єкті 10.08.2018 та 13.08.2018 двері встановлені не були, не надані акти на закриття прихованих робіт по зовнішньому утепленню цоколя та благоустрою, не надані видаткові накладні на вентиляційне обладнання, проте вказаний лист не містить заперечень позивача щодо вартості та обсягу придбаного відповідачем матеріалу для виконання будівельних робіт, в той час як позивач, звертаючись з позовом, посилається саме на невикористання суми авансу, що відповідно до умов договору підряду мав бути використаний відповідачем на придбання обладнання, матеріалів, тощо.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 04.04.2019р.
Суддя О.В. Котков