номер провадження справи 33/109/18
26.03.2019 Справа № 908/2384/18
м.Запоріжжя Запорізької області
За позовом Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18)
про стягнення суми,
Суддя Мірошниченко М.В.
Секретар судового засідання Хилько Ю.І.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 53 від 01.01.2019;
від відповідача: ОСОБА_2, ордер на надання правової допомоги серія ЗП № 112070 від 25.03.2019.
Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” звернулось в господарський суд Запорізької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” про стягнення заборгованості в сумі 103805441,18 грн., з яких: 41 739 263,99 грн. - заборгованість за спожиту у вересні 2018 р. активну електричну енергію; 15 888 462,00 грн. - пеня; 1 324 038,51 грн. - три проценти річних; 13 334 550,54 грн. - п'ять процентів річних; 31 519 126,14 грн. - інфляційні втрати.
ОСОБА_3 з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2018р. справу для розгляду розподілено судді Мірошниченко М.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.11.2018р. вказану позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви вказаних в ухвалі.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.11.2018р. відкрито провадження у справі № 908/2384/18 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 33/109/18. Підготовче судове засідання призначено на 21.12.2018р.
20.12.2018 р. в господарський суд надійшло письмове клопотання позивача (вих. № 001-33/18974 від 20.12.2018 р.) про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача суму 232368401,87 грн., в т.ч.: суму 131798691,02 грн. - заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період з вересня 2018 р. по листопад 2018 р.; суму 34595324,79 грн. - пені; суму 2882943,75 грн. - три проценти річних; суму 14200096,12 грн. - п'ять процентів річних; суму 48891346,19 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.12.2018р. підготовче судове засідання відкладено до 22.01.2019р.
18.01.2019 р. до суду від позивача надійшла письмова заява (вих. № 33-33/702 від 18.01.2019 р.) про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача суму 310472753,60 грн., в т.ч.: суму 186565393,40 грн. - заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період з вересня 2018 р. по грудень 2018 р.; суму 50654411,35 грн. - пені; суму 4221200,96 грн. - три проценти річних; суму 14840197,56 грн. - п'ять процентів річних; суму 54191550,33грн. - інфляційні втрати.
21.01.2019 р. до суду від позивача надійшла письмова заява (вих. № 33-33/755 від 21.01.2019 р.) про зміну предмету позову, в якій позивач просить стягнути з відповідача суму 186565393,40 грн. - заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період з вересня 2018 р. по грудень 2018 р.; суму 604468,82 грн. заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, суму 50654411,35 грн. - пені; суму 4221200,96 грн. - три проценти річних; суму 14840197,56 грн. - п'ять процентів річних; суму 54191550,33 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.01.2019р. підготовче судове засідання відкладено до 06.02.2019р., продовжено строк підготовчого провадження до 27.02.2019р. включно.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.02.2019р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 26.02.2019 р.
В судовому засіданні 26.02.2019р. судом розглянуті заяви позивача про збільшення позовних вимог (вих. № 001-33/18974 від 20.12.2018 р., вих. № 33-33/702 від 18.01.2019 р.) та заяву про зміну предмету позову (вих. № 33-33/755 від 21.01.2019 р.), судом не прийнято до розгляду заяву позивача, в частині стягнення з ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на користь ПАТ “Запоріжжяобленерго” суми 604468,82 грн. заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії. Разом з тим, заяву про збільшення розміру позовних вимог (вих. № 33-33/702 від 18.01.2019 р.) судом до розгляду прийнято.
За таких обставин, предметом судового розгляду є вимоги про стягнення з ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на користь ПАТ “Запоріжжяобленерго” суми 186565393,40 грн. - заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період з вересня 2018р. по грудень 2018р.; суми 50654411,35 грн. - пені; суми 4221200,96 грн. - 3% річних; суми 14840197,56 грн. - 5% річних; суми 54191550,33 грн. - інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.02.2019р., підготовче провадження у справі № 908/2384/18 закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 26.03.2019р. об 11 год. 30 хвл.
В судовому засіданні 26.03.2019р. судом оголошено перерву до 26.03.2019р. о 15 год. 00 хвл.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позовні вимоги мотивовані наступним. Між сторонами склалися довготривалі правовідносини у сфері енергопостачання, які спочатку було врегульовано договором на користування електричною енергією № 76/199 від 01.07.2000р., а згодом договором про постачання електричної енергії № 76 від 01.12.2012р. За умовами вказаних договорів, позивач взяв на себе обов'язок постачати відповідачу електричну енергію, а відповідач здійснювати її оплату. Однак взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконує, оплату за спожиту електроенергію здійснює з порушенням строків та не в повному обсязі, в зв'язку з чим позивач змушений стягувати означену заборгованість в судовому порядку. Так, рішеннями господарського суду Запорізької області по судовим справам № 11/292/10 від 07.12.2010р., № 10/339/10 від 06.12.2010р., № 19/5009/1481/11 від 16.05.2011р., № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 від 27.12.2011р. з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за спожиту активну електроенергію у період: липень 2010р.-липень 2011р., а також пеню, 3% річних та інфляційні нарахування. З метою самостійного виконання вищезазначених судових рішень в частині сплати заборгованості за спожиту активну електроенергію між позивачем та відповідачем були укладені договори про самостійне виконання рішення суду № 1114 та № 1115 від 03.12.2013р. На момент подання даного позову заборгованість за спожиту у період: липень 2010р.-липень 2011р. електроенергію відповідачем частково сплачена, залишок боргу складає 226565301,85 грн. Договорами про самостійне виконання рішення суду № 1114, № 1115 сторони передбачили, у разі порушення відповідачем графіку погашення заборгованості, наведеного у договорах, сплату останнім позивачу втрат від інфляції та 5% річних, нарахованих на суму простроченого грошового зобов'язання. Тож, в рамках даного позову, за несвоєчасне виконання відповідачем графіку платежів, повивачем йому нараховано 5% річних за період: з 10.11.2015р. по 18.01.2019р. в сумі 14840197,56 грн.(Т.3;а.с.81-82) та втрати від інфляції за період: з грудня 2015р. по грудень 2018р. в розмірі 31991740,92 грн.(Т.3;а.с.85-86). Крім того, рішенням господарського суду Запорізької області від 21.11.2017 у справі № 908/3074/16 з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період: листопад-грудень 2014 за договором № 76 від 01.12.2012 у розмірі 81689888,01 грн., а також пеню, 3% річних та втрати від інфляції. В зв'язку з тривалим простроченням відповідачем грошового зобов'язання, позивачем на суму 81689888,01 грн. нараховано пеню за період: з 02.10.2018р. по 18.01.2018р. в розмірі 8782222,48 грн., 3% річних за період: з 02.10.2018р. по 18.01.2018р. в сумі 731851,87 грн. та втрати від інфляції за період: липень-грудень 2018р. в сумі 4233456,48 грн.(Т.3;а.с.76). Також, рішенням господарського суду Запорізької області від 18.05.2016 у справі № 908/945/16 стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 284637962,93 грн. за період з серпня 2015 по квітень 2016 за договором № 76 від 01.12.2012р. Відповідачем частково сплачено вказану заборгованість, залишок боргу складає 283365634,82 грн. В зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання, позивачем на суму 283365634,82 грн. нараховано пеню за період: з 02.10.2018р. по 18.01.2018р. в розмірі 30463746,60 грн.(Т.3;а.с.77), 3% річних за період: з 02.10.2018р. по 18.01.2018р. в сумі 2538645,56 грн. (Т.3;а.с.80) та втрати від інфляції за період: липень-грудень 2018р. в сумі 14685000,95 грн.(Т.3;а.с.83). Окрім цього, позивачем, в рамках даної справи, заявлені вимоги про стягнення з відповідача поточної заборгованості за спожиту у період: вересень-грудень 2018р. активну електричну енергію в сумі 186565393,40 грн., а також пені в сумі 11408442,27 грн. (загальний період нарахування: 02.10.18-18.01.19; Т.3;а.с.78), 3% річних в сумі 950703,53 грн. (загальний період нарахування: 02.10.18-18.01.19; Т.3;а.с.79), втрат від інфляції в розмірі 3281351,98 грн. (загальний період нарахування: вересень-грудень 2018; Т.3;а.с.84), нарахованих відповідачу за несвоєчасну оплату виставлених рахунків. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 275, 276 ГК України, умови договору № 76 від 01.12.2012р.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, з врахуванням заяв про їх збільшення, просить позов задовольнити.
Відповідач проти позову частково заперечив з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву (вих. № 25-16/1966 від 11.12.2018р.; вих. № 25-16/32 від 09.01.2019р.; вих. № 25-16/207 від 04.02.2019р.) та поясненнях (вих..№25-16/12.02.2019) і зазначив, що на його думку, нарахування позивачем пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань на суму заборгованості за листопад-грудень 2014 року та на суму заборгованості за серпень 2015р.- квітень 2016р. відповідає діючому законодавству. Також відповідач визнає наявність заборгованості за договором № 76 від 01.12.2012р. за спожиту у вересні електричну енергію в сумі 29739263,99 грн. за рахунком № 76/9а від 30.09.18. В той же час, вимоги, які позивачем викладено у заявах про збільшення позовних вимог відповідач не визнає, вважає, що позивачем безпідставно додатково до рахунку № 76/9а від 30.09.18, заявлено вимоги і за іншими рахунками № 76/10а від 31.10.18, № 76/11а від 30.11.18, № 76/12а від 31.12.18, якими збільшено розмір основного боргу шляхом включення до суми заборгованості вартість спожитої електроенергії у період: жовтень-грудень 2018р. Вважає, що при поданні заяв про збільшення позовних вимог, позивачем одночасно змінено як предмет, так і підстави позову, що є неприпустимим. З тих же підстав, відповідач не погоджується із нарахуванням пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань за рахунками за жовтень-грудень 2018р.: № 76/10а від 06.11.18; № 76/11п1 від 18.10.18; № 76/11п2 від 06.11.18; № 76/11а від 05.12.18; № 76/12п1 від 20.11.18; № 76/12п2 від 05.12.18; № 76/12пЗ від 05.12.18; № 76/12а від 31.12.18; № 76/10р від 06.11.18; № 76/11р від 05.12.18; № 76/12р від 31.12.18. Крім того, відповідач заперечує проти нарахування позивачем 5 % річних у розмірі - 14840196,56 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі - 31991740,92 грн. Заборгованість за електричну енергію на яку позивачем нараховані 5% річних та інфляційні нарахування виникла на підставі договору № 76/199 від 01.07.2000р., який припинив свою дію з 01.12.21012р., в зв'язку з укладенням між сторонами договору № 76 від 01.12.2012р. Тож, на думку відповідача, позивачем при подачі позовної заяви порушені правила об'єднання позовних вимог. Отже, в зв'язку з різними підставами виникнення зобов'язань по оплаті пені, 3% річних, 5% річних та інфляційних нарахувань - за договором № 76/199 від 01.07.2000р. та за договором № 76 від 01.12.2012р., відповідач заперечує проти стягнення 5 % річних та інфляційних нарахувань за порушення договірних зобов'язань за період: липень 2010р.-липень 2011р. за рішеннями господарського суду Запорізької області у справах: № 11/292/10 від 07.12.2010р., № 10/339/10 від 06.12.2010р., № 19/5009/1481/11 від 16.05.2011р., № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 від 27.12.2011р.
Крім того, у клопотаннях, які надішли до суду 13.12.2018, 10.01.2019 (уточнене), 04.02.2019 (уточнене), позивач на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, просить зменшити на 90% неустойку (пеню) у сумі 39245969,08 гри., яка стягуються позивачем з відповідача за рахунком № 76/11а від 02.12.2014р. та рахунком № 76/12а від 05.01.2015 р., за рахунками за період серпень 2015р. - квітень 2016р. у даній справі.
Представник відповідача проти позову частково заперечив та підтримав заявлені клопотання про зменшення розміру пені.
У судовому засіданні 26.03.2019р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст.ст. 233, 240, 241 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
Як свідчать матеріали справи, 01.07.2000р. між Відкритим акціонерним товариством „Запоріжжяобленерго" (станом на час розгляду справи - Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”) (електропостачальна організація, позивач у справі) та Казенним підприємством „Запорізький титаномагнієвий комбінат" (станом на час розгляду справи - Товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”) (споживач, відповідач у справі) укладено договір на користування електричною енергією №76/199 від 01.07.2000р. із подальшими змінами та доповненнями, за умовами якого позивач взяв на себе обов'язок відпускати електричну енергію відповідачу, а останній здійснювати оплату спожитої електроенергії відповідно до умов договору.
Рішеннями господарського суду Запорізької області у справах: № 11/292/10 від 07.12.2010р., № 10/339/10 від 06.12.2010р., № 19/5009/1481/11 від 16.05.2011р., № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 від 27.12.2011р. досліджені та встановлені обставини щодо наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період: з липня 2010р. по липень 2011р. на підставі договору №76/199 від 01.07.2000р.
Так, рішенням господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 у справі № 11/292/10 позов задоволено частково. Стягнуто з Казеного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” 20219490,13 грн. основного боргу (за спожиту у липні 2010р. активну електричну енергію), 442197,48 грн. пені, 687462,66 грн. втрат від інфляції, 171173,22 грн. 3 % річних, 25500,00 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено. Виконання рішення розстрочено на 6 (шість) місяців.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2010 у справі №10/339/10 позов задоволено. Стягнуто з Казенного підприємства „Запорізький титано-магнієвий комбінат" на користь ВАТ „Запоріжжяобленерго" 34232677,50 грн. - заборгованості за спожиту (у серпні-вересні 2010) активну електричну енергію, 100000 грн. -пені, 91060,02 грн. - інфляційні нарахування; 173880,21 грн. - три відсотки річних; 25500 грн. витрат по держмиту та 236 грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.05.2011 у справі №19/5009/1481/11 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства “Запорізький титано -магнієвий комбінат” на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” 109882156 грн. 44 коп. - заборгованості за спожиту (у період: жовтень 2010 - березень 2011) активну електричну енергію; 3213604 грн. 40 коп. інфляційних втрат, 830752 грн. 69 коп. три відсотки річних, 624503 грн. 72 коп. пені, 236,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу, 25500,00 грн. державного мита. В іншій частині позову відмовлено.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.12.2011 у справі №13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства „Запорізький титано-магнієвий комбінат” на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” суму 97265749 грн. 72 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію (із них: 25068348,46грн.- заборгованість за квітень 2011р., 27793576,85грн. - заборгованість за травень 2011р., 26848187,53грн.- заборгованість за червень 2011р., 17555636,88грн. -заборгованість за липень 2011р. ); 6 256 052 грн. 06 коп. пені, 197 539 грн. 15 коп. інфляційних нарахувань, 1 241 754 грн. 98 коп. - 3% річних; 25 500 грн. витрат на державне мито, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу. В іншій частині позову відмовлено. Виконання рішення в частині погашення боргу за спожиту активну електричну енергію в липні 2011 року в розмірі 17 555 636, 88 грн., 6 256 052,06 грн. пені, 197 539,15 грн. інфляційних нарахувань, 1 241 754 грн. 98 коп. - 3% річних, всього суми 25250983 грн. 07 коп. розстрочено на 24 місяці згідно графіку.
Як зазначає у позовній заяві позивач, з метою самостійного виконання вищезазначених судових рішень в частині сплати заборгованості за спожиту активну електричну енергію (основний борг) між позивачем (кредитор) та відповідачем (божник) були укладені договори про самостійне виконання рішення суду від 03.12.2013р. № 1114 та № 1115.
У договорах № 1114 та № 1115 від 03.12.2013р. сторонами погоджено графік погашення заборгованості: загальний строк погашення заборгованості боржника перед кредитором встановлюється до 31.12.2020р. включно; перший платіж із погашення заборгованості за договором № 1114 - не пізніше 31.01.2014, за договором № 1115 - не пізніше 20.01.2014; кожен черговий платіж - не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому він підлягає перерахуванню (п.п. 2.3-2.5 договорів).
За договором №1114 щомісячний платіж протягом періоду: січень 2014р.-листопад 2020р. сторонами визначено в сумі 1565293,77 грн., а в останній місяць - грудень 2020р. в сумі 1563544,31 грн. (п. 2.5).
За договором №1115 щомісячний платіж протягом періоду: січень 2014р.-листопад 2020р. сторонами визначено в сумі 1538394,60 грн., а в останній місяць - грудень 2020р. в сумі 1538394,90 грн. (п. 2.5).
Позивач вказує, що в зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем графіку платежів за договорами про самостійне виконання рішення суду № 1114 та № 1115 від 03.12.2013р., у нього перед позивачем наявна прострочена заборгованість, яка за договором № 1114 від 03.12.2013 склала 76697394,73 грн., за договором № 1115 від 03.12.2013 - 75380235,40 грн. (Т.3; а.с.85-86).
Дані обставини відповідачем не спростовані.
ОСОБА_3 п.3.2. договорів про самостійне виконання рішення суду № 1114 та № 1115 від 03.12.2013р. у разі несвоєчасного виконання боржником графіку платежів за ухвалами суду про розстрочку виконання рішення та цим договором, останній сплачує кредитору інфляційні втрати з урахуванням встановленого індексу інфляції та 5 % річних, нараховані на суму простроченого грошового зобов'язання за весь період прострочки.
Внаслідок прострочення відповідачем грошового зобов'язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму 14840197,56 грн. 5% річних за період: з 10.11.2015р. по 18.01.2019р.(Т.3;а.с.81-82) та суму 31991740,92 грн. втрат від інфляції за період: з грудня 2015р. по грудень 2018р. (Т.3;а.с.85-86).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки, судом встановлено, що 5% річних та втрати від інфляції розраховано позивачем вірно, тож вказані нарахування підлягають задоволенню в сумах, які заявлені до стягнення: 5% річних в сумі 14840197,56 грн., втрати від інфляції в сумі 31991740,92 грн.
01.12.2012 між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (станом на час розгляду справи - Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”, постачальник електричної енергії, позивач у справі) та Державним підприємством “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (станом на час розгляду справи - Товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, споживач, відповідача у справі) був укладений договір про постачання електричної енергії № 76, відповідно до умов якого, постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до пунктів 2.3.4, 2.3.5 договору № 76 від 01.12.2012, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” та додатка № 5 “Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії”. Здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між постачальником електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком № 6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії».
ОСОБА_3 з п. 3 додатку № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” у разі відсутності попередньої оплати, оплата спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії проводиться споживачем плановими платежами по рахункам або платіжним вимогам-дорученням, які направляє йому постачальник електричної енергії за плановий період:
- з 1 по 10 числа місяця на суму 33% від вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії, з кінцевим терміном оплати споживачем до 10 числа розрахункового періоду;
- з 10 до 20 числа місяця на суму 33% від вартості обсягу договірної величини споживання електричної енергії, з кінцевим терміном оплати споживачем до 20 числа розрахункового періоду;
- з 20 по останнє число місяця на сума 34% від вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії, з кінцевим терміном оплати споживачем не пізніше останнього робочого дня розрахункового періоду.
За підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем “Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію”, з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача (п. 6 додатку № 4 до договору № 76 від 01.12.2012).
Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії (п. 10 додатку № 4 до договору № 76 від 01.12.2012).
Умовами пункту 4 додатку № 6 “Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії” до договору № 76 від 01.12.2012, за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. Сума платежу визначається з обсягів фактично спожитої та генерованої споживачем реактивної електричної енергії, згідно даних наданих споживачем “Акта про обсяги перетікання реактивної енергії з мереж постачальника в мережі споживача протягом розрахункового періоду”, “Акта про обсяги перетікання реактивної енергії з мереж споживача в мережі постачальника протягом розрахункового періоду” та умов цього додатку з урахуванням сум платежів, що надішли від споживача.
Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії (п. 5 додатку № 6 до договору № 76 від 01.12.2012).
Договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, із договорів та інших правочинів.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Пунктами 4.2.1 договору № 76 від 01.12.2012 сторонами визначено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії відповідач сплачує позивачу пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.
Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 76 від 01.12.2012 в частині здійснення оплати за спожиту електричну енергію, внаслідок чого ПАТ «Запоріжжяобленерго» неодноразово зверталось до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 21.11.2017 у справі № 908/3074/16 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на користь ПАТ “Запоріжжяобленерго” заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період листопад-грудень 2014 за договором № 76 від 01.12.2012 у розмірі 161704140,11 грн., а саме: основну заборгованість у сумі 81689888,01 грн., втрати від інфляції за рахунком № 76/11а від 02.12.2014 у період з грудня 2014 по жовтень 2016 у розмірі 24 172 168,05 грн., втрати від інфляції за рахунком № 76/12а від 05.01.2015 у період прострочення з лютого 2015 по жовтень 2016 в сумі 22054490,14 грн., 3 % річних за рахунком № 76/11а від 02.12.2014 за період з 13.12.2014 по 31.10.2016 у розмірі 2224202,96 грн., 3 % річних за рахунком № 76/12а від 05.01.2015 за період з 16.01.2015 по 31.10.2016 в сумі 2277917,71 грн., пеню за період з 21.11.2015 по 31.10.2016 в сумі 29285473,24 грн.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.05.2018 у справі № 908/3074/16 рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2018 залишено без змін.
Рішенням господарського суду від 28.11.2018 у справі № 908/1447/18 позов про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних за порушення строків оплати електричної енергії, отриманої за договором постачання електричної енергії № 76 від 01.12.2012, в тому числі, у період: листопад-грудень 2014, задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” суму 114227911 грн. 08 коп. пені, суму 12164369 грн. 58 коп. 3% річних, суму 33190493 грн. 67 коп. інфляційних втрат, суму 616700 грн. судового збору. В рамках даної справи, пеню за порушення зобов'язання з оплати за електроенергію спожиту відповідачем в листопаді та грудні 2014р. стягнуто за період: з 27.07.2017 по 01.10.2018, 3% річних - за період: з 01.11.2016 по 01.10.2018р., втрати від інфляції - за період: листопад 2016 - червень 2018.
ОСОБА_3 із ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивач вказує, що станом на момент розгляду даної справи, відповідачем грошове зобов'язання з оплати заборгованості за активну електричну енергію спожиту у період: листопад-грудень 2014 за договором № 76 від 01.12.2012, не виконано.
Тож, в рамках даної справи, позивачем, в т.ч., заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені, 3% річних та втрат від інфляції, нарахованих на суму невиконаного зобов'язання з оплати активної електричної енергії в розмірі 81689888,01 грн., спожитої у період: листопад - грудень 2014. Пеню позивач просить стягнути за період з 02.10.2018 по 18.01.2019 в розмірі 8782222,48 грн., 3% річних - за період з 02.10.2018 по 18.01.2019 в розмірі 731851,87 грн., інфляційні втрати - за період: з липня 2018 по грудень 2018 в розмірі 4233456,48 грн.
Перевіривши розрахунки позивача суд встановив, що розрахунки пені, 3% річних та інфляційних здійснено позивачем вірно. Крім того, у відзивах на позовну заяву (вих. № 25-16/1966 від 11.12.2018р.; вих. № 25-16/32 від 09.01.2019р.; вих. № 25-16/207 від 04.02.2019р.) відповідачем визнано розрахунки такими, що відповідають діючому законодавству.
Рішенням господарського суду від 18.05.2016 у справі № 908/948/16 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на користь ВАТ “Запоріжжяобленерго” суму 284637962,93 грн. основного боргу за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії № 76 від 01.12.2012 за період: з серпня 2015 по квітень 2016, суму 206700 грн. судового збору.
Рішенням господарського суду від 07.06.2017 у справі № 908/637/17 позов про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних за порушення строків оплати електричної енергії, отриманої у період: з серпня 2015 по лютий 2017 за договором постачання електричної енергії № 76 від 01.12.2012 - задоволений частково. Стягнуто з ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на користь ПАТ “Запоріжжяобленерго” суму 105399000 грн. 81 коп. пені за період з 13.03.2016 по 16.05.2017, суму 10897522 грн. 80 коп. 3% річних за період з 29.12.2015 по 16.05.2017, суму 47144004 інфляційних витрат за період з грудня 2015 по квітень 2017.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.05.2018 у справі №908/2559/17 в редакції постанови Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2018 у справі №908/2559/17 з ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат на користь ПАТ “Запоріжжяобленерго” стягнуто суму 41785639,37 грн. пені за період: з 17.05.2017 по 13.12.2017, 4916445,40 грн. - 3% річних за період з 17.05.2017 по 13.12.2017, суму 20691845,51грн.- інфляційних втрат за період з травня 2017 по листопад 2017, нарахованих на суму заборгованості за період: з серпня 2015 по квітень 2016.
Рішенням господарського суду від 28.11.2018 у справі № 908/1447/18 позов про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних за порушення строків оплати електричної енергії, отриманої за договором постачання електричної енергії № 76 від 01.12.2012, в тому числі, у період: з серпня 2015 по квітень 2016, задоволено. В рамках даної справи, пеню за порушення зобов'язання з оплати за електроенергію спожиту відповідачем у період: з серпня 2015 по квітень 2016р. стягнуто за період: з 14.12.2017 по 01.10.2018, 3% річних - за період: з 14.12.2017 по 01.10.2018р., втрати від інфляції - за період: грудень 2017 - червень 2018.
Предметом даного позову є вимоги, в т.ч., про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення відповідачем строків оплат електричної енергії спожитої у серпні 2015 - квітні 2016 за договором № 76 від 01.12.2012. Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період: з 02.10.2018 по 18.01.2019 в розмірі 30463746,60 грн., 3% річних за період: з 02.10.2018 по 18.01.2019 в розмір 2538645,56 грн., інфляційні втрати за період: з липня 2018 по грудень 2018 в розмірі 14685000,95 грн.
Позивач зазначив, що на момент подання даного позову заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період: з серпня 2015 по квітень 2016 частково погашена відповідачем на суму 1272328,11 грн., залишок боргу складає 283365634,82 грн. Тож, нарахування пені, річних та інфляційних було здійснено ПАТ «Запоріжжяобленерго» на суму 283365634,82 грн.
Перевіривши розрахунки позивача суд встановив, що розрахунки пені, 3% річних та інфляційних здійснено позивачем вірно. Відповідачем вказані розрахунки також визнано такими, що відповідають діючому законодавству.
Також позивачем, в рамках даної справи, заявлено вимоги про стягнення з відповідача поточної заборгованості за спожиту активну електричну енергію у період: вересень-грудень 2018 року на підставі договору про постачання електричної енергії № 76 від 01.12.2012р. в сумі 186565393,40 грн.
Матеріали справи містять акти про спожиту відповідачем протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за вересень, жовтень, листопад та грудень 2018 року, підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.
Відповідно до умов договору позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату спожитої активної електричної енергіії: за вересень 2018р. - № 76/9а від 30.09.2018р. на суму 47482000,00 грн.; за жовтень 2018р. - № 76/10а від 31.10.2018р. на суму 50809333,58 грн; за листопад 2018р. - № 76/11а від 30.11.2018р. на суму 51250093,45 грн.; за грудень 2018р. - № 76/12а від 31.12.2018р. на суму 54766702,38 грн.
Таким чином, із матеріалів справи слідує, що відповідачем у період: вересень-грудень 2018 року було спожито активної електричної енергії на загальну суму 204308129,41 грн.
Однак, зазначена сума в установлений договором строк відповідачем в повному обсязі не сплачена.
За спірний період відповідачем здійснена лише часткова оплата по рахунку № 76/9а від 30.09.2018р. на суму 17742736,01 грн. (01.11.2018р. - 5742736,01 грн. та 09.11.2018р. - 12000000,00 грн.), внаслідок чого залишок несплаченої суми за вказаним рахунком складає 29739263,99 грн. Інші рахунки відповідачем не оплачено.
Тож, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту у спірному періоді активну електричну енергію складає 186565393,40 грн.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (з наступними змінами, далі - ПКЕЕ), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.
Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 76 від 01.12.2012р. в сумі 186565393,40 грн. підтверджується матеріалами справи.
На підставі викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 186565393,40 грн. за спожиту у період: вересень-грудень 2018 року активну електричну енергію на підставі договору № 76 від 01.12.2012р., підлягає задоволенню.
Крім того, внаслідок прострочення відповідачем грошового зобов'язання з оплати виставлених за договором рахунків на оплату спожитої у період: серпень-грудень 2018р. активної електричної енергії, рахунків на оплату планових платежів за спожиту електричну енергію у жовтні-грудні 2018р. та рахунків на оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за вересень-грудень 2018р., позивачем останньому нараховано пеню в сумі 11408442,27 грн. за період: з 02.10.2018р. по 18.01.2019р., 3% річних в сумі 950703,53 грн. за період: з 02.10.2018р. по 18.01.2019р. та втрати від інфляції в розмірі 3281351,98 грн. за період: вересень-грудень 2018р.
Так, рахунок № 76/8а від 31.08.2018р. на суму 48812008,69 грн. (за спожиту у серпні 2018р. активну електричну енергію) з кінцевим терміном оплати - 14.09.2018р., відповідачем оплачено поетапно: 28.09.18 на суму 3744744,70 грн.; 29.10.18 - 23000000,00 грн.; 31.10.18 - 14000000,00 грн.; 01.11.18 - 8067263,99 грн.
Рахунок № 76/9а від 30.09.2018р. на суму 47482000,00 грн. (за спожиту у вересні 2018р. активну електричну енергію) з кінцевим терміном оплати - 12.10.2018р., відповідачем оплачено частково, платежами: 01.11.18 на суму 5742736,01 грн.; 09.11.18 - 12000000,00 грн.
Рахунок № 76/9р від 30.09.2018р. на суму 199218,65 грн. (за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за вересень 2018р.) з кінцевим терміном оплати - 12.10.2018р., відповідачем оплачено 01.11.2018р.
За іншими рахунками відповідачем оплату не здійснено, а саме:
- 76/10п1 від 20.09.2018р. на суму 17458405,36 грн. (плановий платіж № 1 за спожиту електричну енергію у жовтні 2018р.) з кінцевим терміном оплати - 10.10.2018р.;
- 76/10п2 від 03.10.2018р. на суму 17458405,36 грн. (плановий платіж № 2 за спожиту електричну енергію у жовтні 2018р.) з кінцевим терміном оплати - 20.10.2018р.;
- 76/10п3 від 03.10.2018р. на суму 17987447,94 грн. (плановий платіж № 3 за спожиту електричну енергію у жовтні 2018р.) з кінцевим терміном оплати - 30.10.2018р.;
- 76/10а від 31.10.2018р. на суму 50809333,58 грн. (за спожиту у жовтні 2018р. активну електричну енергію) з кінцевим терміном оплати - 16.11.2018р.;
- № 76/10р від 31.10.2018р. на суму 196879,28 грн. (за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за жовтень 2018р.) з кінцевим терміном оплати - 16.11.2018р.;
- 76/11п1 від 18.10.2018р. на суму 17438791,12 грн. (плановий платіж № 1 за спожиту електричну енергію у листопаді 2018р.) з кінцевим терміном оплати - 10.11.2018р.;
- 76/11п2 від 06.11.2018р. на суму 17438791,12 грн. (плановий платіж № 2 за спожиту електричну енергію у листопаді 2018р.) з кінцевим терміном оплати - 20.11.2018р.;
- 76/11а від 30.11.2018р. на суму 51250093,45 грн. (за спожиту у листопаді 2018р. активну електричну енергію) з кінцевим терміном оплати - 14.12.2018р.;
- № 76/11р від 30.11.2018р. на суму 210087,65 грн. (за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за листопад 2018р.) з кінцевим терміном оплати - 14.12.2018р.;
- 76/12п1 від 20.11.2018р. на суму 18997989,20 грн. (плановий платіж № 1 за спожиту електричну енергію у грудні 2018р.) з кінцевим терміном оплати - 10.12.2018р.;
- 76/12п2 від 05.12.2018р. на суму 18997989,20 грн. (плановий платіж № 2 за спожиту електричну енергію у грудні 2018р.) з кінцевим терміном оплати - 20.12.2018р.;
- 76/12п3 від 03.12.2018р. на суму 19573685,84 грн. (плановий платіж № 3 за спожиту електричну енергію у грудні 2018р.) з кінцевим терміном оплати - 29.12.2018р.;
- 76/12а від 31.12.2018р. на суму 54766702,38 грн. (за спожиту у грудні 2018р. активну електричну енергію) з кінцевим терміном оплати - 14.01.2019р.;
- № 76/12р від 31.12.2018р. на суму 197501,89 грн. (за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за грудень 2018р.) з кінцевим терміном оплати - 14.01.2019р.
Факт порушення відповідачем грошового зобов'язання матеріалами справи доведено, втім перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що вони потребують коригування.
Пеня нарахована позивачем по кожному рахунку окремо, з врахуванням положень п. 4.2.1 договору № 76 від 01.12.2012р. В той же час, під час здійснення розрахунку, позивачем не враховано умови п. 3 додатку № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію” до договору № 76 від 01.12.2012р., по рахунку 76/10п3 від 03.10.2018р. пеню нараховано за один день - 31.10.18р., однак відповідно до вказаного додатку, оплату третього планового платежу споживачем має бути здійснено не пізніше останнього робочого дня розрахункового періоду, а 31.10.2018р. є останнім робочим днем жовтня 2018 року, тому судом за рахунком 76/10п3 від 03.10.2018р. пеня не нараховується. Також у розрахунку позивачем допущено помилку при зазначенні суми за рахунком № 76/10р від 31.10.2018р. (Т.2;а.с.138), вказано 199879,28 грн., замість суми 196879,28 грн., відповідно пеню по вказаному рахунку нараховано на більшу суму, ніж зазначено в рахунку. За розрахунком суду, загальний розмір пені (нарахованої за прострочення грошового зобов'язання за рахунками: на оплату спожитої у період: серпень-грудень 2018р. активної електричної енергії; на оплату планових платежів за спожиту електричну енергію у жовтні-грудні 2018р.; на оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за вересень-грудень 2018р.) за заявлений позивачем період дорівнює 11390514,82 грн.
Коригуючи розрахунок 3% річних, суд також не здійснює нарахування річних по рахунку 76/10п3 від 03.10.2018р.; по рахунку № 76/10р від 31.10.2018р. 3% річних нараховуються на суму 196879,28 грн., замість помилково вказаної позивачем суми - 199879,28 грн. Правильним розміром 3% річних за заявлений позивачем період є сума 949209,58 грн., яка і підлягає стягненню. В іншій частині стягнення 3 % річних слід відмовити.
Щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат суд зазначає наступне. ОСОБА_3 з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши розрахунок втрат від інфляції, судом встановлено, що період нарахування втрат визначено позивачем невірно та суперечить вищенаведеним приписам.
За таких обставин, суд коригує розрахунок втрат від інфляції, нарахування таких витрат здійснюється починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, щонайменшим періодом визначення інфляційних нарахувань становить місяць, за менший період судом такі нарахування не здійснюються.
Так, за зобов'язаннями з оплати активної електричної енергії спожитої у серпні 2018р. втрати від інфляції нараховуються за жовтень 2018р. на суму боргу 8067263,99 грн. та складають 137143,49 грн.
За зобов'язаннями з оплати активної електричної енергії спожитої у вересні 2018р. втрати від інфляції нараховуються за період: листопад-грудень 2018р. на суму боргу 29739263,99 грн. та складають 657594,61 грн.
За зобов'язаннями з оплати послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за вересень 2018р. втрати від інфляції не нараховуються, оскільки граничним строком оплати по рахунку № 76/9р від 30.09.18 є 12.10.2018р., тож нарахування втрат можливо з листопада 2018р., однак у листопаді зобов'язання за цим рахунком відповідачем виконано.
За зобов'язаннями з оплати активної електричної енергії спожитої у жовтні 2018р. втрати від інфляції нараховуються за грудень 2018р. на суму боргу 50809333,58 грн. та складають 406474,67 грн.
За зобов'язаннями з оплати послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за жовтень 2018р. втрати від інфляції нараховуються за грудень 2018р. на суму боргу 196879,28 грн. та складають 1575,03 грн.
За зобов'язаннями з оплати активної електричної енергії спожитої у листопаді 2018р. втрати від інфляції не нараховуються, оскільки граничним строком оплати по рахунку № 76/11а від 30.11.18 є 14.12.2018р., тож нарахування втрат можливо з січня 2019р., однак перерахунок інфляційних судом здійснюється в межах заявленого позивачем періоду: вересень-грудень 2018. Аналогічно по рахунку № 76/11р від 30.11.2018р. на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за листопад 2018р.
Таким чином, за прострочення наведених грошових зобов'язань стягненню підлягають втрати від інфляції нараховані за загальний період: жовтень-грудень 2018р. в сумі 1202787,80 грн. В іншій частині стягнення втрат від інфляції судом відмовляється.
Суд не погоджується з твердженням відповідача стосовно того, що у поданих заявах про збільшення позовних вимог, позивачем одночасно змінено предмет та підстави позову, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст.46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
За змістом норм чинного законодавства, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу; під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві; зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Матеріали справи свідчать, що позивач скористався своїм правом і до закінчення підготовчого засідання у справі заявив про збільшення розміру позовних вимог та просив стягнути також заборгованість за спожиту відповідачем активну електричну енергію у жовтні, листопаді та грудні 2018 року. Така заява позивача по своїй суті є заявою про збільшення розміру позовних вимог, оскільки фактично йдеться про збільшення кількісних показників за тими ж самими вимогами (основний борг за договором за спожиту електроенергію, 3 % річних, інфляційні, пеня), які було заявлено у позові, у зв'язку із збільшенням періоду заборгованості.
Тож, твердження відповідача про одночасну зміну позивачем предмету та підстав позову судом до уваги не приймається.
Посилання відповідача про неможливість розгляду в одному провадженні заявлених позивачем вимог, оскільки підставами їх виникнення є два різні договори № 76/199 від 01.07.2000р. та № 76 від 01.12.2012р., судом оцінюється критично, оскільки правовідносини за обома договорами склалися у сфері енергопостачання, сторонами вказаних договорів є позивач та відповідач, тож розгляд заявлених позивачем вимог не перешкоджаю виконанню завдання господарського судочинства.
У клопотаннях, які надішли до суду 13.12.2018, 10.01.2019 (уточнене), 04.02.2019 (уточнене), відповідач на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України просить зменшити на 90% неустойку (пеню) у сумі 39245969,08 гри., яка стягуються позивачем з відповідача за рахунком № 76/11а від 02.12.2014р. та рахунком № 76/12а від 05.01.2015 р., за рахунками за період серпень 2015р. - квітень 2016р. у даній справі. Мотивуючи клопотання, зазначає, що розмір пені, яка стягується позивачем з відповідача є неспіврозмірним сумі основної заборгованості. Так, загальна сума пені (з врахуванням заявленої у даному спорі та попередньо стягнутої в судовому порядку), яка нарахована за рахунками № 76/11 від 02.12.2014, № 76/12а від 05.01.2015 та за рахунками за період серпень 2015 - квітень 2016 на суму заборгованості 365055522,83 грн., складає 321249041,85 грн. Відповідач також просить суд врахувати його тяжкий фінансовий стан, вказує, що за результатами фінансово-господарської діяльності за три квартали 2018р. збиток від операційної діяльності товариства склав 278322232 грн., що підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток. У зв'язку з тим, що борги протягом тривалого часу накопичувались, а збитковість ТОВ «ЗТМК» не давала можливості їх погашати, кредиторська заборгованість відповідача сягає 1210378 тис.грн. Дебіторська заборгованість, яка обліковується на ТОВ «ЗТМК» загалом складає 513581 тис. грн., а сума ПДВ, яка задекларована до бюджетного відшкодування грошовими коштами та невідшкодована з бюджету на розрахунковий рахунок відповідача становить 49706579,00 грн. Чергове підвищення відпускної ціни електроенергії починаючи з 1-го січня 2018 року на більш, ніж 9 % призвело до наслідків, що виразилось у значному збільшенні собівартості виробництва титану губчастого через значну питому вагу витрат на електроенергію в витратах на виробництво та незапланованого відтоку обігових коштів для фінансування додаткових витрат на електроенергію. Сплата в повній мірі пені у сумі - 39245969,08 грн., ще більше ускладнить роботу щодо підтримки у належному працездатному стані безперервного, екологічно-небезпечного виробництва на ТОВ "ЗТМК" та сплату основного боргу. Крім того, заборгованість за поточне споживання електроенергії також виникла через відключення 20.03.18 ЛЕП 150кВ підстанції ТМ-2 ТОВ «ЗТМК». Внаслідок обмеження постачання електроенергії з 20 березня, відповідач був змушений знизити обсяги виробництва готової продукції, що призвело до невиконання контрактних зобов'язань з відвантаження товарної продукції та відповідно недоотримання грошових коштів для сплати за електроенергію. На підтвердження викладених у клопотанні обставин, відповідачем в матеріали справи, в т.ч., надано копію податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2018р., бухгалтерську довідку від 10.12.2018 щодо наявності дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 31.10.2018р. та довідку за вих№11/01-247 від 10.12.2018 щодо невідшкодованого відповідачу ПДВ, складену станом на 01.12.2018р.
Позивач повністю заперечив проти клопотань відповідача щодо зменшення неустойки з наступних підстав. Відповідачем не надано доказів, що пеня, яку він просить суд зменшити надмірно велика порівняно із збитками кредитора. Позивач також знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому стані, у зв'язку з відсутністю на поточних рахунках грошових коштів, арештом поточних рахунків, наявної багатомільйонної заборгованості по заробітній платі, податкового боргу. Так, станом на 10.12.2018р. заборгованість по заробітній платі позивача склала 245776 тис.грн. У відношенні позивача, станом на 18.12.2018р. відкрито 2006 виконавчих проваджень на загальну суму майже 27 млн.грн. Станом на 07.12.2018р. у позивача наявний податковий борг, який становить 537,2 млн.грн. Одним з показників надкритичної неплатоспроможності позивача стала довготривала відсутність грошових коштів на поточних рахунках, що фактично паралізує ведення позивачем господарської діяльності. Така складна ситуація утворилась не з вини позивача, а стала наслідком дій регулятора в сфері електроенергетики - Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). НКРЕКП систематично встановлює для позивача нульовий відсоток відрахувань коштів на поточні рахунки постачальника електричної енергії та щодобові додаткові нарахування. Окрім першочергової виплати заробітної плати позивач має щомісячно проводити виплату інших обов'язкових платежів, таких як оплата за: сировину та матеріали, паливо для автотранспорту та його утримання, закупівлю лічильників, оренду приміщень, витрати на зв'язок тощо. Станом на 01.11.2018р. ПАТ «Запоріжжяобленерго» має кредиторську заборгованість за роботи, послуги, товарно-матеріальні цінності 96,9 млн.грн. При цьому, сума мінімально необхідних платежів ПАТ «Запоріжжяобленерго» (лікарняні, відрядження, ПДВ, комісійний збір банкам, комунальні платежі тощо) в межах, передбаченою структурою тарифів з 01.10.2018 року складає 93779 тис.грн. на місяць. Крім того, станом на 01.11.2018р. дебіторська заборгованість споживачів Запорізької області за спожиту електричну енергію перед ПАТ «Запоріжжяобленерго» складає 1932,1 млн.грн., у складі якої наявна заборгованість відповідача в розмірі 698,0 млн.грн. В той час, як загальний розмір заборгованості позивача перед ДП «Енергоринок» станом на 30.11.2018р. становить 592,8 млн.грн. Тож, наявна дебіторська заборгованість поставила позивача у скрутне становище при здійсненні розрахунків з іншими підприємствами. Критичний фінансово-господарський стан позивача підтверджується також і висновком судового експерта, наданого в рамках проведеного економічного дослідження № 282 від17.05.2018р., яким встановлено, що станом на 31.12.2017р. основні економічні показники (ліквідність, платоспроможність, рентабельність) характеризують фінансовий стан ПАТ «Запоріжжяобленерго» ознаками критичної неплатоспроможності, фінансової нестабільності та потенційного банкрутства. Позивачем до матеріалів справи на підтвердження скрутного фінансового стану долучено: копію довідки від 11.12.18 № 003-09/379 щодо заборгованості ПАТ “Запоріжжяобленерго” по заробітній платі за вересень 2017, листопад 2017-листопад 2018, складену станом на 10.12.2018р.; копію довідки від 10.12.18 № 003-46/365 про наявність у позивача станом на 07.12.18 податкового боргу; копію довідки від 10.12.18 № 003-46/362 щодо наявності у позивача кредиторської заборгованості за роботи, послуги, ТМЦ станом на 01.11.18; копію довідки від від 10.12.18 № 003-46/364 щодо наявності у ПАТ “Запоріжжяобленерго” станом на 30.11.18 кредиторської заборгованості перед ДП “Енергоринок”; копію довідки від 10.12.18 № 003-46/366 щодо дефіциту обігових коштів позивача; копії довідок про залишки грошових коштів на поточних рахунках ПАТ “Запоріжжяобленерго”; копію висновку експерта № 282 від 17.05.2018, складеного за результатами проведення економічної експертизи; копію звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2017 рік (форма № 2) ПАТ “Запоріжжяобленерго”; копії балансів (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2017р. та на 30.06.2018р.
Розглянувши клопотання відповідача щодо зменшення неустойки, проаналізувавши доводи сторін та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Частинами 1-2 ст. 233 ГК України визначено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (ч.1). Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2).
ОСОБА_3 з ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Зі змісту наведених норм вбачається, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
Таким чином, при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
Вирішуючи питання про зменшення пені за клопотанням відповідача, суд враховує важкий фінансовий стан ТОВ «ЗТМК», однак суд також зважає і на скрутний фінансовий стан ВАТ “Запоріжжяобленерго”, який зумовило, зокрема, систематичне порушення умов розрахунків за спожиту електричну енергію споживачами, в тому числі ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат”. Більш того, прострочення відповідача носить систематичний та триваючий характер, зобов'язання з оплати заборгованості за спожиту у листопаді-грудні 2014 та у серпні 2015-квітні 2016 активну електроенергію ТОВ «ЗТМК» перед ПАТ “Запоріжжяобленерго” досі не виконано. Узгоджений у договорах № 1114 та № 1115 від 03.12.2013р. графік погашення заборгованості відповідачем також не дотримано.
З урахуванням викладеного, враховуючи фінансовий стан та інтереси обох сторін,довготривале невиконання відповідачем основного зобов'язання, а також те, що ТОВ “ЗТМК” не довів суду в установленому чинним ГПК України порядку того факту, що належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, що даний випадок є винятковим, суд дійшов висновку про відмову у задоволені клопотання ТОВ “ЗТМК” (з урахуванням уточненого клопотання) про зменшення неустойки.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: в сумі 186565393,40 грн. основного боргу за спожиту у період: вересень-грудень 2018 року активну електричну енергію на підставі договору № 76 від 01.12.2012р., в сумі 50636483,90 грн. пені (в загальному розмірі), в сумі 4219707,01 грн. 3% річних (в загальному розмірі), в сумі 14840197,56 грн. 5% річних, в сумі 52112986,15 грн. інфляційних втрат (в загальному розмірі).
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на користь ПАТ “Запоріжжяобленерго” підлягає стягненню сума 612532,72 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18; код ЄДРПОУ 38983006) на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14; код ЄДРПОУ 00130926; поточний рахунок зі спеціальним режимом використання №26037300338156 в Філії - Запорізьке обласне управління АТ “Ощадбанк”, МФО 313957) суму 186565393 (сто вісімдесят шість мільйонів п'ятсот шістдесят п'ять тисяч триста дев'яносто три) грн. 40 коп. основного боргу за активну електричну енергію спожиту у період: вересень-грудень 2018 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18; код ЄДРПОУ 38983006) на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14; код ЄДРПОУ 00130926; поточний рахунок № 2600010766801 в ПАТ «Метабанк», МФО 313582) суму 50636483 (п'ятдесят мільйонів шістсот тридцять шість тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 90 коп. пені, суму 4219707 (чотири мільйони двісті дев'ятнадцять тисяч сімсот сім) грн. 01 коп. 3% річних, суму 14840197 (чотирнадцять мільйонів вісімсот сорок тисяч сто дев'яносто сім) грн. 56 коп. 5% річних, суму 52112986 (п'ятдесят два мільйони сто дванадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 15 коп. інфляційних втрат, суму 612532 (шістсот дванадцять тисяч п'ятсот тридцять дві) грн. 72 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - « 04» квітня 2019 р.
Суддя М.В. Мірошниченко