вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" квітня 2019 р. Справа№ 911/2313/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Тищенко А.І.
Козир Т.П.
за участю представників
позивача: Кухтик В.М.;
відповідача: Джумурат В.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс"
на рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2019 (повне
рішення складено 18.01.2019)
у справі №911/2313/18 (суддя Чонгова С.І.)
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії
"Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс"
про стягнення 2 146 327,29 грн.
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" (далі за текстом - відповідач) штрафні санкції за договором закупівлі робіт №1607000789 від 26.07.2016, нараховані за період з 01.01.2017 по 30.06.2018, у загальному розмірі 2 146 327,29 грн., з яких: 1 552 060,27 грн. - пеня та 594 267,02 грн. штраф.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено свої договірні зобов'язання в частині своєчасного виконання робіт щодо переоснащення систем теплопостачання станції КС "Борова" Первомайського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (Будівельні роботи), що й стало підставою для застосування до відповідача штрафних санкцій.
Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи про неправомірне нарахування позивачем штрафних санкцій. На думку відповідача, позивач на власний розсуд, без належного обґрунтування, визначив вартість робіт, з яких допущено прострочення, відніс поставку устаткування до етапу "роботи підготовчого періоду" і на власний розсуд здійснив нарахування штрафних санкцій від вартості робіт, з яких нібито допущені прострочення. Окрім того, відповідач наголошував на тому, що позивачем пропущено строки спеціальної позовної давності, встановлені для вимог про стягнення неустойки.
Рішенням Господарського суду Київської області від 10.01.2019 у справі №911/2313/18 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 115 028,07 грн. пені, 441 990,38 грн. штрафу та 23 180,34 грн. судового збору. В іншій частині вимог в позові відмовлено.
Вказане судове рішення мотивовано тим, що відповідач частково виконав свої зобов'язання за укладеним з позивачем договором, зокрема, недопоставив обладнання на етапі підготовчого періоду, не вчасно виконав роботи за основним етапом будівництва та взагалі не виконав пусконалагоджувальні роботи.
Відповідач визнав суму пені за період з 30.09.2017 по 08.12.2017 та за заявою №0201/18 від 02.01.2018 про зарахування зустрічним заліком однорідних вимог здійснив зарахування пені у розмірі 9 437,47 грн., у зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що пеня за вказаний період за прострочення виконання пусконалагоджувальних робіт є сплаченою відповідачем.
Суд відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, нарахованих за період з 31.12.2016 по 30.06.2017, у зв'язку з пропуском строку позовної давності, про застосування якого подав заяву відповідач.
Також суд здійснив перерахунок пені, яка підлягає стягненню за прострочення виконання основного етапу будівельних робіт та пусконалагоджувальних робіт з урахуванням встановлених дат для розрахунків, згідно з яким з відповідача підлягає стягненню 1 115 028,07 грн. пені та 441 990,38 грн. штрафу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2019 у справі №911/2313/18 та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного по суті заявлених вимог рішення. Зокрема, відповідач звертав увагу суду апеляційної інстанції на наступне:
- додатком №1 «Календарний план» не передбачено, які саме роботи відносяться до етапу «Основний етап будівництва» та етапу «Пусконалагоджувальні роботи» і роботи на які суми, передбачені Додатком №2 «Договірна ціна» мали бути здійснені на цих етапах;
- позивач визначив вартість робіт на власний розсуд, відніс поставку устаткування до етапу «Роботи підготовчого періоду» і на власний розсуд здійснив нарахування штрафних санкцій;
- надана позивачем до матеріалів справи кошторисна документація не містить погодження сторонами, як додатку до Договору;
- в укладеному між сторонами договорі не передбачено можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт. Аналогічний висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.01.2019 у справі №911/728/18.
Позивач у відзиві заперечував проти доводів апеляційної скарги, зазначаючи про те, що місцевим господарським судом було повно та всебічно з'ясовано всі обставини, які стосуються суті спору. Натомість відповідачем не надано обґрунтування та доказів на спростування викладеного в позові та встановленого оскаржуваним судовим рішенням.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив суд скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2019 у справі №911/2313/18 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, як таке, що було прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.
26.07.2016 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як підрядником, укладено договір про закупівлю робіт №1607000789 (далі за текстом - Договір), за умовами якого (п.п.1.1, 1.2) підрядник зобов'язується виконати роботи "Реконструкція системи теплопостачання компресорної станції КС "Борова" Первомайського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (Будівельні роботи)", а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Склад та обсяги робіт, які підлягають закупівлі за даним договором визначені договірною ціною (Додаток №2), що є невід'ємною частиною договору.
Ціна Договору становить 19 543 999,67 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 3 257 333,28 грн. Ціна договору є кінцевою і не може бути збільшена (п.п.3.1, 3.2 Договору).
Згідно з п.п.5.4, 5.6 Договору підготовчі роботи, придбання обладнання та матеріалів, необхідних для виконання умов договору про закупівлю, здійснюється підрядником та входить у вартість робіт. Роботи виконуватися у відповідності до узгодженого підрядником і замовником Календарного плану (Додаток №1), що є невід'ємною частиною договору.
Календарним планом (Додаток №1) сторони узгодили строк виконання робіт підрядником, а саме: роботи підготовчого періоду у строк з липня по грудень 2016 року; основний етап будівництва - з січня по червень 2017 року.
Відповідно до п.7.2 Договору за порушення строків виконання робіт або виконання робіт в менших обсягах, ніж передбачено цим договором (крім випадків, передбачених цим договором), відмову від виконання робіт в обсягах та за ціною, що вказані в даному договорі, підрядник виплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
08.09.2016 сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору, за мовами якої на начальника Первомайського ЛВУМГ УМГ "Харківтрансгаз" покладено функції замовника за договором в частині:
- контролю за здійсненням робіт по об'єкту у відповідності до проектно-кошторисної документації з додержанням вимог нормативних документів, регламентуючих заходів з охорони праці та техніки безпеки при виконанні будівельно-монтажних робіт на діючих об'єктах УМГ "Харківтрансгаз";
- виконання технічного нагляду за якістю будівельно-монтажних робіт та змонтованого обладнання на об'єкті відповідно до Положення про організацію відомчого технічного нагляду за будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом об'єктів газотранспортної системи УМГ "Харківтрансгаз", Закону України "Про архітектурну діяльність" та постанові Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури"
- перевірки обсягів та вартості виконаних будівельно-монтажних робіт згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт по ф. №КБ-2в, вартості змонтованого обладнання відповідно до проектно-кошторисної документації, підтвердження їх підписом начальника ЛВУМГ та скріпленням печаткою;
- оприбуткування на склад матеріалів та обладнання згідно договору №1607000789 від 26.07.2016 та передачі їх підряднику для виконання робіт як матеріалів замовника;
- підготовки та направлення документів до ДАБІ України для отримання дозвільних документів згідно вимог "Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466.
05.07.2017 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до Договору, якою на підставі п.11.6 Договору та протоколу наради від 25.05.2017 "Щодо виконання умов договору №1607000789 від 26.07.2016 на виконання робіт: "Реконструкція системи теплопостачання компресорної станції КС "Борова" Первомайського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (Будівельні роботи)" викладено у новій редакції п.5.1 Договору та визначено строк виконання робіт з дати укладення договору до 31.12.2017, а також змінено п.10.1 договору та визначено, що Договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 29.06.2018.
Відповідно до Календарного плану (Додаток №1 до Договору в редакції додаткової угоди №3 від 05.07.2017) встановлено наступні строки: для підготовчого періоду - з липня по грудень 2016 року; для основного будівництва - з січня по грудень 2017 року; для пусконалагоджувальних робіт - з січня по вересень 2017 року.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що на підготовчому етапі робіт відповідач в строк до 31.12.2016 здійснив поставку обладнання загальною вартістю 10 917 696,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №57 від 29.09.2016, №77 від 10.10.2016, №101 від 13.12.2016. Оскільки вартість устаткування за договірною ціною складає 13 229 851,12 грн., вартість невиконаних відповідачем робіт за підготовчим етапом, що є вартістю недопоставленого обладнання, становить 2 312 155,12 грн.
Вартість за основний етап будівництва та пусконалагоджувальні роботи за договірною ціною складає 6 314 148,55 грн., з яких: 136 774,89 грн. - вартість пусконалагоджувальних робіт, 6 177 373,66 грн. - вартість основного етапу будівництва.
Позивач стверджував про невиконання невчасне виконання відповідачем робіт та не виконання у повному обсязі пусконалагоджувальних робіт, у зв'язку з чим позивач здійснив нарахування відповідачу штрафних санкцій та направив претензію №2101вих-17-1196 від 07.12.2017.
Відповідач заявою №0201/18 від 02.01.2018 про зарахування зустрічним заліком однорідних вимог здійснив зарахування пені у розмірі 9 437,47 грн. та штрафу у розмірі 9 574,24 грн. за період з 30.09.2017 по 08.12.2017.
Предметом розгляду у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 418 500,08 грн. пені та 161 850,86 грн. штрафу, нарахованих за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 за прострочення виконання робіт підготовчого періоду, а також 1 133 560,19 грн. пені та 441 990,40 грн. штрафу за той самий період за прострочення виконання робіт основного етапу будівництва та пусконалагоджувальних робіт.
З матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами договір є змішаним та містить ознаки будівельного підряду і договору постачання обладнання.
Норми ст. 712 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) передбачають, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
У розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об'єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об'єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов'язані із місцезнаходженням об'єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт.
Виходячи з такого юридичного аналізу та узгоджуючи судову практику, Постановою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/22058/17 зроблено правовий висновок про те, що за загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення виконання відповідачем обов'язку зі здачі завершеного будівництвом об'єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт/поставки обладнання в межах основного зобов'язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт.
Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами Договору, в п.п.1.1 останнього наведено основне зобов'язання підрядника - виконати роботи, завершальною стадією яких є здача об'єкта в експлуатацію. Водночас умовами спірного договору також визначено інші обов'язки підрядника, які існують в межах основного зобов'язання, в тому числі обов'язок підрядника щодо забезпечення поставки обладнання у певні строки (Додаток №1 та Додаток № 2 до договору), який пов'язаний з виконанням передбачених договором робіт, оскільки відповідне обладнання підлягає монтуванню і встановленню на об'єкті будівництва, тобто є необхідним саме для виконання таких робіт.
Дослідивши обставини справи та зібрані докази, а також надавши оцінку змісту спірного Договору, суд встановив, що строк виконання відповідачем робіт за укладеним з позивачем Договором, встановлено з дати укладення договору до 31.12.2017. Отже, результат підрядних робіт, виходячи з предмета договору будівельного підряду, це закінчені будівельні роботи відповідно до такого договору.
Місцевий господарський суд врахував положення п.7.2 Договору як такі, що є підставою стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені та штрафу) за порушення строків виконання окремих етапів підрядних робіт, та встановивши порушення відповідачем договірних строків виконання робіт по основному етапу будівельних робіт та етапу пусконалагоджувальних робіт, частково погодився з вимогами позивача про нарахування штрафних санкцій.
Однак колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо можливості стягнення неустойки за період порушення строків виконання окремих етапів підрядних робіт в межах загальної дії Договору підряду, з огляду на наступне.
За змістом ст. ст. 13, 14 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Норми ч.1 ст. 530 ЦК України визначають, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.2 ст. 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
В ч.ч.2, 4 ст. 231 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) наведено розмір штрафних санкцій, які застосовуються у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
З наведених правових норм слідує, що законодавець пов'язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань саме з умовами їх встановлення за договором за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.
В п.7.2 укладеного між сторонами Договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт або виконання робіт в менших обсягах, ніж передбачено цим договором (крім випадків, передбачених цим договором), відмову від виконання робіт в обсягах та за ціною, що вказані в даному договорі, підрядник виплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Таким чином, стягнувши з відповідача неустойку, місцевий господарський суд не врахував відсутності договірних умов щодо можливості стягнення неустойки за порушення строків виконання окремих етапів виконання робіт та можливості включення до вартості підрядних робіт вартості поставленого обладнання, оскільки спірний договір має ознаки змішаного договору (договору підряду та договору постачання обладнання).
Окрім того, судом першої інстанції не враховано, що в Додатку №1 до Договору «Календарний план» не визначено, які саме роботи відносяться до етапів «Основний етап будівництва» та «Пусконалагоджувальні роботи» і роботи на які суми, передбачені Додатком №2 «Договірна ціна», мали бути здійснені на цих етапах. При цьому позивач визначив вартість робіт на власний розсуд, відніс поставку устаткування до етапу «Роботи підготовчого періоду» і на власний розсуд здійснив нарахування штрафних санкцій.
Також суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив про те, що позивачем надана копія проектно-кошторисної документації спірного об'єкта будівництва, за якою розрахована вартість обсягів робіт.
Відповідач заперечував наявність у нього проектно-кошторисної документації, наданої позивачем, та вказував на відсутності його підписів на кошторисі. Відповідач просив витребувати у позивача оригінал проектно-кошторисної документації, зазначаючи про те, що відсутність вказаної документації не дала можливості відповідачу повністю завершити виконання пусконалагоджувальних робіт.
Однак місцевий господарський суд, зазначивши про ненадання відповідачем іншої документації, відповідно до якої ним проводилися роботи або документів на розробку ним іншого кошторису, прийняв до уваги вартість обсягів робіт, визначених за наданою позивачем проектно-кошторисною документацією.
Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд необґрунтовано відхилив доводи відповідача про ненадання позивачем суду оригіналу проектно-кошторисної документації, оскільки відповідно до ч.6 ст. 91 ГПК України, у випадку відсутності оригіналу та наявних сумнівів відповідача щодо відповідності поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність та непідтвердженість вимог позивача належними і допустимими доказами, у зв'язку з чим правові підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідач просив суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача.
Однак за змістом ч.1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Оскільки в даному випадку судом апеляційної інстанції визнано позовні вимоги недоведеними, а відтак і відсутність порушеного права позивача, то позовна давність до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За результатами перегляду даної справи підтвердилися доводи апеляційної скарги, що свідчить про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, а також невірне застосування норм законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2019 у справі №911/2313/18 - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
Судові витрати за подання позову та апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2019 у справі №911/2313/18 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" 48 292,50 грн. (сорок вісім тисяч двісті дев'яносто дві гривні 50 коп.) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ із зазначенням необхідних реквізитів сторін.
5. Матеріали справи №911/2313/18 повернути Господарському суду Київської області.
6. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано - 03.04.2019.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді А.І. Тищенко
Т.П. Козир