Справа № 824/46/19
Провадження № 6/824/57/2019
3 квітня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Ігнатченко Н.В., вирішуючи питання про відкриття провадження за заявою ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, прийнятого 7 квітня 2015 року в місті Києва по вулиці Марини Раскової, 15 у складі третейського судді Ярошовця В.М., в справі № 2005/14 за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
1 квітня 2019 року до Київського апеляційного суду, як до суду першої інстанції, надійшла заява ОСОБА_2 та його представника - адвоката Семенова А.О. про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, прийнятого 7 квітня 2015 року в м. Києва по вул. М. Раскової, 15 у складі третейського судді Ярошовця В.М., в справі № 2005/14, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 484 710,36 грн. та третейський збір у розмірі 5 247,10 грн.
Одночасно заявник та його представник долучили клопотання, в якому порушили питання про поновлення строку для подання заяви про скасування рішення третейського суду, посилаючись на те, що оскаржуване рішення третейського суду було прийнято за відсутності відповідачів без відповідного реагування на заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою заявника. Копію рішення заявник не отримував, відповідь на заяву про хід розгляду справи від 30 квітня 2018 року не надходила, про наявність рішення третейського суду він дізнався лише 27 грудня 2018 року під час ознайомлення з матеріалами зведеного виконавчого провадження, а обізнаним з його змістом був лише 4 березня 2019 року після ознайомлення з матеріалами третейської справи та отримання копії рішення. Вважають, що процесуальним законом, а саме вимогами статті 454 ЦПК України, не встановлено неможливості поновлення пропущеного з поважних причин строку на оскарження рішень третейських судів.
Відповідно до частин 1, 3, 5 та 7 статті 454 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
Заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом.
Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев'яноста днів: стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом; особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом.
Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною 5 цієї статті, повертається.
Аналогічна норма містилися і в частинах 2, 3 статті 389-1 ЦПК України 2004 року, чинного на час прийняття рішення третейського суду.
Відповідно до частини 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, строк, передбачений пунктом 1 частиною 5 статті 454 ЦПК України, є преклюзивним (припиняючим), поновленню не підлягає, тобто його закінчення є безумовною підставою для повернення заяви.
Такої позиції притримується Верховний Суд у своїх постановах, зокрема в справах № № 796/3/17, 796/37/18, 796/117/18, 795/305/18, 795/310/18, 774/61/18.
Згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року (заява № 3236/03) вказав, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення строку не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення третейського суду прийнято 7 квітня 2015 року, ОСОБА_2 був стороною у справі, розглянутій третейським судом, а саме одним з відповідачів. Із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 7 квітня 2015 року в справі № 2005/14 ОСОБА_2 звернувся 27 березня 2019 року, тоді як преклюзивний строк його оскарження закінчився 6 липня 2015 року.
Іншого порядку обчислення строку на оскарження рішення третейського суду процесуальне законодавство не містить.
Враховуючи наведене, заяву ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, прийнятого 7 квітня 2015 року в м. Києва по вул. М. Раскової, 15 у складі третейського судді Ярошовця В.М., в справі № 2005/14 слід повернути заявнику, оскільки вона подана після закінчення строку, передбаченого пунктом 1 частини 5 статті 454 ЦПК України (майже через чотири роки з дня прийняття рішення третейським судом).
Керуючись статтею 454 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, прийнятого 7 квітня 2015 року в місті Києва по вулиці Марини Раскової, 15 у складі третейського судді Ярошовця В.М., в справі № 2005/14 за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості повернути заявнику.
Копію ухвали надіслати заявнику разом з оригіналом заяви та доданими до неї матеріалами. Копію заяви залишити у справі.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів до Верховного Суду.
Суддя Н.В. Ігнатченко