апеляційне провадження №22-ц/824/4347/2019
справа №758/6791/18
02 квітня 2019 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Гребенюка В.В. 28 листопада 2018 року,
у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, третя особа: 5 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про стягнення вартості робіт,-
встановив:
В травні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області 27683 грн.
Вимоги обґрунтовує тим, що проживає у службовій квартирі АДРЕСА_1. Власником будинку є ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, балансоутримувачем 5 державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС України у Київській області.
Вказує, що абзацом 7 пункту 1 наказу Державної служби надзвичайних ситуацій України від 23 травня 2013 року №291 "Про підсумки опалювального сезону 2012/2013 року та заходи з підготовки до експлуатації в зимовий період 2013/2014 року" начальникам ГУ (У) ДСНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь, керівникам навчальних закладів, установ та організацій системи ДСНС України, аварійно-рятувальних підрозділів служби цивільного захисту, зокрема наказано організувати: проведення заміни і ремонту вікон, балконних блоків, вхідних дверей та утеплення приміщень адміністративно-житлового фонду, вжиття вичерпних заходів щодо недопущення розмороження систем опалення.
Аналогічні вимоги викладено в наказах ДСНС України від 06 червня 2014 року №309 "Про підсумки опалювального сезону 2013/2014 року та заходи з підготовки до експлуатації у осінньо-зимовий період 2014/2015 року"; від 22 травня 2015 року №269 "Про підсумки опалювального сезону 2014/2015 року та заходи з підготовки до експлуатації в осінньо-зимовий період 2015/2016 року"; від 20 травня 2016 року №230 "Про підсумки опалювального сезону 2015/2016 року та заходи з підготовки до експлуатації в осінньо-зимовий період 2016/2017 року".
Проте у вищезазначеному будинку таких заходів не здійснено, зокрема з підстав відсутності кошторисних призначень та з посиланням постанову Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року №65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету", але при цьому п.17 Додатку до цієї постанови передбачалось розроблення та затвердження щороку планів заходів з енергозбереження із забезпеченням зменшення витрат на оплату комунальних послуг та енергоносіїв.
Також вказує, що згідно листа ДСНС України від 04 липня 2017 року №03-9695/202 протягом 2012-2014 років для покращення функціонування ГУ ДСНС України у Київській області та з метою проведення поточного ремонту будівель і споруд, а також технічного обслуговування обладнання було використано кошти державного бюджету у сумі 270000 грн. Тобто, спростовано твердження відповідача про те, що кошти з державного бюджету на проведення вказаних робіт не виділялись.
Посилається також на те, що відповідач не виконує рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2010 року у справі №2-361/10 за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа", ГУ МНС України у Київській області (правонаступником якого є відповідач) щодо заборони ГУ МНС України в Київській області самовільного (несанкціонованого) відключення його квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.
З метою забезпечення енергозбереження, позивач за особисті кошти у вересні 2015 року здійснив заміну вікон, в січні 2016 року вхідних дверей у службовій квартирі, всього на загальну суму 27683 грн., які відповідач відмовився компенсувати.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 28 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове по суті справи.
Посилається на те, що рішення не відповідає вимогам ст.ст. 263, 265 ЦПК України, судом не надано оцінки доказам, які підтверджують невідкладну необхідність у заміні вікон та дверей, а також бездіяльності відповідача.
Вказує також, що позовна заява зареєстрована в суді 25 травня 2018 року, однак автоматизований розподіл між суддями вчинено тільки 29 травня 2018 року, а отже суд є неповноважним, у зв"язку із чим рішення підлягає скасуванню відповідно до п.1 ч.3 ст.376 ЦПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що позивач самовільно та без узгодження із ним здійснив заміну вікон та дверей у службовій квартирі та не надав доказів необхідності проведення цих робіт.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції установлено, що згідно рішення Бориспільської міської ради від 05 лютого 1991 року №18/2 "Про постановку громадян міста на квартирний облік, надання звільненої житлової площі", протоколу №15 засідання житлової комісії Управління державної пожежної охорони ГУ МВС України в Київській області від 30 грудня 1996 року та службового ордеру №53, виданого виконавчим комітетом Бориспільської міської ради 21 жовтня 2010 року, ОСОБА_2 разом із двома синами займає трикімнатну службову квартиру, загальною площею 64,8 кв.м.
Згідно Наказу ДСНС України від 23 травня 2013 року №291 "Про підсумки опалювального сезону 2012/2013 року та заходи з підготовки до експлуатації в зимовий період 2013/2014 року", на виконання вимог абзацу десятого пункту 6 протоколу №30 засідання Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2013 року стосовно розроблення заходів з підготовки підприємств паливно-енергетичного комплексу, житлово-комунального господарства та об'єктів соціальної сфери до стабільної роботи в осінньо-зимовий період 2013/2014 року та з метою підготовки адміністративно-житлового фонду ДСНС України до експлуатації в осінньо-зимовий період 2013/2014 року, наказано начальникам ГУ (У) ДСНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь, керівникам навчальних закладів, установ та організацій системи ДСНС України, аварійно-рятувальних підрозділів служби цивільного захисту, зокрема, провести заміну і ремонт вікон, балконних блоків, вхідних дверей та утеплення приміщень, вжити вичерпних заходів щодо недопущення розмороження систем опалення та водовідведення. Аналогічні Накази ДСНС України маються і відносно 2013/2014, 2014/2015 років, 2015/2016 років, 2016/2017 років.
Згідно відповіді на заяву позивача від 28 квітня 2018 року щодо виконання вказаного завдання, повідомлено про відсутність відповідних кошторисних призначень на 2013 рік, у зв"язку із чим заміна вікон проведена не була, та додатково зазначено, що такі кошторисні призначення відсутні і на 2014 рік, крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року №65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету" заборонено проведення ремонтних робіт, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Відповіддю Головного управління ДСНС України у Київській області від 28 травня 2014 року №66/4/щ-17 щодо виконання наказу Державної служби надзвичайних ситуацій України від 23 травня 2013 року №291 щодо заміни вікон позивачу повідомлено, що у зв"язку із відсутністю фінансування роботи не проводились. З посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року №65 повідомлено про заборону проведення ремонтних робіт, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Відповіддю Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04 липня 2017 року №03-9695/202 позивачу повідомлено, що протягом 2012-2014 років для покращення функціонування ГУ ДНСН України у Київській області та з метою проведення поточного ремонту будівель і споруд, а також технічного обслуговування обладнання було використано кошти державного бюджету у сумі 270000 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено невідкладеної необхідності проведення ремонтних робіт, за відшкодування вартості яких з відповідача він звернувся до суду.
З такими висновками суд апеляційної інстанції погоджується.
Відповідно до ст.6 ЖК УРСР жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.
Згідно ст.118 цього Кодексу визначено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.
Відповідно до ст.123 цього Кодексу порядок користування службовими жилими приміщеннями встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
До користування службовими жилими приміщеннями застосовуються правила про договір найму жилого приміщення, крім правил, передбачених статтями 73-76, 79-83, 85, 90, частиною шостою статті 101, статтями 103-106 цього Кодексу.
За змістом ст.176 цього наймодавець зобов'язаний своєчасно провадити ремонт жилих будинків, забезпечувати безперебійну роботу інженерного обладнання будинків і жилих приміщень, належне утримання під'їздів, інших місць загального користування будинків і придомової території. Такі ж обов'язки покладаються на житлово-будівельні кооперативи.
Капітальний ремонт жилих будинків, технічне обслуговування їх інженерного обладнання, а також поточний ремонт жилих приміщень, що його зобов'язаний провадити наймодавець (житлово-будівельний кооператив), здійснюються відповідно до правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території, правил і норм технічної експлуатації житлового фонду.
Невиконання наймодавцем (житлово-будівельним кооперативом) обов'язків по ремонту жилого приміщення у випадках, викликаних невідкладною необхідністю, дає наймачеві жилого приміщення (члену житлово-будівельного кооперативу) право провести ремонт і стягнути з наймодавця (житлово-будівельного кооперативу) вартість ремонту або зарахувати її в рахунок квартирної плати (внесків на експлуатацію і ремонт будинку кооперативу).
При здійсненні громадянами захисту своїх житлових прав у випадку існуючих порушень та проявляючи ініціативність з виконання робіт, які не виконав власник, громадяни не звільняються від обов"язку діяти відповідно до установлених правил.
Тобто, звертаючись до суду із вимогами про стягнення вартості проведених ремонтних робіт, позивач повинен довести в чому полягає невідкладна необхідність, підтверджена інформацією про неможливість використання раніше наявних дверей та вікон, їх технічна несправність, яка не забезпечує необхідних показників, а їх заміна сприятиме підвищенню енергоефективності та енергозбереженню, неможливість їх ремонту тощо. Проте таких доказів матеріали справи не містять.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав оцінку доказам, які підтверджують невідкладену заміну вікон та вхідних дверей з посиланням на а.с. 38-42, 46-51, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.
На цих аркушах справи міститься копія рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2010 року у справі №2-361/10 за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа", ГУ МНС України у Київській області (правонаступником якого є відповідач) щодо заборони ГУ МНС України в Київській області самовільного (несанкціонованого) відключення його квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (а.с. 38-40); витяг з кримінального провадження №42012100100000018, де заявником є ОСОБА_2 за правовою кваліфікацією ст.382 ч.2 КК України (а.с. 41); довідка про те, що ОСОБА_2 є потерпілим у кримінальному провадженні №42012100100000035 від 21 грудня 2012 року, 42012100100000018 від 11 грудня 2012 року (а.с. 42); заява (пояснення) ОСОБА_3 (а.с. 46); акт-претензія від 05 квітня 2011 року (а.с. 47); відповідь Міського голови від 18 квітня 2012 року №щ00.569.Л на ім"я ОСОБА_2 щодо відсутності централізованого опалення (а.с. 47); акт-претензія від 21 березня 2012 року (а.с. 49) ; лист директора КПТМ "Бориспільтепломережа" від 27 березня 2012 року на ім"я начальника СПДЧ-21 про відновлення послуг з централізованого опалення в будинку АДРЕСА_1 (а.с. 50); акт-обстеження від 05 квітня 2013 року (а.с. 51).
Проте вказані докази у сукупності дають підстави для висновку про порушення температурного режиму в квартирі за місцем проживання позивача внаслідок відсутності централізованого опалення, а не з інших підстав, та не свідчать про те, що виконання позивачем робіт по заміні вікон та дверей призведуть до відновлення такого порушення, а невиконання цих робіт унеможливлює використання цього жилого приміщення за призначенням.
Відтак, з огляду на принципи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, суд першої інстанції вірно вирішив спір на підставі доказів, поданих учасниками справи та правильно застосував норми матеріального права.
Доводи скаржника про те, що позовна заява зареєстрована в суді 25 травня 2018 року, однак автоматизований розподіл між суддями вчинено тільки 29 травня 2018 року, а отже суд є неповноважним, у зв"язку із чим рішення підлягає скасуванню відповідно до п.1 ч.1 ст.376 ЦПК України, колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав уважати про незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу, головуючий суддя визначений відповідно до Звіту автоматизованого розподілу по цій справі, відповідний Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями наявний в матеріалах справи.
Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування рішення суду першої інстанції, колегією суддів не установлено.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Подільського районного суду міста Києва від 28 листопада 2018 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 02 квітня 2019 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді А.М. Андрієнко
В.В.Соколова