01 квітня 2019 року
м. Київ
справа №761/44016/18
провадження № 22-ц/824/4982/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБолотова Є.В., Музичко С.Г.,
за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва - Савченка Костянтина Петровича на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2018 року /суддя Макаренко І.О./
у справі за поданням старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савченка Костянтина Петровича, заінтересована особа: ОСОБА_6 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України, -
Старший державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста СавченкоК.П. звернувся з вимогами про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2018 року подання повернуто заявнику. /а.с. 6/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, державний виконавець Савченко К.П. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для розгляду.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що повноваження державного виконавця, яким здійснюється примусове виконання рішення суду, на звернення до суду прямо передбачені законом. Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, на підставі наступного.
Повертаючи подання державного виконавця, суд першої інстанції керувався вимогами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 62 ЦПК України про те, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, серед іншого, такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Судом першої інстанції встановлено, що подану заяву підписано ОСОБА_7, однак, не додано документів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_7 на подання та підписання зазначеного подання.
Таким чином, судом першої інстанції зроблено висновок на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, про повернення заяви оскільки її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Так, виконавчі дії у виконавчому провадженні здійснюються безпосередньо державним виконавцем, який, в даному випадку, не діє як представник органу державної виконавчої служби у розумінні положень ч. 3 ст. 58 ЦПК України.
ОСОБА_7, звертаючись до суду першої інстанції, вказав своє посадове становище - старший державний виконавець. Наявність відкритого виконавчого провадження перевіряється даними автоматизованої системи виконавчих проваджень на офіційному сайті Міністерства юстиції України.
Окрім того, відповідно до п. 6 ст. 441 ЦПК України, суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця.
Таким чином, в разі наявності сумнівів щодо особи державного виконавця, який звернувся з поданням, суд першої інстанції мав можливість його особу встановити, оскільки подання розглядається за обов'язкової участі державного виконавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином, зважаючи на встановлені колегією суддів обставини справи, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що на вчинення виконавчих дій державним виконавцем по виконанню рішення суду, у останнього повинна бути довіреність на представництво органу виконавчої служби, зокрема і на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника.
Керуючись ст.ст. 379, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва - Савченка Костянтина Петровича на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2018 року -задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2018 року -скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: