Справа № 361/6767//16-ц Головуючий у І інстанції Сердинський В.С.
Провадження № 22-ц/824/4256/19 Доповідач у ІІ інст. Таргоній Д.О.
Іменем України
02 квітня 2019 року Київський апеляційний суду у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Журби С.О., Ігнатченко Н.В.,
за участі секретаря Тимошевської С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2018 року про залишення позову без розгляду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зміну частки співвласників у праві власності, виділ в натурі частки з майна, що є у спільній власності та визнання права власності
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2018 року по даній справі задоволено заяву позивача та залишено позов без розгляду.
Одночасно із залишенням без розгляду позову ОСОБА_2 суд першої інстанції вирішив питання про компенсацію здійснених відповідачами витрат на правничу допомогу, а також за проведення експертизи. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5750 грн. та витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 3003 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5750 грн. та витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 3003 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн. та витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 3003 грн.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу в частині стягнення з позивача витрат у розмірі 5750 грн. на користь кожного відповідача та витрат на проведення будівельно-технічної експертизи в розмірі 3003 грн. на користь кожного відповідача в повному обсязі та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, зокрема, що задовольняючи вимогу про стягнення понесених витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідачами не подано документального підтвердження здійснення таких витрат. Вважає також неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак необґрунтованими вимоги про стягнення на користь кожного відповідача суму 5750 грн., а всього 17 250 грн. Крім того, зазначив, що будівельно-технічну експертизу у даній справі було призначено ухвалою від 12 грудня 2017 року за клопотання відповідачів. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 86 ЦПК України (в редакції на час призначення експертизи) кошти на оплату експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Тому, на думку позивача, вказані витрати понесені відповідачами відповідно до вимог законодавства та не підлягають компенсації.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, який з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання не підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно витягу з договору про надання правової допомоги від 14 березня 2017 року №14/03/17-пд, укладеного між ОСОБА_3 та адвокатом Олійником О.В., рахунку №18/03/17 від 18 березня 2017 року, акту прийому-передачі виконаних робіт №15/12/18-3 від 15.12.2018 р., позивач ОСОБА_3 понесла витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5750 грн.
Згідно витягу з договору про надання правової допомоги від 14 березня 2017 року №14-(2)/03/17-пд, укладеного між ОСОБА_5 та адвокатом Олійником О.В., рахунку №18/03/17 (2) від 18 березня 2017 року, акту прийому-передачі виконаних робіт №15/12/18-2 від 15.12.2018 р., позивач ОСОБА_5 понесла витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5750 грн.
Згідно витягу з договору про надання правової допомоги від 26 жовтня 2017 року №26/10/17-пд, укладеного між ОСОБА_4 та адвокатом Олійником О.В., рахунку №30/10/17 від 30 жовтня 2017 року, акту прийому-передачі виконаних робіт №15/12/18-1 від 15.12.2018 р., позивач ОСОБА_4 понесла витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3500 грн.
Матеріали справи містять також квитанції до прибуткових касових ордерів від 18.03.2017 року та 30.10.2017 року, які підтверджують здійснення відповідачами оплати за послуги адвоката у зазначених вище розмірах. (т. 2 а.с. 95-97)
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною третьою вказаної статті ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
Ураховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що витрати відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на професійну правничу допомогу підтверджуються матеріалами справи і є доведеними, та враховуючи, що ухвалою суду першої інстанції позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду, районний суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про стягнення вартості вказаних витрат з позивача на користь відповідачів.
Відповідно до ч.ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було заявлено в суді першої інстанції клопотань щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги, тому доводи апеляційної скарги щодо не співмірності таких витрат є необґрунтованими та не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги.
Слід також зазначити, що норма пункту 2 частини 3 статті 133 ЦПК України відносить до судових витрат, серед іншого, витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення експертизи.
Відповідно до статті 86 ЦПК України (в редакції на дату постановлення ухвали про призначення судової будівельно-технічної експертизи 12.12.2017р.) витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, найманням ними житла, а також проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи. Кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи.
Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах, визначених статтями 88-89 ЦПК (у зазначеній редакції).
Доводи апеляційної скарги в цій частині зводяться до помилкового тлумачення норм права, тому висновків суду не спростовують і не свідчать про порушення судом норм цивільно-процесуального законодавства при вирішенні питання про стягнення понесених відповідачами судових витрат.
Таким чином, вимоги апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367-368, 371, 374-375, 381-384, 389-390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 квітня 2019 року.
Суддя- доповідач ТаргонійД.О.
Судді Журба С.О.
ІгнатченкоН.В.