26 березня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача КрижанівськоїГ.В.,
суддів Шебуєвої В.А., Оніщука М.І.,
при секретарі Заліській Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Партії «Блок Петра Порошенка «СОЛІДАРНІСТЬ» про захист честі, гідності та ділової репутації за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 січня 2019 року, ухваленого у складі судді Войтенко Т.В. (повний текст рішення суду складений 25.01.2019), -
У вересні 2018 позивач звернувся до суду з позовом до Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» про захист честі, гідності та ділової репутації.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року на веб-сайті http://solydarnist.org за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 було розміщено публікацію під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3» у ВРУ з приводу призначення нового керівництва телеканалу «NewsOne», в якій поширено недостовірну інформацію про позивача, що порушує його честь, гідність та ділову репутацію.
Позивач просив визнати недостовірною інформацію, поширену у публікації під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3» у ВРУ з приводу призначення нового керівництва телеканалу «NewsOne», а саме: «ІНФОРМАЦІЯ_4»; зобов'язати Партію «Блок Петра Порошенка «Солідарність» протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про Позивача шляхом розміщення на веб-сайті http://solydarnist.org вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_5».
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 15 січня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішення суду представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Матеріалами справи підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року на веб-сайті http://solydarnist.org за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_2 було розміщено публікацію під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3» у ВРУ з приводу призначення нового керівництва телеканалу «NewsOne» наступного змісту:
«Фракція Партії «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді України вкотре висловлює обурення антидержавною спрямованістю телеканалу «NewsOne», яка стає дедалі антиукраїнською, вдається до маніпулятивних засобів та спотворює реальні факти суспільно-політичного життя України. Динаміка антиукраїнських настроїв на телеканалі останнім часом набуває все більших розмірів і все частіше «NewsOne» ретранслює "ІНФОРМАЦІЯ_6".
Остаточним фактом того, що телеканал «NewsOne» перетворився на частину пропагандистської машини Кремля стало те, що днями управління телеканалу було передане в руки ОСОБА_2.
Передача українського телеканалу в руки втікача, соратника ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_16 - ставить під загрозу національну безпеку України, невід'ємною частиною якої є інформаційна безпека.
ОСОБА_2 відкрито висловлював і продовжує публічно виголошувати антиукраїнські заяви, ставить під сумнів європейський вибір українського народу. Численні публічні вислови пана ОСОБА_2 засвідчують - він є запеклим ворогом незалежності та державності України.
Передача телеканалу «NewsOne» в управління кремлівській маріонетці - це пряма агресія Росії в інформаційний простір України! Віднині, саме під керівництвом ОСОБА_2, зрадника України, буде формуватись нова редакційна політика українського телеканалу…».
Так, згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України у пункті 5 Постанови від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи», позов про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні немайнові права.
Відповідно до статті 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно з положеннями частин 1-3 ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
За змістом частини 1 ст. 277 ЦК України, особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування.
Відповідно до Преамбули Загальної Декларації прав людини визнання гідності, яка властива всім членам людської сім'ї, і рівних та невід'ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру.
Згідно зі ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Відповідно до статей 28, 68 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» встановлено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (п. 12 зазначеної Постанови).
Публікація під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3» у ВРУ з приводу призначення нового керівництва телеканалу «NewsOne» від ІНФОРМАЦІЯ_7 р., розміщена на веб-сайті Партії «Блок Петра Порошенка «ІНФОРМАЦІЯ_8».
Таким чином, з урахуванням положень п.п. 9, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 р. позивачем заявлено позов до належного відповідача - Партії «Блок Петра Порошенка «СОЛІДАРНІСТЬ» як власника веб-сайту http://solydamist.org.
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» передбачено, що «юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь - який спосіб; б) поширена інформація стосується певної-фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право».
Пленум Верховного Суду України у пункті 15 Постанови від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вказав, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Експертним висновком за результатами проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет доводиться факт поширення оспорюваної публікації на веб-сайті http://solydamist.org в мережі Інтернет за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 саме у такому вигляді публікації, у якому її роздруківка надана позивачем до позовної заяви (Експертний висновок від 04.09.2018 №194/2018-ЕВ-ЦК Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» Департаменту «Центру компетенції» (т.1, а.с.148-154).
Таким чином, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_7 р. на веб-сайті Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» було поширено публікацію під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3» у ВРУ з приводу призначення нового керівництва телеканалу «NewsOne».
Як вбачається зі змісту позовної заяви, оспорюваною інформацією, яку позивач вважає недостовірною, негативною, такою, що стосується його особисто та порушує його права, ОСОБА_2 вважає наступну інформацію: «ІНФОРМАЦІЯ_9», для спростування якої він звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України у пункті 5 Постанови від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи», позов про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні немайнові права.
Згідно п. 18 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України, позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Публікація, в якій поширено інформацію, яку позивач просить визнати недостовірною та спростувати, має посилання на особу позивача - ОСОБА_2, що вбачається зі змісту публікації в цілому та не заперечується відповідачем, однак в межах заявлених позовних вимог суд повинен встановити, чи стосувалася інформація: «ІНФОРМАЦІЯ_10» саме позивача (пункт 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року).
Так, за заявою Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» від 01.10.2018 Державним підприємством «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України» було проведено лінгвістичну експертизу, на вирішення якої поставлене питання - «ІНФОРМАЦІЯ_11
Відповідно до Заключної частини Висновку експерта № 056/322 від 26 жовтня 2018 року: «Текст заяви фракції Партії «Блок Петра Порошенка» у Верховній Раді України з приводу призначення нового керівництва телеканалу «NewsOne», розміщений в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12, не дає лінгвістичних підстав стверджувати, що інформація, представлена в абзаці 3 (третьому) у висловлюванні «ІНФОРМАЦІЯ_13» (т.2, а.с. 16-32).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки за висновком експертизи (т.2, а.с. 16-32) висловлювання «ІНФОРМАЦІЯ_16» не стосується позивача, а також зважаючи на те, що позивачем не спростовано іншими допустимими та належними доказами такий висновок лінгвістичної експертизи, та не надано доказів того, що наведене у публікації висловлювання про підозру у причетності до злочинів дійсно стосується саме ОСОБА_2, підстав для висновку про наявність юридичного складу правопорушення не вбачається.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 8 жовтня 1998 року, лінгвістична експертиза мовлення поділяється на підвиди: лінгвістична експертиза писемного мовлення та лінгвістична експертиза усного мовлення. Об'єктом дослідження лінгвістичної експертизи писемного мовлення є продукт мовленнєвої діяльності людини, відображений у писемній формі. У межах лінгвістичної експертизи писемного мовлення проводяться авторознавчі та семантико-текстуальні дослідження.
Згідно п. 2.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, лінгвістична експертиза писемного мовлення поділяється на авторознавчу експертизу та семантико-текстуальну експертизу.
Пунктом 2.1.2 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень передбачено, що семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних в тих або інших текстах, їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в текстах (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов'язаних із встановленням фактичних даних про автора.
Питання, поставлені перед експертом, вирішуються ним за допомогою спеціальних знань у галузі лінгвістики на основі загальних і окремих норм мови з використанням посібників, академічних наукових праць, словників, довідників та інших наукових джерел.
Експерт у галузі семантико-текстуальної експертизи, не виходячи за межі своїх спеціальних знань (базових та отриманих під час спеціальної підготовки), відповідає на питання про наявність чи відсутність висловлювань, які містять заклики до певних дій (вказується, яких саме дій), на основі спеціальних знань у галузі мовознавства. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об'єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.
Частиною 6 ст. 103 ЦПК України встановлено, що питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Згідно абзацу 5 пункту 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 8 жовтня 1998 року експерту забороняється вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та з'ясування питань права і надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень.
Як вбачається з Висновку експерта № 056/322 від 26.10.2018, даний висновок підготовлено експертом ОСОБА_6, який має вищу філологічну освіту (спеціальність англійська мова і література), є доктором філологічних наук (спеціальності українська мова, загальне мовознавство)(а. 2 Висновку експерти № 056/322 від 26.10.2018).
Відповідно до п. ІІ Розділу «Методика дослідження» Висновку експерта № 056/322 від 26.10.2018 текст офіційної заяви фракції політичної партії представляє інституціолізовану дискурсивну сферу. Використання мови в такому тексті регулюється юридичними нормами. При застосуванні юридичної норми, яка регулює використання мови, принципово важливою є лінгвальна визначеність тексту, який стає об'єктом правозастосування.
Як вбачається з розділу «Методика дослідження» Висновку експерта № 056/322 від 26.10.2018, фахова експертиза (лінгвістична) тексту без застосування презумпцій осмисленого конструювання тексту, який належить до інституціоналізованого дискурсу, та адекватного сприйняття цього тексту адресатом з урахуванням його дискурсивної специфіки тощо неможлива.
З Дослідної частини Висновку експерта № 056/322 від 26.10.2018 (а. 7-9) вбачається, що текстовий матеріал, який є об'єктом цього експертного дослідження, представляє один із жанрових різновидів сучасного політичного дискурсу - офіційне спілкування фракції політичної партії з громадськістю через засоби масової інформації. Цим визначаються базові прагмалінгвістичні характеристики досліджуваного матеріалу, ревалентні в контексті питання, поставленого перед експертом. Тексти політичного дискурсу визначає політична орієнтованість в доборі фактичного матеріалу та в його оцінках. Прагматика політичного дискурсу, яка спрямована на забезпечення максимального впливу шляхом переконання в правильності пропонованих кроків і оцінок, визначається соціальними, культурними й психологічними особливостями потенційного адресата.
Дискурсивні особливості тексту офіційної заяви політичної партії накладають суттєві обмеження на його мову, зокрема, на вибір тих чи тих лексичних елементів і способи їх граматичного поєднання в межах речень і надфразових одиниць.
У Висновку експерта № 056/322 від 26.10.2018 зазначені доводи того, що підрядне речення стосується прізвища «ОСОБА_7»: «ІНФОРМАЦІЯ_14».
Абзац 3 Заяви не містить формально-граматичних або змістових текстових маркерів, які могли б дектуалізувати цей найближчий з потенційно можливих зв'язків підрядного речення - зв'язок з прізвищем «ОСОБА_7» і актуалізувати інший його зв'язок - із текстовими субститутами імені ОСОБА_2: ІНФОРМАЦІЯ_14».
Також експерт вказав, що враховуючи повідомлення інформації у політичній заяві фракції БПП (дискурсивні характеристики досліджуваного тексту), з огляду на політичну позицію фракції БПП (аксіологічний контекст повідомлення), негативну оцінку фракцією БПП рішення про передачу управління телеканалом NewsOne ОСОБА_2 - соратнику ОСОБА_7 (комунікативна мета автора), та оскільки прізвище «ОСОБА_7» протягом тривалого часу послідовно пов'язується з низкою негативно оцінюваних подій, зокрема, зі злочинами проти учасників РеволюціїГідності, окупацією Криму і т. ін., з врахуванням цих прагмалінгвістичних чинників дає лінгвістичні підстави констатувати, що абзац 3 Заяви крім формально-граматичних текстових маркерів, які пов'язують підрядне речення ІНФОРМАЦІЯ_16, в абзаці 3 Заяви з прізвищем «ОСОБА_7», містить також недвозначні змістовні маркери цього зв'язку, які при сприйнятті прагматичного змісту повідомлення актуалізуються завдяки спільним для автора й адресата фоновим знанням. Експерт зазначив, що це дає підстави стверджувати, що встановлення змістового зв'язку між аналізованими частинами абзацу 3, а саме: між підрядним реченням ІНФОРМАЦІЯ_16, є необхідною умовою осмисленого сприйняття аналізованого повідомлення його адресатом.
Усе зазначене стало підставою для висновку експерта про те, що абзац 3 Заяви містить формально-граматичні й змістові текстові маркери, які вказують на те, що інформація, представлена в цьому абзаці у висловлюванні «ІНФОРМАЦІЯ_16» стосується ОСОБА_7 й не стосується ОСОБА_2.
Оцінюючи зміст Заяви фракції Партії «Блок Петра Порошенка» у ВРУ з приводу призначення нового керівництва телеканалу «NewsOne», в якій поширено оспорювану інформацію, та враховуючи мотивувальну частину Висновку експерта, суд приходить до висновку про те, що фахова експертиза тексту заяви без спеціальних знань з інших галузей, таких як психологія, політологія та соціологія тощо, є неможливою.
При цьому, суд приходить до висновку, що експерт, який провів експертизу тексту Заяви фракції Партії «Блок Петра Порошенка» у ВРУ з приводу призначення нового керівництва телеканалу «NewsOne», розміщений в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12, вийшов за межі своїх фахових знань, оскільки з Висновку експерта № 056/322 від 26.10.2018 вбачається, що його висновки ґрунтуються на фонових знаннях та прагмалінгвістичних чинниках зі сфер психології, політології та соціології, які не входять до предмету експертизи, а отже виходять за межі знань експерта. Наведене вказує на невідповідність Висновку експерта №056/322 від 26.10.2018 р. вимогам ст.ст. 79, 80, ч. 6 ст. 103 ЦПК України, п. 2, п. 2.1, п. 2.1.2 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, абзацу 5 пункту 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч.1, 2 ст. 102 ЦПК України).
Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
З назви Заяви фракції Партії «Блок Петра Порошенко «Солідарність» «ІНФОРМАЦІЯ_3» у ВРУ з приводу призначення нового керівництва телеканалу «NewsOne» та тексту заяви в цілому, вбачається, що темою даної Заяви є призначення нового керівника телеканалу «NewsOne», передача телеканалу в управління позивача.
З Заяви фракції Партії «Блок Петра Порошенко «Солідарність» слідує, що публікація на веб-сайті Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» від ІНФОРМАЦІЯ_1 року стосується ОСОБА_2 та складена у зв'язку з передачею йому управління телеканалом «NewsOne», зокрема позивача стосується наступна інформація: «ІНФОРМАЦІЯ_15».
В абзаці № 2 Заяви: «ІНФОРМАЦІЯ_15» слідує за абзацом № 2 Заяви та містить логічне продовження інформації про позивача, викладеної у абзаці №2.
Слово «ІНФОРМАЦІЯ_15» повідомлена саме про ОСОБА_2.
Таким чином, оцінивши побудову речення, зміст оспорюваної інформації та Заяви в цілому, суд приходить до висновку про те, що спірна інформація, поширена в Заяві: «ІНФОРМАЦІЯ_16», стосується саме позивача.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
У Заяві фракції Партії «Блок Петра Порошенка» у ВРУ з приводу призначення нового керівництва телеканалу «NewsOne», вказано: абзац № 2 Заяви: «ІНФОРМАЦІЯ_16».
Використання у тексті статті зазначених тверджень стосовно позивача вказує на те, що позивач нібито має статус підозрюваного у кримінальних провадженнях та підозрюється у вчиненні злочинів проти учасників Революції Гідності, окупації Криму та у державній зраді.
Пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Частиною другою ст. 62 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України закріплено принцип презумпції невинуватості, згідно з якими особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відповідно до ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, КПК України та інших законів України.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності; згідно п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Правовий зв'язок конкретної особи з досудовим розслідуванням можливий лише шляхом наділення її (або набуття нею) конкретного правового статусу, передбаченого КПК України.
Факт набуття особою певного процесуального статусу гарантує їй можливість використання комплексу відповідних процесуальних прав, передбачених законом, а також дозволяє ідентифікувати її як учасника кримінального провадження, перелік яких є вичерпним.
Згідно з пп. 19, 25 ч. 1 ст. 3 КПК України учасниками кримінального провадження зі сторони захисту є підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
При цьому, саме передбачений КПК України процесуальний статус «підозрюваний» дозволяє ідентифікувати особу, як таку, що має відношення до кримінального провадження в силу своєї можливої причетності до вчинення злочину.
Так, притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно ч. 2 ст. 42 КПК України обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу. Засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили (ч. 2 ст. 43 КПК України).
Враховуючи системний аналіз вищезазначених норм КПК України та принципу презумпції невинуватості, який закріплений у статті 62 Конституції України, статті 2 КК України, статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статті 11 Загальної декларації прав людини, суд приходить до висновку про те, що відсутні правові підстави стверджувати, що особа, яка не перебуває в статусі підозрюваного чи в іншому з зазначених вище процесуальних статусів, має відношення до вчинення злочину, який розслідується.
Відповідно до положень КПК України здійснюється досудове розслідування злочинів (ст.ст. 215, 216, 246, 294 КПК України), а про початок здійснення чи наявність кримінального провадження стосовно конкретної особи можливо стверджувати виключно у випадку наявності підозрюваних в таких провадженнях.
Таким чином, посилання на конкретну фізичну особу у контексті її зв'язку з кримінальним провадженням та його розслідуванням можливо лише у випадку, коли особа перебуває у статусі підозрюваного, обвинуваченого або підсудного.
Частиною 1 ст. 276 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення обов'язково здійснюється у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, на час поширення оспорюваної інформації у відношенні позивача не було складено та йому не було повідомлено про підозру у тих кримінальних провадженнях, про які зазначено у Заяві відповідача, позивач не мав жодного процесуального статусу у таких провадженнях, а отже, поширена ІНФОРМАЦІЯ_7 на веб-сайті Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» інформація про те, що ОСОБА_2 підозрюється у причетності до злочинів проти учасників Революції Гідності, окупації Криму та у державній зраді, не відповідає дійсності та є недостовірною.
Зазначене підтверджується достовірними та допустимими доказами, отриманими адвокатом позивача в порядку, передбаченому ст.ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від органів, уповноважених згідно ст. 216 КПК України здійснювати досудове розслідування злочинів та які згідно пунктів 8 та 9 глави 1 розділу I Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, є реєстраторами та користувачами Єдиного реєстру досудових розслідувань, а саме численними відповідями правоохоронних органів України (а.с. 64, 67, 70, том І) та довідкою департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ серії ІАА № 0744374 від 31.08.2018, виданою ОСОБА_2 (а.с. 71, том І).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією цей Закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦК України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
Частиною 4 ст. 14 Закону України «Про інформацію» передбачено, що поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Інформація може існувати, як в формі фактичних тверджень, так і в формі оціночних суджень.
Відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.
Згідно ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
З оспорюваної інформації вбачається, що вона не містить алегорій, сатири, гіпербол, вона не є припущенням чи критикою позивача тощо, її можна перевірити на достовірність, враховуючи зазначене, вона не відноситься до категорії оціночних суджень.
Суд враховує при цьому правову позицію Європейського суду з прав людини щодо різниці між поняттями «оціночне судження» та «фактів». Так, у п. 39 рішення Європейського суду з прав людини від 28 березня 2013 року у справі «Нова Газета і Бородянський проти Росії» вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року у справі «Фельдек проти Словаччини» суд зазначав, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.
З огляду на характер використаних мовних засобів, суд приходить до висновку, що інформація, поширена на веб-сайті Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» ІНФОРМАЦІЯ_7, є твердженням про факти, яких не існувало, а вживання слів «ІНФОРМАЦІЯ_17» вказує на нібито наявність достатніх доказів вважати позивача винним у вчиненні злочинів, незважаючи на те, що позивач не має жодного процесуального статусу, передбаченого КПК України.
Відповідно до статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи» чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.
Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.
Інформація, поширена Партією «Блок Петра Порошенка «Солідарність» про ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є негативною, оскільки в ній стверджується про порушення позивачем норм чинного законодавства, що створює враження про нього як про злочинця, що руйнує оцінку його людських, ділових і професійних якостей, оскільки позивач впродовж багатьох років був публічною особою, зокрема народним депутатом України V та VI скликання, заступником Глави Адміністрації Президента України - Керівником Головного управління з питань судової реформи та судоустрою, Радником Президента України, Першим заступником ГлавиАдміністрації Президента України, що негативно впливає на суспільну оцінку якостей позивача в очах оточуючих, відтак є такою, що порушує право позивача на повагу до честі, гідності та недоторканість ділової репутації.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність юридичного складу правопорушення та про наявність правових підстав для задоволення позову, визнання оспорюваної інформації про позивача недостовірною, такою, що порушує його особисті немайнові права і зобов'язання Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» спростувати недостовірну інформацію про позивача.
Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Враховуючи ухвалення рішення суду першої інстанції з порушеннями норм процесуального та матеріального права, що призвело про неправильного вирішення справи, та відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 201, 277, 297, 299 ЦК України, ст.ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 15 січня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_2 до Партії «Блок Петра Порошенка «СОЛІДАРНІСТЬ» про захист честі, гідності та ділової репутації задовольнити.
Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_2, інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 року у публікації Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_18» на веб-сайті: http://solydarnist.org за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_12, а саме: «ІНФОРМАЦІЯ_19».
Зобов'язати Партію «Блок Петра Порошенка «СОЛІДАРНІСТЬ» (ідентифікаційний код 21715714, адреса: м. Київ, вулиця Електриків, будинок 29 А) протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня набрання постановою законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_2 у публікації Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_3» у ВРУ з приводу призначення нового керівництва телеканалу «NewsOne», що була розміщена ІНФОРМАЦІЯ_7 на веб-сайті: http://solydarnist.org за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_12, шляхом розміщення на веб-сайті: http://solydarnist.org вступної та резолютивної частини постанови під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_5».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 02.04.2019.
Суддя-доповідач:
Судді: