Справа № 759/9668/18 Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/211/2019 Суддя в 2-й інстанції ОСОБА_2
27 березня 2019 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 12018100080003743 від 05.05.2018 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2018 року, -
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2018 року,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, маючого середню спеціальну освіту, працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, бабусю похилого віку, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 02 грудня 2016 року за ч. 1 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 5 місяців, на підставі ч.5 ст. 72 КК України звільнений від відбування покарання,-
засуджено за ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю в 2 роки.
на підставі ст. 76 КК України, покладено на ОСОБА_7 обов'язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
вирішене питання про речові докази та процесуальні витрати.
Відповідно до вироку, 05 травня 2018 року, приблизно об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 маючи судимість за ст. 307 КК України, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи мобільний мессенджер «WhatsApp» вирішив повторно придбати для особистого вживання, без мети збуту, наркотичний засіб - метадон. З цією метою, отримавши текстове повідомлення від невстановленої особи з розрахунковим рахунком для переказу грошових коштів, того ж дня ОСОБА_7 через термінал системи електронного розрахунку «Айбокс» перерахував на вказаний рахунок кошти в сумі 350 гривень та отримав повідомлення із вказівкою місця залишеної «закладки», а саме: під лавочкою біля під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 того ж дня прибув за вказаною адресою «закладки» і забрав поліетиленовий згорток, всередині якого знаходився наркотичний засіб - метадон (фенадон) (маса у речовині 0,111 г), продовживши при собі незаконно зберігати. Цього ж дня, о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Ірпінська, 70, був затриманий працівниками поліції, які виявили та в подальшому вилучили вказаний наркотичний засіб.
В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи фактичні обставини вчинення злочину, доведеності вини ОСОБА_7 та правильності кваліфікації дій останнього, указав на неправильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування ст. 75 КК України, яка не підлягає застосуванню. В обґрунтування вимог скарги указав, що суд призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 не надав необхідної оцінки наявним відомостям в справі про особу обвинуваченого, який раніше був судимий за вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, після засудження на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Просив вирок скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
прокурора, який підтримав доводи поданої апеляційної скарги і просив її задовольнити;
обвинуваченого та його захисника, які апеляційну скаргу прокурора вважали необґрунтованою, просили залишити її без задоволення, а вирок без змін;
вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Судовий розгляд даного кримінального провадження проводився в суді першої інстанції в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, а тому висновки суду що фактичних обставин справи, які не оспорювались і стосовно яких докази судом не досліджувались, апеляційним судом не переглядаються. Висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильності кваліфікації його дій учасниками судового провадження не оспорюються.
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про безпідставне звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, колегія суддів вважає їх не переконливими та такими, які не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до положень ст.65 КК України, при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
За змістом положень ч.1 ст. 75 КК України умовами звільнення особи від відбування покарання є:
рішення суду про призначення покарання в виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі та позбавлення волі на строк не більше п'яти років;
переконання суду про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, яке базується на даних про тяжкість вчиненого злочину, особи винного та інших обставинах справи.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався у повному обсязі. Так, призначаючи ОСОБА_7 покарання суд першої інстанції врахував те, що він вчинив злочин середньої тяжкості. Судом враховано те, що він раніше був судимий, проте на даний час характеризується позитивно, одружений має на утриманні малолітню дитину, утримує бабусю похилого віку. Обставинами які пом'якшують покарання обвинуваченого судом обґрунтовано визнано те, що обвинувачений визнав вину у вчиненому злочині та активно сприяв розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання обвиненого судом не встановлено.
Зазначені обставини у їх сукупності дали суду першої інстанції прийти до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування ним покарання. На підтримання даного висновку суду першої інстанції колегія суддів враховує те, що обвинувачений не тільки має на утриманні малолітню дитину та допомагає утримувати бабусю, але і має міцний соціальний зв'язок, зокрема має сім'ю, що складається із дружини та дитини, займається вихованням останньої, забезпечує її нормальний розвиток, підтримує стосунки із рідними, що свідчить у своїй сукупності про належну соціальну адаптацію обвинуваченого, яка указує на можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання. Колегія суддів враховує і те, що обвинувачений має ряд захворювань, потребує лікування від них, що колегією суддів розцінюється як обставина, що пом'якшує покарання. Наведене у своїй сукупності указує на обґрунтованість висновків суду першої інстанції про можливість застосування щодо обвинуваченого положень ст. 75 КК України.
Доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції того, що обвинувачений має судимість за вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів є не обґрунтованими, оскільки із мотивувальної частини вироку вбачається, що судом при призначенні покарання ця обставина була врахована. Однак із урахуванням даних про особу обвинуваченого та його соціальної адаптації колегія суддів вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, а наявність іспитового строку та покладених обов'язків буде стримуючим фактором, що буде сприяти виправленню обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, тобто буде сприяти виконанню завдань покарання, визначених у ч.2 ст. 65 КК України.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 02.10.2018 щодо ОСОБА_7 відповідає вимогам закону, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає у зв'язку із чим залишає цей вирок без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 02.10.2018 щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвалу може бути оскаржено до Верховного Суду протягом трьох місяців із моменту проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4