27 березня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2019 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокурату України ОСОБА_5 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08 квітня 2019 року включно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Лозівський, Слов'яносербського району, Луганської області, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, слідчий суддя, під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого останній обґрунтовано підозрюється, дані про його особу, наявні ризики у його поведінці, на підставі чого прийшов до висновку, що вказане клопотання підлягає задоволенню.
В апеляційних скаргах підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_6 просять ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання прокурора відмовити. Так, апелянти зазначають по відсутність підстав для застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу посилаючись на необґрунтованість підозри та ризиків у його поведінці.
Зокрема, згідно доводів апеляційної скарги захисника, підозра ОСОБА_8 сформована на неналежних і недопустимих доказах, а сама процедура його вручення відбулося з порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України, оскільки текст повідомлення було складено 16 травня 2018 року, а вручено - 17 травня 2018 року. Також, апелянт вважає і неправильною кваліфікацію дій свого підзахисного.
Крім того, на думку захисника, клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу було розглянуто з порушенням правил територіальної підслідності та неналежним складом суду, оскільки слідчим суддею було порушено процедуру розгляду заяви сторони захисту про відвід судді та безпідставно відмовлено в його задоволенні.
Додатково апелянт зазначає, що військова прокуратура, згідно чинного законодавства, не уповноважена здійснювати процесуальне керівництво у даній категорії справ.
В апеляційній скарзі підозрюваний просить врахувати дані про його особу, а саме наявність постійного місця проживання в місті Києві та міцні соціальні зв'язки, наявність дружини та дитини.
Також апелянти зазначають, що заявлені стороною обвинувачення ризики є надуманими та не підтверджуються матеріалами провадження.
На апеляційні скарги сторони захисту, прокурор у кримінальному провадженні подав заперечення, в яких, посилаючись на законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді, просить залишити їх без зміни.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та підозрюваногоОСОБА_8 , які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, прокурора ОСОБА_5 , який вважає ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, а відтак просив залишити її без змін, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
У відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, розглядаючи клопотання слідчого, прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Підстави для застосування запобіжного заходу передбачені ст. 177 КПК України, зокрема відповідно до частини другої вказаної норми закону ними є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Також, положення чинного Кримінального процесуального кодексу України вказують, що, при розгляді клопотання поданого в порядку ст. 199 КПК України, важливим елементом при встановленні підстав для продовження строку дії запобіжного заходу є не лише наявність ризиків, які існували при обранні запобіжного заходу, а і ті обставини, що до завершення дії попереднього судового рішення про обрання запобіжного заходу вони не зменшилися або з'явилися нові.
Колегією суддів встановлено, що зазначених вимог закону слідчим суддею, під час розгляду клопотання прокурора про продовження ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дотримано та враховано всі обставини за яких таке продовження можливе.
Так, слідчий суддя, розглядаючи вказане клопотання, у відповідності до вимог ст.ст. 177, 178, 199 КПК України, встановив, що підозра ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою, а заявлені прокурором ризики існують і в сукупності з даними про особу підозрюваного вказують на наявність підстав для продовження строку дії обраного йому запобіжного заходу.
Також, слідчий суддя дослідив доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.
З висновками слідчого судді колегія суддів погоджується.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів чи інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. На думку колегії суддів, такі фактичні дані містяться в доданих до клопотання прокурора матеріалах, в зв'язку з чим, підозра про ймовірну причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 про неналежність і недопустимість доказів, на яких сформована ця підозра, а також про неправильність кваліфікації дій ОСОБА_8 , то слід зазначити, що на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду справи по суті, зокрема перевіряти докази з точки зору їх належності та допустимості, а також перевіряти правильність кваліфікації дій, а лише встановлює наскільки сукупність наданих матеріалів є достатньою, щоб вважати про ймовірну причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.
Також, з наданих суду матеріалів вбачається, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 відбулося у спосіб та строки визначені Главою 22 КПК України, а його зміст відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Є безпідставними і доводи апелянтів з приводу відсутності існуючих ризиків, оскільки стороною обвинувачення надано достатньо даних, які дають підстави вважати, що ризики, які були передумовою для застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на час продовження йому запобіжного заходу існують і, що інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою не в змозі їм запобігти.
При цьому, до висновку про недостатність застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу колегія судів приходить через призму практики Європейського суду з прав людини та обсягу досудового розслідування, який ще необхідно провести, а також з урахуванням даних про особу підозрюваного.
Таке обмеження права ОСОБА_8 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважаю принцип поваги до особистої свободи.
Таким чином, з урахуванням установлених підстав, а також конкретних обставин справи, тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється, яке відносяться до категорії особливо тяжких та характеризується підвищеним рівнем суспільної небезпеки, розміру покарання, який загрожує останньому у разі доведення його винуватості, даних про особу підозрюваного, а саме його віку, стану здоров'я, характеру соціальних зв'язків, способу життя взагалі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено, що жоден з інших більш м'яких запобіжних заходів не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Ті дані про особу підозрюваного, на які в апеляційній скарзі посилається ОСОБА_8 були враховані слідчим суддею під час розгляду клопотання про продовження йому строку тримання під вартою, крім того вони не зменшують існуючих ризиків, а тому не можуть бути підставою для зміни останньому запобіжного заходу.
Також, з матеріалів судового провадження також вбачається, що стороною захисту було в повній мірі реалізовано право на відвід. Заявлений відвід було розглянуто у відповідності до вимог діючого Кримінального процесуального кодексу України, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги захисника з приводу того, що розгляд клопотання слідчого здійснювався неналежним складом суду є безпідставними.
Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи і доводи адвоката ОСОБА_6 з приводу того, що досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_8 здійснюється неналежним органом. Спростовуються матеріалами провадження і його посилання на порушення правил територіальної підслідності при розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою.
За таких обставин, на підставі вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, оскільки постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, на підставі повної і об'єктивної оцінки наданих суду матеріалів, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування, а тому апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_6 задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 309, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокурату України ОСОБА_5 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08 квітня 2019 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без зміни, а апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/1572/2019 Категорія ст. 199 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9
Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_1