Київський апеляційний суд
1 квітня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу представника Обслуговуючого кооперативу «Ідея» ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2019 року,
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.03.2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про встановлення граничного строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016100020008063, яке здійснюється за попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.246, ч.1 ст.382 КК України, до 15.04.2019 року, відмовлено.
Як вбачається з матеріалів провадження, 19.02.2019 року представник ОК «Ідея» ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, в якому, посилаючись на положення ст.ст.28, 114 КПК України, просив встановити більш короткий строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016100020008063 ніж той, що передбачений КПК України, до 15.04.2019 року.
Клопотання мотивував тим, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває з 21.07.2016 року, тобто протягом двох з половиною років. Чотири земельні ділянки, які розташовані в межах Гнідинської сільської ради і які належать на праві власності ОК «Ідея», визнані речовими доказами і ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.07.2018 року на них накладено арешт. Крім того, ОК «Ідея» та ОСОБА_3 заборонено здійснювати порубку лісу, зняття ґрунту та будівельні роботи на вказаних земельних ділянках. Протягом досудового розслідування ні слідчий, ні прокурор не звертались до власників земельних ділянок для отримання письмових доказів, інформації та документів, які б сприяли швидкому та повному розслідуванню, що свідчить про затягування розслідування з метою необґрунтованого обмеження прав і свобод власників земельних ділянок і суперечить визначеній ст.28 КПК України загальній засаді кримінального провадження - розумні строки.
Встановивши, що представник ОК «Ідея» в порядку, визначеному ч.6 ст.28, ч.1 ст.308 КПК України, до прокурора з відповідним клопотанням чи скаргами на недотримання розумних строків не звертався, вимогу про встановлення граничного строку саме до 15 квітня 2019 року не мотивував, слідчий суддя врахував наявність письмових вказівок прокурора, які надані у поєднаних кримінальних провадженнях № 12016100020008063, № 42016111100000250 і слідчим не виконані, дійшов висновку, що об'єктивно встановити розумний строк у кримінальному провадженні відповідно до критеріїв, передбачених ч.3 ст.28 КПК України, без визначення прокурором обсягу необхідних слідчих дій неможливо, і відмовив у задоволенні клопотання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити його клопотання про встановлення граничного строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016100020008063.
Справа № 11-сс/796/2230/2019
Категорія: ст.ст.28, 114 КПК України
Слідчий суддя: ОСОБА_4 .
При цьому, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, положення ст.ст.9, 24 КПК України, в яких розкрито зміст законності та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності як загальних засад кримінального провадження, правовий висновок Верховного Суду України від 12.10.2017 року у справі № 757/49263/15-к, вважає, що має право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи № 359/1529/19 (провадження № 1-кс/359/510/2019), вважаю, що підстави для відкриття апеляційного провадження відсутні.
Згідно з ч.3 ст.392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 309 КПК України встановлено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування. Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Отже, ухвала слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні клопотання представника ОК «Ідея» про встановлення граничного строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, про що і зазначено в її резолютивній частині.
Твердження ОСОБА_2 , що він має право на апеляційне оскарження на підставі загальних засад кримінального провадження є його довільним тлумаченням закону. Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого є однією із загальних засад кримінального провадження, що знайшла своє втілення у ст.24 КПК України, і кожному гарантується право на таке оскарження, однак у порядку та у спосіб, передбачений законом.
Посилання ж на правовий висновок Верховного Суду України від 12.10.2017 року у справі № 757/49263/15-к є недоречними, оскільки він був прийнятий у справі, правовідносини в якій не є подібними правовідносинам у даному провадженні, і стосується оскарження ухвал слідчих суддів, які не передбачені кримінальними процесуальними нормами. У цій же справі слідчий суддя діяв у межах свої повноважень згідно з ч.3 ст.26 КПК України.
Відповідно до вимог ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Таким чином у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.399 КПК України,
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника Обслуговуючого кооперативу «Ідея» ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2019 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Київського
апеляційного суду ОСОБА_1