21 березня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
представника органу пробації ОСОБА_7
захисника розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженої ОСОБА_8 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 грудня 2018 року стосовно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.10.2016 року за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки,
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.12.2018 відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та подання Києво-Святошинської РВ філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення засудженої ОСОБА_8 від відбування покарання, призначеного вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.10.2016 за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 3 років позбавлення волі, у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні клопотання та подання, суд першої інстанції виходив з того, що згідно матеріалів особової справи засудженої, у період іспитового строку, а саме 11.11.2016 стосовно ОСОБА_8 зареєстровано кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України. Станом на 01.11.2018 вказане кримінальне провадження перебуває у Києво-Святошинському районному суді Київської області на стадії судового розгляду.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просив ухвалу скасувати, та постановити нову, якою задовольнити заяву захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженої ОСОБА_8 та подання Києво-Святошинської РВ філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення засудженої ОСОБА_8 від відбування покарання, призначеного вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.10.2016 за ч. 2 ст. 309 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 роки у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Апелянт зазначав, що на дату звернення до суду із заявою про звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання, іспитовий строк за вироком суду закінчився, та відсутні обставини, які перешкоджають звільненню засудженої від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Наявність у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 309 КК України, на переконання апелянта, не є підставою для відмови у задоволенні клопотання, оскільки вину ОСОБА_8 у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні не встановлено обвинувальним вироком суду.
У судове засідання по розгляду апеляційної скарги засуджена ОСОБА_8 , яка повідомлена про день та час розгляду апеляційної скарги, повторно не з'явилася, а тому, у відповідності до ч. 4 ст. 401 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне провести апеляційний розгляд у її відсутності.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженої ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, та представника органу пробації ОСОБА_7 , який покладався на розсуд суду, вивчивши матеріали подання та особової справи засудженої, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частини 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок або ухвалу без змін.
Як убачається із матеріалів судового провадження, вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.10.2016 ОСОБА_8 визнано винуватою у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та їй призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, та із покладенням на неї обов'язків, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вказаний вирок набрав законної сили 21.11.2016.
Відповідно до подання Києво-Святошинського РВ філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області від 01.11.2018, під час іспитового строку ОСОБА_8 не притягувалась до адміністративної відповідальності, зарекомендувала себе з посередньої сторони, відносно останньої негативної інформації не надходило, в період іспитового строку виконувала покладені на неї судом, для реєстрації з'являлась вчасно. Іспитовий термін покарання закінчився 21.10.2018.
30.01.2018 захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженої ОСОБА_8 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.10.2016, яку мотивував закінченням призначеного ОСОБА_8 вказаним вироком іспитового строку та відсутністю обставин, які перешкоджають звільненню ОСОБА_8 від призначеного покарання.
Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та подання Києво-Святошинської РВ філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення засудженої ОСОБА_8 від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку, суд першої інстанції виходив з того, що згідно матеріалів особової справи засудженої, в період іспитового строку, а саме 11.11.2016, стосовно ОСОБА_8 зареєстроване кримінальне провадження № 12016-1-1-0200/004507 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та станом на 01.11.2018 вказане кримінальне провадження перебуває в Києво-Святошинському районному суді Київської області.
З таким рішенням суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 78 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Вчинення засудженим протягом іспитового строку будь-якого за ступенем тяжкості і формою вини нового злочину визнається законом найсуттєвішим порушенням умов випробування.
Як убачається з даних листа Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.03.2019, у провадженні вказаного суду, на стадії дослідження доказів, перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016110200004507 від 10.11.2016 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Згідно даних копії обвинувального акту стосовно ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12016110200004507, остання обвинувачується органом досудового розслідування у повторному незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів та психотропних речовин у великих розмірах без мети збуту, вчиненому на початку листопада 2016 року, більш точної дати не встановлено.
З наведеного убачається, що інкриміноване ОСОБА_8 кримінальне правопорушення вчинене нею до закінчення іспитового строку, призначеного вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.10.2016.
З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та подання Києво-Святошинської РВ філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення засудженої ОСОБА_8 від відбування покарання.
За умови наявності висунутого ОСОБА_8 обвинувачення у вчиненні нового злочину до закінчення іспитового строку за попереднім вироком, до прийняття судом остаточного рішення у кримінальному провадженні №12016110200004507 стосовно ОСОБА_8 , суд позбавлений можливості перевірити, чи успішно ОСОБА_8 пройшла випробування, виконала покладені на неї обов'язки та довела своє виправлення.
За таких обставин, на переконання колегії суддів,доводи захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженої ОСОБА_8 та Києво-Святошинської РВ філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про можливість звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку, є передчасними.
Як убачається із матеріалів судового провадження, зокрема даних журналу та аудіозапису судового засідання, оскаржувану ухвалу судом першої інстанції постановлено у судовому засіданні 26.12.2018, де проголошено її вступну та резолютивну частину /а.с.к.п. 17-19/. Оголошення повного тексту ухвали призначено на 29.12.2018.
Разом з тим, у матеріалах судового провадження міститься повний текст ухвали, в якій зазначено дату постановлення ухвали 29.12.2018 /а.с.к.п.22/.
На переконання колегії суддів, зазначена дата повного тексту оскаржуваної ухвали є допущеною судом першої інстанції опискою, яка не тягне за собою скасування ухвали, та може бути виправлена у порядку ст. 379 КПК України за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи або за власною ініціативою суду.
З огляду на наведене та враховуючи, що по справі колегією суддів не встановлено будь-яких порушень кримінального процесуального закону, які б були безумовними підставами для скасування рішення суду першої інстанції, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженої ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 грудня 2018 року стосовно ОСОБА_8 , - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
__________________ ____________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3