ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3985/19
провадження № 3/753/1803/19
"29" березня 2019 р. м. Київ
Суддя Дарницького районного суду м. Києва О.В. Домарєв, за участю захисника ОСОБА_2, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає: АДРЕСА_1,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу - 10.02.2019 р. приблизно о 10 год. 33 хв. ОСОБА_3 біля буд. № 44 по пр. Бажана в м. Києві керував автомобілем НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння повік, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_3 відмовився в присутності двох свідків.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, а тому суд розглянув справу без його участі за участю його захисника ОСОБА_2, який в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження відносно ОСОБА_3 за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. В обгрунтування клопотання захисник зазначив, що працівники поліції після зупинення ОСОБА_3 одразу почали наполягати на поїздці в медичний заклад для проходження огляду на стан сп'яіння, хоча ОСОБА_3 не перебував в стані наркотичного сп'яніння та не мав жодних ознак наркотичного сп'яніння, не пропонуючи водію пройти такий огляд на місці зупинки. Оскільки ОСОБА_3 поспішав, то він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Проте, в цей же день, впродовж двох годин з часу зупинки він самостійно звернувся до медичного закладу, де пройшов огляд на стан сп'яніння та лікарем наркологом було складено висновок про те, що ОСОБА_3 не перебував в стані сп'яніння. Зазначені обставини на переконання захисника свідчать про відсутність в діях ОСОБА_3 невідповідностей вимогам п. 2.5 ПДР України.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
А відповідно до положень ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши протокол серії БД № 305961 від 10.02.2019 р., пояснення свідків \а.с.2\, відеозапис з нагрудних камер інспекторів поліції, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення у ОСОБА_3 стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цьогопринципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Між тим, відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні був відтворений відеозапис з нагрудних камер інспекторів патрульної поліції, з якого вбачається, що дійсно ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Разом з тим, в поведінці та манері спілкування ОСОБА_3 на дослідженому відеозаписі суд не вбачає ознак наркотичного сп'яніння. При цьому, не є зрозумілим та не відеозаписі не вбачається, яким чином поліцейські визначили про те, що зіниці очей водія не реагують на світло, враховуючи, що зупинення водія відбувалось в денний час доби при природньому освітленні та працівники поліції не застосовували будь-яких додаткових приладів освітлення для перевірки реакції зіниць очей. Крім того, на відеозаписі не вбачається такої ознаки, як тремтіння пальців рук у водія. Також суд враховує, що така ознака сп'яніння, як тремтіння повік взагалі не передбачена п.п. 3,4 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі Інструкція). Про свою незгоду із протоколом та про неконкретність підстав для його складення ОСОБА_3 зафіксував в протоколі.
Крім того, на безпідставність висновку інспекторів поліції про наявність у ОСОБА_3 ознак наркотичного сп'яніння, свідчить досліджений в судовому засіданні висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення у ОСОБА_3 стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено, що ОСОБА_3 не перебував в стані сп'яніння. При цьому, суд враховує, що огляд ОСОБА_3 на стан сп'яніння проводився в порядку, передбаченому п. 9 Інструкції впродовж двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Таким чином, підстав ставити під сумнів достовірність вказаного медичного висновку суд не вбачає.
Крім того, суд враховує, що в порушення Інструкції, працівники поліції крім висловлення вимоги про необхідність огляду на стан сп'яніння, пропонували водію альтернативний варіант, а саме: відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, тобто фактично спонукали водія до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, що зафіксовано на відеозаписі. Таким чином, відсутні підстави стверджувати, що відмова водія була дійсною та спрямованою на ухилення від виявлення стану сп'яніння водія, оскільки зазначені дії поліцейських не відповідали положенням п. 2.5 ПДР України.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про те, що твердження працівників поліції про порушення ОСОБА_3 вимог п. 2.5 ПДР України не ґрунтується на встановлених обставинах та не підтверджене належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та враховуючи положення ч.1 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що працівниками патрульної поліції не було надано належних доказів наявності невідповідностей дій ОСОБА_3 вимогам п. 2.5 ПДР України, а відтак в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та з цих підстав провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 130 ч.1, 247 КУпАП,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом десяти днів.
Суддя О.В. Домарєв