Ухвала
02 квітня 2019 року
м. Київ
Провадження № 51-1607 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року щодо останнього,
встановив:
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд вказаного судового рішення у касаційному порядку.
Однак, касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При цьому, ОСОБА_4 фактично просить суд касаційної інстанції провести переоцінку доказів кримінального провадження, вказує про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, однобічність та неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК України, не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім того, як вбачається із змісту касаційної скарги, захисник допускається істотних суперечностей, оскільки він, не погоджуючись із кваліфікацією дій засудженого, вказує про відсутність в його діях складу кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України з огляду на статті 36, 37 КК України. В той й же час, захисник порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції через явно суворе призначення покарання засудженому ОСОБА_5 . Вказане, позбавляє можливості встановити позицію захисника щодо предмета оскарження.
У зв'язку із зазначеним, керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції вважає, що касаційну скаргу ОСОБА_4 слід залишити без руху, надавши йому п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.
При повторному зверненні до суду захисником має бути підтверджено, що ним не пропущено цей строк.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 залишити без руху, надавши йому п'ятиденний строк з дня отримання ним копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_6