Постанова
Іменем України
13 березня 2019 року
м. Київ
справа № 344/8982/17
провадження № 61-23433 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Гулька Б. І., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківський арматурний завод»,
заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Івано-Франківського міського суду
Івано-Франківської області від 17 січня 2018 року ускладі судді
Островського Л. Є. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2018 року у складі колегії суддів: Девляшевського В. А.,
Матківського Р. Й., Фединяка В. Д.,
Короткий зміст заявлених вимог
У липні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківський арматурний завод» (далі ПрАТ «Івано-Франківський арматурний завод») звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурли В.Е. (далі державний виконавець Бурла В. Е.) щодо арешту грошових коштів, призначених для виплати заробітної плати.
На обгрунтування заяви зазначало, що 25 травня 2017 року державним виконавцем Бурлою В. Е. відкрито виконавче провадження на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі МКАС при ТПП України) у справі АС №54у/2015 (дозвіл на примусове виконання якого надано ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2016 року), яким задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі ПАТ «Укрсоцбанк») до ПрАТ «Івано-Франківський арматурний завод» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 29 червня 2005 року у розмірі 25 376 821,58 грн та арбітражного збору в розмірі 405 347,81 грн. Постановою державного виконавця Бурли В. Е. від 06 липня 2017 року накладено арешт на кошти ПрАТ «Івано-Франківський арматурний завод», які перебувають на рахунку, відкритому в Публічному акціонерному товаристві «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі ПАТ «ПУМБ») та призначені для виплат заробітної плати працівникам товариства, сплати єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб.
Посилаючись на те, що арешт коштів на зазначеному рахунку порушує право працівників ПрАТ «Івано-Франківський арматурний завод» на своєчасне отримання заробітної плати, просило визнати неправомірними дії державного виконавця Бурли В. Е. щодо накладення арешту на грошові кошти ПрАТ «Івано-Франківський арматурний завод», що перебувають на поточному рахунку НОМЕР_1, відкритому в ПАТ «ПУМБ» та скасувати в цій частині постанову державного виконавця Бурли В. Е. про арешт коштів ПрАТ «Івано-Франківський арматурний завод» від 06 липня 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від
17 січня 2018 року скаргу ПрАТ «Івано-Франківський арматурний завод» задоволено частково.
Скасовано постанову державного виконавця Бурли В. Е. про арешт коштів ПрАТ «Івано-Франківський арматурний завод» від 06 липня 2017 року у виконавчому провадженні № 540025665 у частині накладення арешту на кошти, призначені для оплати праці та здійснення нарахувань на заробітну плату ПрАТ
«Івано-Франківський арматурний завод», для сплати яких застосовується поточний рахунок № НОМЕР_1, відкритий в ПАТ «ПУМБ».
В іншій частині у задоволенні скарги відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що накладення арешту на рахунок ПрАТ «Івано-Франківський арматурний завод», відкритого в ПАТ «ПУМБ» для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску до Пенсійного Фонду України та податку з доходів фізичних осіб до місцевого бюджету, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам товариства, що призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві, що є підставою для скасування постанови державного виконавця Бурли В. Е. про арешт коштів ПрАТ «Івано-Франківський арматурний завод» від 06 липня 2017 року в частині накладення арешту на зазначений рахунок. Взадоволенні вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо накладення арешту на грошові кошти ПрАТ «Івано-Франківський арматурний завод» суд відмовив з посиланням на те, що державний виконавець діяв в межах наданих йому повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2018 року апеляційні скарги ПАТ «Укрсоцбанк» та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишено без задоволення, ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 січня 2018 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У травні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якій заявник просить скасувати ухвалу
Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 січня
2018 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2018 року, у частині задоволених вимог скарги, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги ПрАТ «Івано-Франківський арматурний завод» відмовити.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що відповідно до статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту кошти, які знаходяться на рахунках із спеціальним режимом використання, оскільки рахунок ПрАТ «Івано-Франківський арматурний завод», відкритий у ПАТ «ПУМБ», не має спеціального статусу, а тому висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення скарги є необгрунтованими. Зазначав, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 06 липня 2017 року є законними та такими, що відповідають нормам законодавства України.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
Відповідно до статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня
2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга не містить доводів щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права в частині вирішення вимог скарги про неправомірність дій державного виконавця Бурли В. Е. щодо накладення арешту на грошові кошти, а тому рішення судів в цій частині у касаційному порядку не переглядаються;
Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги та відзиву, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Установлені судами фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням МКАС при ТПП України від 20 травня 2015 року у справі АС №54у/2015 задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ПрАТ «Івано-Франківський арматурний завод» про стягнення частини заборгованості за кредитним договором від 29 червня 2005 року
№365-СВ у розмірі 25 376 821,58 грн та 405 347,81 грн - витрат із сплати арбітражного збору.
19 вересня 2016 року ухвалою Івано-Франківського міського суду
Івано-Франківської області надано дозвіл на примусове виконання в Україні зазначеного арбітражного рішення.
20 травня 2017 року відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №54025665 щодо виконання рішення МКАС при ТПП України від
20 травня 2015 року.
08 червня 2017 року та 16 червня 2017 року постановами державного виконавця Бурли В. Е. накладено арешт на кошти ПрАТ «Івано-Франківський арматурний завод», що знаходяться на рахунках у фінансових установах ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», ПАТ «Ідеа Банк»,
Івано-Франківська філія ПАТ КБ «Приватбанк», Головного управління ДКС України в Івано-Франківській області та на всіх інших відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, та на все майно, що належить боржнику.
06 липня 2017 року постановою державного виконавця Бурли В. Е. накладено арешт на кошти ПрАТ «Івано-Франківський арматурний завод», що перебувають на рахунку в ПАТ «ПУМБ».
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно пункту 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в т.ч., шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено заборону звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджених постановою Національного банку України від 17 червня 2004 року № 280, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, рахунками зі спеціальним режимом використання є балансові рахунки 2604 «Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання».
Рахунки 2600 призначені для зберігання коштів і здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі виплати заробітної плати, та навіть в разі виплати з цих рахунків заробітної плати, не мають спеціального статусу. Відкриття для виплати заробітної плати окремого поточного рахунку зі спеціальним режимом використання не передбачено чинним законодавством України.
Скасовуючи постанову державного виконавця від 06 липня 2017 року про накладення арешту на кошти боржника, що перебувають на рахунку НОМЕР_1, відкритому у ПАТ «ПУМБ», суди попередніх інстанцій не урахували, що зазначений рахунок не є рахунком із спеціальним режимом використання, а є поточним, призначеним для зберігання коштів та здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, в тому числі для виплати заробітної плати, а відтак дійшли помилкового висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови державного виконавця.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частинами першою, четвертою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що ухвалою Івано-Франківського міського суду
Івано-Франківської області від 17 січня 2018 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2018 року, помилково задоволено скаргу ПрАТ «Івано-Франківський арматурний завод» про скасування постанови державного виконавця від 06 липня 2017 року про накладення арешту на грошові кошти ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод», що перебувають на рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «ПУМБ», Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність підстав для скасування зазначених судових рішень, з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні скарги ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод».
Керуючись статтями 400, 409, 412, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від
17 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від
06 березня 2018 року скасувати, та ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства
«Івано-Франківський арматурний завод», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
Бурли В. Е. від 06 липня 2017 року щодо накладення арешту на грошові кошти Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод», що перебувають на рахунку № НОМЕР_1 у Публічному акціонерному товаристві «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК».
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: В. А. Стрільчук
Судді: Б. І. Гулько
А. С. Олійник
С. О. Погрібний
Г. І. Усик