Ухвала
Іменем України
18 березня 2019 року
м. Київ
справа № 757/67652/17-ц
провадження № 61-4052 ск19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., ХоптиС. Ф.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якої діє адвокат ШипіловОлександр Вікторович,на рішення Печерського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року у складі судді Батрин О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А., у справі за позовом ОСОБА_4 до Національного банку України, третя особа - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», про відшкодування майнової (матеріальної) шкоди,
У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Національного банку України (далі - НБУ) про відшкодування майнової шкоди у розмірі 313 889,81 грн, завданої неправомірним рішенням відповідача про віднесення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (далі - ПАТ «КБ «Хрещатик») до категорії неплатоспроможних, внаслідок якого вона втратила можливість використовувати власні кошти, розміщені на депозитних рахунках вказаного банку.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що позовні вимоги полягали саме у відшкодуванні завданої майнової шкоди внаслідок неправомірного рішення відповідача про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних, а не задоволення вимог кредитора за договорами депозитних вкладів.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого.
Відповідно до положень частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судами установлено, що ОСОБА_4 позбавлена можливості повернути у повному обсязі свої вклади та нараховані проценти за договорами банківських вкладів, укладених між нею та ПАТ «КБ «Хрещатик», у зв'язку з ліквідацією останнього.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив із недоведеності вини НБУ у неплатоспроможності ПАТ «КБ «Хрещатик», завдання шкоди позивачу та причинного зв'язку між шкодою та неправомірними діями відповідача, отже відсутні підстави покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності.
При цьому судами враховано, що до моменту отримання позивачем суми акцептованої вимоги звернення до суду із позовом про відшкодування завданої майнової шкоди є передчасним. Конкретний розмір завданих кредитору збитків можливо встановити лише після складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, затвердження реальної ліквідаційної маси, продажу майна банку та задоволення вимог кредиторів в процесі ліквідації банку в порядку черговості, встановленої законом.
За таких обставин, ОСОБА_4 не доведено наявність майнової шкоди внаслідок протиправних дій або бездіяльності НБУта причинний зв'язок із заподіяною їй шкодою, тому суди дійшли обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для відшкодування позивачу шкоди та ненадання останньою в порядку статті 81 ЦПК України доказів протилежного.
Доводи касаційної скарги про те, що саме бездіяльність НБУ призвела до неплатоспроможності ПАТ «КБ «Хрещатик» є безпідставними, оскільки такі доводи зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень.
Згідно з частиною п'ятою статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4, в інтересах якої діє адвокат Шипілов ОлександрВікторович, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Національного банку України, третя особа - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», про відшкодування майнової (матеріальної) шкоди.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
Є.В. Синельников
С.Ф. Хопта