вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" лютого 2019 р. Справа № 14/034-09
Суддя Бацуца В. М. розглянувши заяви позивача (за первісним позовом) - Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Т" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дублікату виконавчого документа
у справі № 14/034-09
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Т", с. Радгоспне, Харківський район, Харківська область
до Приватного підприємства „Світпак", м. Вишневе
про стягнення 60 640, 05 грн.
та за зустрічним позовом Приватного підприємства „Світпак", м. Вишневе
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Т", с. Радгоспне, Харківський район, Харківська область
про зобов'язання прийняти продукцію
29.11.2018 р. до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) - Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Т" надійшли заява № 01-21/354 від 28.11.2018 р. про видачу дублікату виконавчого документу, у якій він просить суд видати дублікат наказу на примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2010 р. у справі № 14/034-09 про стягнення з ПП „Світпак" на користь ТОВ „Автосервіс-Т" боргу у сумі 61 482, 45 грн, та заява № 01-21/355 від 28.11.2018 р. про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, у якій він просить суд визнати поважними причини пропущення строку пред?явлення до виконання виконавчого документа у справі № 14/034-09 та поновити пропущений строк з поважних причин для пред?явлення до виконання виконавчого документа по справі № 14/034-09.
В обґрунтування своїх заяв позивач (за первісним позовом, стягувач) зазначає, що після винесення Києво-Святошинським районним Відділом Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області постанови від 30.12.2010 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві без виконання, а саме наказу № 14/034-10 від 07.06.2010 р., виданого господарським судом Київської області, та повернення наказу стягувачеві, останнім не було повторно пред?явлено його до виконання до органів Державної виконавчої служби, у зв?язку із неналежним виконанням попереднім ліквідатором стягувача своїх обов?язків.
Розглянувши заяви позивача (за первісним позовом) - Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Т" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дублікату виконавчого документа, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що вказані заяви є такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Рішенням господарського суду Київської області від 31.03.2010 р. у справі № 14/034-09 за первісним позовом ТОВ „Автосервіс-Т" до ПП „Світпак" про стягнення 60 640, 05 грн та за зустрічним позовом ПП „Світпак" до ТОВ „Автосервіс-Т" про зобов'язання прийняти продукцію первісний позов задоволено повністю та присуджено до стягнення ПП „Світпак" на користь ТОВ „Автосервіс-Т" 60 640, 05 грн заборгованості та судові витрати 606, 40 грн державного мита і 236, 00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, і відмовлено у задоволенні зустрічного позову повністю.
07.06.2010 р. на виконання вказаного рішення судом було видано відповідний наказ із строком пред'явлення до виконання до 28.05.2013 р.
Згідно з ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У процесі розгляду справи позивачем (за первісним позовом) у відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ст. 329 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували переривання після 2010 року строку пред'явлення вищевказаного наказу до виконання, а також підтверджували б наявність обставин і причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання після 2010 р. та їх поважність, викладених у його заяві про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, що в свою чергу могло б бути підставою у відповідності до положень ст. 329 Господарського процесуального кодексу України для реалізації судом права на поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що обставини неналежного виконання ліквідатором боржника - ТОВ „Автосервіс-Т" Юринцем А. В. своїх обов?язків, встановлені ухвалою господарського суду Ханківської області від 25.01.2018 р. у справі № 5023/321/11 за заявою ПП „РС-Центр" до ТОВ „Автосервіс-Т" про визнання банкрутом, не є поважними причинами пропуску строку для пред?явлення виконавчого документа до виконання.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, та те, що позивачем (за первісним позовом, стягувачем) не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували переривання після 2010 року строку пред'явлення вищевказаного наказу до виконання, а також підтверджували б наявність обставин і причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання після 2010 р. та їх поважність, викладених у його заяві про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, то у суду відсутні правові підстави для реалізації його права на поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, а тому суд дійшов висновку про залишення заяви позивача (за первісним позовом, стягувача) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання без задоволення.
Згідно з підпунктом 19.4) пункту 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як вбачається із матеріалів даних заяв, що є предметом розгляду, до вказаних заяв не додано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б сплату заявником за видачу стягувачу дубліката виконавчого документа судового збору у встановлених порядку і розмірі (57, 63 грн). Таких доказів не зазначено і в переліку додатку до заяв.
У своєму клопотанні про звільнення від сплати судового збору позивач (за первісним позовом) зазначає, що заявник є банкрутом, що встановлено постановою суду, у зв?язку із чим, матеріальні активи для сплати судового збору у заявника відсутні, а тому просить суд звільнити його від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 8 Закону України „Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, враховуючи вищевказані положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України „Про судовий збір", та за наслідками їх правового аналізу суд вважає, що суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони саме відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати лише враховуючи майновий стан сторони та лише за умов та для осіб, перелік яких зазначений у частині 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір" і такий перелік є вичепним.
У зв'язку із тим, що заявником у своєму клопотанні не зазначено обставин, перелік яких зазначений у частині 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір" і які можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, що заявник не відноситься до осіб, перелік яких зазначений у частині 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір", суд дійшов висновку про залишення клопотання заявника (позивача за первісним позовом, стягувача) про звільнення від сплати судового збору без задоволення.
Як вбачається із матеріалів справи та було зазначено вище, позивач (за первісним позовом, стягувач) звернувся в суд із даною заявою про видачу дубліката наказу від 07.06.2010 р. у даній справі про стягнення з ПП „Світпак" на користь ТОВ „Автосервіс-Т" 60 640, 05 грн заборгованості та судових витрат 606, 40 грн державного мита і 236, 00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу після закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, та те, що позивач (за первісним позовом, стягувач) звернувся в суд із заявою про видачу дубліката наказу від 07.06.2010 р. у даній справі після закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, та позивачем (за первісним позовом, стягувачем) не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували переривання після 2010 року строку пред'явлення вищевказаного наказу до виконання, а також до вказаних заяв не додано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б сплату заявником за видачу стягувачу дубліката виконавчого документа судового збору у встановлених порядку і розмірі, то у суду відповідно відсутні правові підстави для видачі його дублікату на підставі та у порядку підпункту 19.4) пункту 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а тому суд дійшов висновку про залишення заяви позивача (за первісним позовом, стягувача) про видачу дублікату виконавчого документа без задоволення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 233 - 235, 240, 329, пп. 19.4) п. 19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні заяви № 01-21/355 від 28.11.2018 р. (вх. № 33187/18 від 29.11.2018 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Т" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
2. Відмовити у задоволенні клопотання № 01-21/356 від 28.11.2018 р. (вх. № 33188/18 від 29.11.2018 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Т" про звільнення від сплати судового збору.
3. Відмовити у задоволенні заяви № 01-21/354 від 28.11.2018 р. (вх. № 33186/18 від 29.11.2018 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Т" про видачу дублікату виконавчого документа у справі № 14/034-09.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.
Суддя В.М.Бацуца