ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
02 квітня 2019 року Справа № 923/102/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В., при секретарі Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання № 62-361 від 25.02.2019 Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Херсонської дирекції акціонерного товариства "Укрпошта" про залишення позовної заяви без розгляду у справі
за позовом: Заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Херсонської міської ради, м.Херсон
до: Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Херсонської дирекції акціонерного товариства "Укрпошта", м.Херсон
про зобов'язання звільнити приміщення
за участю прокуратури: ОСОБА_1, прокурор відділу;
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 2586/16 від 29.12.18;
від відповідача: не прибув;
11.02.2019 до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява № 83/2-3 від 01.02.2019 Заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Херсонської міської ради (позивач) до Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Херсонської дирекції акціонерного товариства "Укрпошта" (відповідач) у якій просить зобов'язати відповідача звільнити займане комунальне майно - нежитлові приміщення загальною площею 154,3 кв.м, вартість 3 226 414 грн, що знаходиться за адресою: м.Херсон, вул.Ушакова, буд.64 та передати за актом приймання-передачі.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 12.02.2019 відкрито провадження у справі № 923/102/19, постановлено розгляд справи здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26.02.2019 об 11 год. 30 хв.
26.02.2019 Акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Херсонської дирекції акціонерного товариства "Укрпошта" подало клопотання № 62-361 від 25.02.2019 про залишення позовної заяви без розгляду.
На думку відповідача, в позовній заяві заступника керівника Херсонської міської прокуратури не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду від імені управління комунальної власності Херсонської міської ради, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням належних доказів, які б підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру". В даному клопотанні зауважує, що ні позивач, ні прокурор, не надали доказів, не навели причини, які перешкоджають Управлінню комунальної власності Херсонської міської ради самостійно захистити свої інтереси.
21.03.2019 Херсонська місцева прокуратура подала заперечення проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні заяви відповідача.
Херсонська місцева прокуратура не погоджується з клопотанням відповідача з огляду на наступне:
- наказом Міністерства інфраструктури України № 611 від 14.12.2018 затверджено нову редакцію Статуту ПАТ "Укрпошта" (далі - Статут) та змінено тип акціонерного товариства "Укрпошта" з публічного на приватне та перейменоване його в акціонерне товариство "Укрпошта";
- пунктом 4 Наказу встановлено, що чіткими цілями діяльності для AT "Укрпошта" у 2019 році є провадження ринкової діяльності та виконання спеціальних функцій.
Згідно із п. 13 Закону установчим документом акціонерного товариства є його статут.
Так, відповідно до п. 2.1. Статуту метою діяльності Товариства є одержання прибутку від здійснення господарської діяльності.
Пункт 3.5. Статуту зазначає, що Товариство є юридичною особою приватного права, може набувати майнових та особистих немайнових прав, обов'язків і здійснювати їх, вчиняти правочини відповідно до вимог законодавства та цього Статуту.
Пунктом 3.7. Статуту передбачено, що Товариство діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, несе відповідальність за наслідками своєї господарської діяльності та виконання зобов'язань. Товариство не відповідає за зобов'язаннями держави, а держава не відповідає за зобов'язаннями Товариства.
Прокурором у позовній заяві зазначено про те, що підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду є положення ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», згідно з якою прокурор вживає заходів представницького характеру у разі неналежного здійснення суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Прокурор наголошує, що позивачем не вживалися заходи щодо примусового виселення орендаря в судовому порядку, завдяки чому відповідач використовує спірне приміщення безоплатно вже майже 10 місяців. Також прокурор звертає увагу суду, що заяву про продовження дії договору відповідач подав з порушенням встановленого строку, а її було прийнято до розгляду комісією з питань оренди об"єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади.
21.03.2019 надійшло заперечення Управління комунальної власності Херсонської міської ради, в якому висловлено прохання відмовити у задоволенні заяви відповідача, враховуючи наступне.
Позивач вважає, що відповідач безпідставно ототожнює своє Акціонерне товариство із державою, так як згідно ст.73, 74, 79 ГК України відповідач є підприємством -акціонерним товариством, акції якого належать державі. Відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності, а не органом державної влади в даному спорі. Прокурор у позовній заяві чітко вказав підстави, через які він звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, та зазначив, у чому полягає порушення інтересів держави. В обґрунтування свого звернення із позовом до суду прокурор зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Порушення інтересів держави вбачається, насамперед, у тому, що відповідач не виконує умови договору оренди комунального майна, що тягне за собою порушення інтересів територіальної громади міста, представником якої у даних правовідносинах виступає управління комунальної власності Херсонської міської ради. Управління комунальної власності, як виконавчий орган Херсонської міської ради, контролює виконання умов більше ніж 500 договорів оренди комунального майна, з яких значна частина орендарів не виконують своїх зобов'язань по укладеним договорам. Через обмежене фінансування юридичних (судових) витрат та незначний склад юридичної служби управління не має можливості своєчасно здійснювати належний захист прав територіальної громади міста. Ця обставина стала однією з підстав для звернення саме прокурором до суду із позовною заявою, про що було зазначено прокурором у позовній заяві. Звернення прокурора до суду із даним позовом здійснювалось як захід прокурорського реагування для захисту інтересів держави в особі територіальної громади міста від імені якої діє управління комунальної власності як виконавчий орган Херсонської міської ради.
Розглянувши клопотання Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Херсонської дирекції акціонерного товариства "Укрпошта" про залишення позовної заяви без розгляду, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття “інтереси держави”, висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Оскільки “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, “інтереси держави” охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація “інтересів держави”, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Законом, яким визначені випадки та порядок здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді, є Закон України “Про прокуратуру.
Статтею 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
За змістом ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший “виключний випадок” передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
“Нездійснення захисту” має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
“Здійснення захисту неналежним чином” має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.
“Неналежність” захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
На думку суду, прокурором достатньо обгрунтовано та доведено неналежне виконання посадовими особами Управління комунальної власності своїх повноважень.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги письмові заперечення прокурора та Управління комунальної власності Херсонської міської ради, - суд дійшов висновку відмовити в задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Херсонської дирекції акціонерного товариства "Укрпошта" про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 43, 81, 232, 233, 234, ч.1 ст.325 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Відмовити Акціонерному товариству "Укрпошта" в особі Херсонської дирекції акціонерного товариства "Укрпошта" в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви заступника керівника Херсонської міської прокуратури без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст ухвали підписано 03.04.2019
Суддя В.В.Литвинова