02 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 918/702/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Господар" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 (головуючий суддя Огороднік К.М., судді Дужич С.П., Демидюк О.О.) та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 10.12.2018 (суддя Войтюк В.Р.) у справі № 918/702/18
за заявою Приватного підприємства "Кристал"
про забезпечення позову у справі № 918/702/18
за позовом Приватного підприємства "Кристал"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Імені Воловікова", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Господар"
про стягнення 1 034 750,93 грн,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог та заяви про вжиття заходів забезпечення позову
1. В листопаді 2018 року Приватне підприємство "Кристал" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Імені Воловікова" (далі - відповідач - 1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Господар" (далі - відповідач - 2) про стягнення 1 034 750,93 грн.
2. 03.12.2018 на адресу Господарського суду Рівненської області позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій він просив суд вжити заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту в межах розміру ціни позову на грошові кошти, що належать ТОВ "Подільський господар" і знаходяться на його банківських рахунках та на майно відповідача і заборони його відчуження.
2.1. В обгрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що існує реальна загроза відчуження або пошкодження відповідачем 2 наявного в нього майна в будь - який час, що може в подальшому ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, внаслідок чого будуть порушені законні права позивача у справі.
Позивач посилається на наявність в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації щодо судових справ до відповідача 2, зокрема, справа № 924/309/18 про стягнення коштів, № 924/688/18 про визнання недійсним з моменту укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги № ФП-02 від 03.02.2014, також відповідно до ухвали Шепетівського міськрайонного суду у справі №688/3306/18 задоволено клопотання слідчого СВ Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області про вилучення документів по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016240270001035. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем укладено ряд договорів застави майна за наявності у останнього невиконаного спірного зобов'язання перед позивачем.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали, постановленої судом першої інстанції
3. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.12.2018 вжито заходів по забезпеченню позову Приватного підприємства "Кристал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Господар" про стягнення заборгованості за Договором поставки паливно-мастильних матеріалів № 01/11-2016/ПГ від 01.11.2016 шляхом накладення арешту в межах розміру ціни позову на грошові кошти, що належать ТОВ "Подільский Господар" і знаходяться на наступних банківських рахунках:
№ 26044903290533 в АБ "УКРГАЗБАНК"; №26000312618202, №26001312618201, №26009312618203, №26045312618201, №26046322618201 в АБ "Південний"; №26000008900001 в ПАТ "РВС БАНК"; №26001281595 в АБ "УКРГАЗБАНК"; №26001281595 в АБ "УКРГАЗБАНК"; №26001281595 в АБ "УКРГАЗБАНК"; №26000008900001 в ПАТ "РВС БАНК"; №26000008900001 в ПАТ "РВС БАНК"; №26047332618201 в АБ "Південний" та будь-яких інших рахунках Товариства, які можуть бути виявлені в процесі виконавчого провадження;
- на майно, належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільський Господар" і заборони його відчуження.
3.1. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається наявність судових справ до відповідача 2, зокрема, справа №924/309/18 за позовом ТОВ "Еталонмолпродукт" до ТОВ "Подільській господар" про стягнення заборгованості 19 682 540,38 грн, справа №924/688/18 про визнання недійсним з моменту укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги №ФП-02 від 03.02.2014, також відповідно до ухвали Шепетівського міськрайонного суду по справі №688/3306/18 задоволено клопотання слідчого СВ Шепетівського ВП ГУНП в Хмельницькій області про вилучення документів по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016240270001035.
Разом з тим, суд вказав, що матеріали справи містять докази того, що при наявності невиконаного спірного зобов'язання перед позивачем, відповідач 2 уклав ряд договорів застави, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 26.10.2018 №57337576, зокрема:
20.08.2018 - Договір застави №77/2018/КОД-ГБ-ГКД-356 (обладнання);
22.08.2018 - Договір застави №77/2018/КОД-ГБ-ГКД-364 (обладнання);
24.07.2018 - Договір застави №77/2018/КОД-ГБ-ГКД-37 (обладнання);
24.07.2018 - Договір застави №77/2018/КОД-ГБ-ГКД-38 (біологічні активи);
24.07.2018 - Договір застави №77/2018/КОД-ГБ-ГКД-З5 (транспортні засоби).
Зазначені договори укладені відповідачем 2 для виконання грошового зобов'язання перед ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" в сумі 5 500 000,00 доларів США, що дорівнює 154 000 000,00,00 грн.
Суд першої інстанції вказав, що зазначені обставини свідчить про те, що відповідач 2 витрачає значні кошти на виконання вищезазначеного зобов'язання, а не для здійснення розрахунків з позивачем, що у випадку задоволення позову унеможливить виконання судового рішення за рахунок майна, яке перебуває в заставі ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК", з огляду на що встановив, що існує об'єктивна необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача 2 з метою недопущення відчуження ним майна.
4. Постановою Північно - Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 ухвалу Господарського суду Рівненської області від 10.12.2018 змінено, відмовлено в частині накладення арешту на майно, належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільський Господар" і заборони його відчуження, у зв'язку з чим викладено пункти 1 і 2 резолютивної частини даної ухвали в наступній редакції:
"Заяву Приватного підприємства "Кристал" про вжиття заходів по забезпеченню позову задовольнити частково. Вжити заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільський Господар" (30440, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Мокіївці, ЄДРПОУ 32678236) в межах розміру ціни позову та підлягають до сплати Приватному підприємству "Кристал" (вул. Економічна, 1, корп.А, Шепетівка, Шепетівський район, Хмельницька область, 30403, ЄДРПОУ - 32086089) і знаходяться на будь-яких рахунках відкритих у банках або інших фінансових установах, за виключенням грошових коштів, що призначені на виплату заробітної плати та на здійснення нарахувань на заробітну плату працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Господар". В іншій частині заяву Приватного підприємства "Кристал" про вжиття заходів по забезпеченню позову залишити без задоволення.".
В іншій частині ухвалу Господарського суду Рівненської області від 10.12.2018 у справі № 918/702/18 залишено без змін.
4.1. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що наведені судом першої інстанції факти та обставини в їх сукупності свідчать про недобросовісну поведінку відповідача 2 щодо виконання зобов'язань перед позивачем. В свою чергу, вжиття заходів забезпечення позову є гарантією реального виконання рішення суду та не є порушенням прав відповідача щодо володіння та користування своїм майном, оскільки такі заходи не породжують юридичних наслідків для списання коштів з рахунків відповідача чи реалізації майна до моменту вступу рішення у даній справі в силу та виникнення у відповідача обов'язку з його виконання. Водночас, апеляційний суд зазначив, що вжиті заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Однак, накладення арешту для забезпечення позову вжито в межах розміру ціни позову (1 034 750,93 грн), разом з цим, цією ж ухвалою накладено арешт на вказану суму грошових коштів та все майно, належне відповідачу 2, що є не співмірним із заявленими позовними вимогами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач 2 подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи відповідача 2, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)
6. Скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови, судом апеляційної інстанції не дотримано вимог законодавства, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, зроблено висновки, які не відповідають матеріалам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
7. Господарськими судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що наявність судових справ та рішень не може свідчити про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
8. Господарськими судами не надано оцінки тим обставинам, що договори застави були укладені 24.07.2018 та 20.08.2018 на виконання грошового зобов'язання перед банком згідно з укладеним кредитним договором. Укладання договорів застави не спрямовано на ухилення від виконання зобов'язання після подання позову позивачем до суду, відповідачем не здійснювались заходи щодо реалізації майна. Крім того, господарськими судами не враховано, що згідно із договором про відступлення права вимоги (цесії) М25/10/2018-1-ЗПП ТОВ "Зелений Простір Поділля" лише 25.10.2018 відступив на користь позивача право вимоги за договором поставки паливно-мастильних матеріалів №01/11-2016/ПГ від 01.11.2016, що є предметом даного позову.
9. Суди попередніх інстанцій не перевірили доводи заяви про забезпечення позову, прийняли рішення за надуманих підстав без обгрунтування та за відсутності належних доказів на підтвердження необхідності такого забезпечення.
Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
10. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, залишити в силі оскаржувані рішення, наголошуючи на обгрунтованості заяви про забезпечення позову.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів заявника і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
11. Згідно із частинами 1 та 2 статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
12. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії (ст. 137 ГПК України). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
13. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
14. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
15. При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
16. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
17. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
18. Суд, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу.
19. Предметом даного спору є вимога ПП "Кристал", яка заявлена до ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Імені Воловікова" (відповідач 1) та до ТОВ "Подільський Господар" (відповідач 2) про стягнення в сумі 1 034 750,93 грн, при цьому, позивач просив стягнути з відповідача 2 грошові кошти в розмірі 1 024 750,93 грн, підставою позову є Договір №25/10/2018-1-ЗПП про відступлення права вимоги (цесії) від 25.10.2018, укладений між позивачем та ТОВ "ЗЕЛЕНИЙ ПРОСТІР ПОДІЛЛЯ".
20. В статті 6 Господарського кодексу України визначено принцип свободи підприємницької діяльності. Водночас принцип змагальності, закріплений у статті 13 ГПК України, встановлює право відповідача заперечити проти наявності боргу з широкого кола підстав. При цьому відповідач має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом безпідставного арешту грошових коштів у значному розмірі.
21. В свою чергу, лише посилання на наявність судових проваджень, учасником яких є відповідач 2, не є тією обставиною, яка б могла свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, оскільки є припущенням, не підтвердженим доказами.
22. Крім того, суди попередніх інстанцій взяли до уваги посилання позивача, як на обставини, які свідчать про потенційну неможливість виконати рішення у даній справі за рахунок майна відповідача, укладені ним договори застави майна від 22.08.2018 та 24.07.2018.
23. Колегія суддів відзначає, що в контексті обов'язку позивача надати докази вчинення відповідачем відповідних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, вчинення яких обумовлюється в часі після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Укладення договорів застави до набуття позивачем права вимоги до відповідача 2 на підставі Договору №25/10/2018-1-ЗПП про відступлення права вимоги (цесії) від 25.10.2018, а також до подання позову до суду, не є доказом вчинення відповідачем таких дій. Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає про обгрунтованість доводів касаційної скарги, викладених у п. 8 постанови.
24. При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що доводи позивача та судів попередніх інстанцій, про наявність судових справ до відповідача 2 та укладення ним договорів застави до звернення позивача до суду, не є тими обставинами, які б свідчили про неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення, з огляду на що доводи касаційної скарги, викладені в п. 7 даної постанови є обгрунтованими.
25. Суд апеляційної інстанції, відмовивши в задоволенні заяви в частині накладення арешту на майно відповідача 2, вірно вказав про неспівмірність накладення арешту на грошові кошти відповідача 2 в межах розміру ціни позову 1 034 750,93 грн та накладення арешту на все майно, належне відповідачу 2, однак, не врахував положень ч. 4 ст. 136 ГПК України в частині співмірності із заявленими позивачем вимогами, не визначив, в якому розмірі заявлені позовні вимоги саме до відповідача 2.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
26. Статтею 311 ГПК України передбачено право касаційного суду скасувати повністю або частково прийняті судами рішення з ухваленням нового рішення, зокрема, у випадках порушення норм процесуального права, яке призвело до ухвалення незаконного рішення.
27. З огляду на встановлені касаційним судом порушення норм процесуального права, яке полягає у застосуванні судами заходів на забезпечення позовних вимог на підставі недопустимих доказів, що мало наслідком ухвалення незаконного рішення, суд вважає правильним скасувати постанову Північно - Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 10.12.2018 у справі №918/702/18 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Судові витрати
28. Згідно з положеннями статті 129 ГПК України розподіл судових витрат здійснюється за результатами розгляду справи по суті.
Керуючись статтями 308, 311, 315 ГПК України, суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Господар" задовольнити.
2. Постанову Північно - Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 10.12.2018 у справі № 918/702/18 - скасувати.
У задоволенні заяви Приватного підприємства "Кристал" про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Суховий В.Г.
Судді Берднік І.С.
Міщенко І.С.