Ухвала від 02.04.2019 по справі 5023/2756/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"02" квітня 2019 р.Справа № 5023/2756/11

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1374 412,10грн. по справі

за заявою приватного підприємства "АЗЧ Постач", м. Харків,

до державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", м. Харків,

про визнання банкрутом

за участю :

учасники судового процесу - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача, Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", заборгованість по заробітній платі у сумі 73 126,70 грн., вихідну допомогу в сумі 23 194,20 грн., середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку в сумі 24 091,20 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 4 000,00 грн., моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.03.2019 призначено розгляд заяви фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в межах справи № 5023/2756/11 про банкрутство ДП "Харківський завод шампанських вин".

Заяву ОСОБА_1 призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.04.2019.

У призначене судове засідання заявник, боржник, розпорядник майна не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені ухвалою суду.

Суд вважає, що нез'явлення учасників судового процесу не перешкоджає розгляду заяви ОСОБА_1

Дослідивши матеріали заяви, надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (позивач) працювала на Державному підприємстві "Харківський завод шампанських вин" та була звільнена 01.11.2018 за власним бажанням, відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП України, що підтверджується даними трудової книжки.

З довідки № 1 від 09.01.2019, що надана відповідачем позивачу, вбачається, що загальна сума заборгованості з невиплати заробітної плати за 2017-2018 роки складає 73 126,70 грн.

Як зазначив заявник у заяві, боржником до теперішнього часу не виплачено заробітну плату за вказаний вище період, у зв'язку з чим у боржника перед ОСОБА_1 за 20107-2018 роки утворилась заборгованість у сумі 73 126,70 грн.

Боржником твердження заявника не спростовані, докази виплати заробітної плати не надані.

Суд встановив, що ухвалою суду від 15.04.2011 порушено провадження у справі № 922/2756/11 за заявою приватного підприємства "АЗЧ Постач" про визнання банкрутом Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин".

Ухвалою суду від 15.01.2013 у справі № 922/2756/11 щодо Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" введено процедуру розпорядження майном.

Заборгованість, яка заявлена до стягнення, виникла за період 2017-2018 роки, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" та до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, а отже заявлена сума є поточною заборгованістю та спір щодо її стягнення підлягає розгляду в окремому провадженні, однак тим самим судом, який розглядає справу про банкрутство Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин".

Згідно ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України та ст.24 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

За приписами ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 73 126,70 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, заявник просить суд стягнути з боржника на свою користь суму вихідної допомоги при звільненні в розмірі 23 194,20 грн.

За приписами ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених, зокрема, у статті 38 і 39 цього Кодексу працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Середній заробіток при звільненні розраховується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995, виходячи із заробітної плати за два місяці, які передують місяцю звільнення.

Заявником наданий розрахунок вихідної допомоги, відповідно до якого сума заборгованості боржника перед заявником складає 23 194,20 грн.

Суд зазначає, що наданий ОСОБА_1 розрахунок боржником не спростований, конррозрахунок не наданий.

Дослідивши наданий заявником розрахунок, перевіривши правомірність нарахування вихідної допомоги, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, а сума вихідної допомоги в розмірі 23 194,20 грн. стягненню з боржника на користь ОСОБА_1

Що стосується вимог в частині стягнення з боржника заборгованості по середньому заробітку за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 24 091,20 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а при наявності спору про розмір належних сум - спір вирішується органом, який і визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку.

Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Оскільки боржник не виплатив усі належні позивачу виплати в день звільнення, розмір яких сторонами не оспорюється, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з боржника на користь заявника середнього заробітку за час затримки виплати.

Середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні розраховується згідно з Порядком, затвердженим Постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 .

Виходячи з п.8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Заявником наданий розрахунок середнього заробітку за час затримки за листопад-грудень 2018 та за січень-лютий 2019 виплати заробітної плати, відповідно до якого сума заборгованості боржника перед ОСОБА_1 складає 24 091,20 грн.

Суд зазначає, що наданий заявником розрахунок боржником не спростований, конррозрахунок не наданий.

Дослідивши наданий заявником розрахунок, перевіривши правомірність нарахування середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, а сума середнього заробітку за час затримки за листопад-грудень 2018 та за січень-лютий 2019 виплати заробітної плати в розмірі 24 091,20 грн. стягненню з боржника на користь ОСОБА_1

Розглянувши заяву в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн., суд дійшов висновку про часткове задоволення цих вимог, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до абз. 1 п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 № 4 (далі - Постанова), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з абз. 1 п. 4 Постанови, відповідно до ст. 137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Свої позовні вимоги в частині стягнення з боржника моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн. позивач обґрунтовує тим, що затримка боржником виплати заробітної плати призвела до моральних та фізичних страждань, які пов'язані з тим, що відсутність коштів, яка стала наслідком невиплат заробітної плати, впливала як на його фізичний стан, так і на фізичний стан його сім'ї, що призвело до не уможливлення вести нормальний та гідний спосіб життя, значно погіршився рівень та якість харчування, суцільна економія на предметах першої необхідності, як в одязі так і побуті, брак коштів не дозволяв вести йому нормальний спосіб життя, придбати необхідні продукти харчування та предмети побуту, своєчасно сплачувати комунальні послуги, фінансово допомагати близьким, які того потребують.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, приймаючи до уваги дії боржника, у зв'язку з якими заявник був змушений звернутися із заявою до суду та період невиплати заявнику заробітної плати, враховуючи принцип справедливості та співмірності, суд вважає за необхідне вимоги в частини відшкодування моральної шкоди задовольнити частково в розмірі 2 000,00грн., в решті - відмовити.

Що стосується розподілу судових витрат, суд керується наступним.

За приписами ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Заявником до матеріалів справи надано договір № 03/19 від 01.03.2019 про надання правової допомоги, укладеного між заявником та адвокатом Дегтярем І.А., звіт про виконану роботу, витрачений час та розрахунок вартості послуг, ордер та довідку про оплату послуг адвоката на суму 4 000,00 грн.

Таким чином, загальна вартість понесених заявником витрат, пов'язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу складає 4 000,00 грн.

Враховуючи викладене, відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за майновий характер спору в розмірі 1 921,00 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн. покладаються на боржника.

Керуючись ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 129, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" (код ЄДРПОУ 30590422, адреса: 61017, м. Харків, вул. Лозівська, 20) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) - 73 126,70 грн. заборгованості з заробітної плати, 24 091,20 грн. середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, 23 194,20 грн. вихідної допомоги, 2 000,00 грн. моральної шкоди, 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В стягненні решти суми моральної шкоди відмовити.

Стягнути з державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" (код ЄДРПОУ 30590422, адреса: 61017, м. Харків, вул. Лозівська, 20) на користь державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління казначейства у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок 31211256026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код бюджетної класифікації 22030106) - 1 921,00 грн. судового збору.

Видати накази.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дати складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 02.04.2019.

Суддя Яризько В.О.