02.04.2019 Справа №607/4171/18
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Братасюка В.М., секретаря судового засідання Созанської Т.І.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі у спрощеному провадженні позовну заяву ОСОБА_2 до Об”єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Коновальця, 20» про визнання недійсними установчих документів та скасування державної реєстрації ,-
В проваджені суду Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває на розгляді позовна заява ОСОБА_2 до Об”єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Коновальця, 20» про скасування державної реєстрації ОСББ «Коновальця, 20» у зв'язку з порушенням процедури проведення установчих зборів та недійсності установчих документів.
Провадження було відкрите, згідно ухвали суду від 19 березня 2018 року.
Позивач є власником квартири №178 у житловому будинку по вул. Є.Коновальця, 20 в м. Тернополі.
Будинок, у якому розташована належна позивачу квартира, знаходився на балансі ПП «Люкс» у відповідності до рішення ВК ТМР №121 від 25.01.2012 року.
13.03.2018 року на прибудинковій території будинку було проведено загальні збори, на котрих, як стало відомо позивачу, за місцезнаходженням будинку ще з 2007 року було зареєстроване Об”єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Коновальця, 20».
Позивач вважає, що реєстрацію Об”єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Коновальця, 20» було проведено з порушенням вимог Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» щодо порядку скликання загальних зборів і створення об'єднання, та з порушенням права позивача, як співвласника, бути проінформованим про загальні збори і порядок денний.
Стосовно можливості розгляду позову в порядку цивільного судочинства провадження Суд зауважує наступне.
Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
(!) ОСОБА_3 Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №462/2646/17, дійшла такого правового висновку.
« ….Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів…..
….Визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення такого права або інтересу призвели дії суб'єкта владних повноважень при виконанні ним владних управлінських функцій.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у чинній редакції юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За приписами пункту 3 частини першої статті 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-III «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866-III).
Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до статті 4 Закону № 2866-III об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Як убачається з матеріалів справи та позовних вимог, ОСОБА_3 є мешканцем будинку та власником квартири в будинку, який увійшов до новоствореного та зареєстрованого ОСББ «На Війтівській». При цьому вважає, що державну реєстрацію проводив ОСОБА_5, який не є уповноваженою особою і, на думку позивача, не може бути керівником ОСББ «На Війтівській», а отже, допущено порушення її житлових прав.
Отже, спірні правовідносини виникли між ОСОБА_3 - мешканкою будинку, що увійшов до новоствореного та зареєстрованого ОСББ «На Війтівській», яка має право брати участь у його діяльності, та фактичними учасниками зазначеного новоствореного ОСББ і державним реєстратором щодо державної реєстрації юридичної особи - ОСББ «На Війтівській».
За таких обставин цей спір стосується не стільки правомірності дій суб'єкта владних повноважень щодо державної реєстрації юридичної особи - ОСББ «На Війтівській», скільки приватного інтересу, а саме права ОСОБА_3 як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на думку ОСОБА_3, державним реєстратором Управління державної реєстрації при реєстрації юридичної особи - ОСББ «На Війтівській».
Викладені у касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновку апеляційної інстанції не підтвердилися під час перегляду справи ОСОБА_3 Палатою Верховного Суду.
ОСОБА_4 ОСОБА_3 Верховного Суду зауважує, що суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, помилково зазначив, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов'язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв'язку з протиправним внесенням до ЄДР суб'єктом владних повноважень запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах.
При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.
ОСОБА_3 Верховного Суду постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15, заповнюючи цю прогалину закону, зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 1 статті 20 ГПК), а тому повинні розглядатись за правилами господарського судочинства.
Отже, цей спір має вирішуватися за правилами ГПК незалежно від суб'єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК)».
Ось і у даному провадженні спірні правовідносини виникли між ОСОБА_2 - мешканкою будинку та власником квартири, що увійшов до новоствореного та зареєстрованого ОСББ «Коновальця, 20»», яка має право участь у його діяльності, та фактичними учасниками зазначеного новоствореного ОСББ щодо створення, державної реєстрації і діяльності юридичної особи - ОСББ «Коновальця, 20».
Згідно п.1 частини першої статті 255 ЦПК України, в редакції від 15.12.2017 року, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає до розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись п.1.ч 1 ст. 255 ЦПК України, суд -
Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Об”єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Коновальця, 20» про визнання недійсними установчих документів та скасування державної реєстрації - закрити.
Ухвала набирає законної сили через п'ятнадцять днів з дня складання повного тексту , якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 15-денний строк з дня складання повного тексту, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії.
Головуючий суддяОСОБА_5