Рішення від 29.03.2019 по справі 604/1375/18

Справа № 604/1375/18

Провадження № 2/604/60/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі :

Головуючого судді Сташківа Н.Б.

за участю

секретаря судового засідання Гамана В.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Підволочиськ в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з нього аліментів в її користь на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що з відповідачем перебувала у шлюбі, зареєстрованому 28 квітня 2012 року, який розірвано 16 жовтня 2018 року. 01 вересня 2012 року у них народилася дочка ОСОБА_4, яка повністю знаходиться на її утриманні. Враховуючи те, що відповідач матеріально забезпечений, аліментів нікому не платить, у шлюбі не перебуває, згоди щодо визначення розміру аліментів між сторонами не досягнуто- просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 20 грудня 2018 року по даній справі відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін .

В судове засідання позивач не з'явилася, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримала з підстав, зазначених в позовній заяві, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги визнає частково, оскільки з часу розлучення надає кошти на утримання дочки,а саме по грудень 2018 року у розмірі по 500 грн щомісячно, з січня 2019 року по 1000 грн. Разом з тим просить врахувати те, що він орендує квартиру, оплачує комунальні послуги, часто хворіє та потребує лікування, допомагає матері, яка є інвалідом ІІІ групи. Крім того, також потребує коштів для проживання, зокрема на харчування, засоби гігієни, проїзд в громадському транспорті тощо. Справу просить справу розглянути без його участі.

У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення за правилами спрощеного позовного провадження, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 247,179 ЦПК України, виходячи з наступного:

Сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, зареєстрованому 28 квітня 2012 року, який розірвано 16 жовтня 2018 року, про що свідчить рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області № 2/604/464/18 від 16 жовтня 2018 року. Рішення вступило в законно силу 15 листопада 2018 року.

Під час перебування у шлюбі в сторін народилася дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про народження серії І-ИД № 157835, видане Скориківською сільською радою Підволочиського району 14 вересня 2012 року.

У відповідності до акту обстеження Гусятинської селищної ради від 01 лютого 2019 року ОСОБА_1 та її малолітня дитина ОСОБА_3 проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працює, здійснює повноцінний догляд за дочкою, дбає про її виховання. Дитина забезпечена усім необхідним: одягом, взуттям, продуктами харчування, іграшками, шкільним приладдям, тощо. Зі слів заявника батько малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, з дитиною не проживає, участі у її вихованні не бере, не навідується.

За змістом ст. 180 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Частиною другою ст. 181 СК України передбачено, що за домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого та рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Положеннями ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Так, визначаючи розмір аліментів, суд виходить із вимог ст.ст. 181-184 СК України, згідно яких, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не можу бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» з 01 січня становить 2027 гривень. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Крім того, суд виходить також із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вона б мала тоді, коли утримувалася обома батьками.

Судом не встановлено, що відповідач за своїм станом здоров'я чи матеріальним становищем не може виконувати своїх обов'язків з утримання неповнолітньої дочки, оскільки є працездатною особою і спроможний платити кошти на утримання дитини, будь-яких доказів на підтвердження своїх спростувань суду не надано.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, однак не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 грудня 2018 року до досягнення дитиною повноліття, що відповідатиме вимогам закону, інтересам дитини і не порушуватиме права кожної із сторін.

Крім того, в силу ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути 768,40 гривень судового збору.

Керуючись ст. ст. 13, 141, 247, 263-265, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, адреса реєстрації: с. Климківці вул. Віри Савич,3, Підволочиського району Тернопільської області, до ОСОБА_2, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, НОМЕР_1, виданий Підволочиським РС УДМСУ в Тернопільській області 29 грудня 2016 року, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса реєстрації: с. Климківці вулиця Віри Савич,3, Підволочиського району Тернопільської області, ІПН НОМЕР_2,аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, однак не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 грудня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2судовий збір в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень, сорок копійок) судового збору.

Рішення суду в частині стягнення із ОСОБА_2в користь ОСОБА_1аліментів на неповнолітню дитину в межах суми платежу за 1 місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя - підпис

копія вірна:

Суддя Підволочиського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_5

Попередній документ
80915562
Наступний документ
80915564
Інформація про рішення:
№ рішення: 80915563
№ справи: 604/1375/18
Дата рішення: 29.03.2019
Дата публікації: 05.04.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Підволочиський районний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів