Справа № 596/422/19
Провадження № 2-а/596/6/2019
"22" березня 2019 р.
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі : головуючого судді Лисюк І.О.
за участю секретаря Федорів О.П.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Гусятин адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника ОРПП Гусятинського ВП Підволочиського відділу ГУНП в Тернопільській області Мельника Я.С. про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника ОРПП Гусятинського ВП Підволочиського відділу ГУНП в Тернопільській області Мельника Я.С. та просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18№ 232632 від 10.02.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП. Посилається на те, що оскаржувана постанова підлягає до скасування з тих підстав, що не відповідає вимогам КУпАП, оскільки правил дорожнього руху він не порушував. А також доказів вчинення ним правопорушення інспектором не пред'явлено, оскільки він дійсно у вказаний період рухався у вказаному місці на легковому автомобілі та на панелі приладів не було жодних сигналів того, що не горить габарит, його ніхто не зупиняв та не вказував на це. Заїхавши до подвір'я свого домогосподарства, вимкнувши двигун та габарити, до нього підійшли працівники поліції з пред'явленням претензій, оскільки у них не було жодних документів, які б надавали їм повноваження перебувати на його подвір'ї, він попросив їх піти. При цьому жодних документів у його присутності не складалися, йому не роз'яснювали його права, та не залучалися поняті, які б могли підтвердити факт вчинення ним даного правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та пояснив, що ПДР України він не порушував, повертався з похорону з дружиною ввечері, несправності світлових приладів під час руху не виявив, поліцейської машини, яка їхала позаду нього він не бачив. Коли припаркувався біля свого будинку, побачив, що в двір за ним заїхала поліцейська машин. В його присутності протокол та постанова не складалися, права йому не роз'яснювали. Просить поновити строки звернення до суду.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи і не повідомив суд про причини своєї неявки.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №232632 від 10.02.2019 року, 10 лютого 2019 року о 21 год. 10 хв. на автодорозі Т20-11 між населеними пунктами смт.Гусятин та с.Чабарівка, Гусятинського району Тернопільської області керуючи автомобілем Нісан, державний номерний знак НОМЕР_1 з несправними зовнішніми світловими приладами, а саме правий задній габаритний ліхтар, чим порушив ч.1 ст.121 КУпАП.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 в судовому підтвердила пояснення позивача ОСОБА_1 та додатково пояснила, що 10.02.2019 року біля 21:00 год вони з чоловіком повертались з м.Бучач з похорону в с.Чабарівка Гусятинського району, де проживають. По дорозі нікого не зустрічали, їхали поодинокі зустрічні машини. Вони живуть на початку села Чабарівка та звернули на своє подвір'я, несправностей у машині ними не були виявлені під час руху. Після того як чоловік заїхав на своє подвір'я за ним під'їхали поліцейська машина. При розмові з поліцейським, останній пояснив, що він не зупинився на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, подану проблисковими маячками червоного та синього кольору та що в його машині при русі не горів правий задній поворот. В її присутності протокол та постанова не складалися, права чоловіку не роз'яснювали.
Згідно із вимогами ч.1 ст.121 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність, серед іншого, за керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється. Темною порою доби вважається час від заходу сонця до сходу (п.1.10 ПДР України).
Вимоги п.31.6. б) ПДР України забороняють подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.
Суд зазначає, що диспозиція частина 1 статті 121 КУпАП є бланкетною, а тому при складанні протоколу необхідно викласти суть правопорушення, виходячи з частини першої цієї статті з посиланням на конкретний пункт Правил Дорожнього руху України, який вважається порушеним та/або норми спеціального Закону.
З оскаржуваної постанови вбачається, що в ній відсутнє посилання, яку норму ПДР України позивачем порушено.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У відповідності до вимог п.1.1 та 1.3 Правил дорожнього руху України, ці Правила відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення(п. 21 рішення).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Крім того, згідно вимог ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, котрий свого відношення до позову так і не подав
З переглянутого відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що відстань між транспортними засобами була досить значна, і суд вважає обґрунтованими пояснення ОСОБА_1 про те, що він не бачив машини, яка їхала позаду нього за 200 м.
Крім того, в постанові про накладення адміністративного стягнення від 10.02.2019 року, зазначено час вчинення 21 год. 10 хв., а відеозапис в частині переслідування машини датований - 10.02.2019 року 22 год.40 хв., а тому він суперечливим доказом.
Також під час відеозапису, останній не містить даних, які б свідчили, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності роз'яснено права, пропонувалось надати пояснення у зв'язку з складанням постанови про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1ст.121 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими пособами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Як роз'яснено в п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник, чи висловлених останнім доводів.
Встановлено, що відповідачем не з'ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, всупереч вимогам ст. 77 КУпАП, останнім не доведено, що ОСОБА_1 вчинив вищевказане адміністративне правопорушення, оскільки відповідачем відзиву та будь - яких достовірних доказів на підтвердження тверджень, вказаних у оскаржуваній постанові, суду не надав та не зазначив обставин, які підтверджують наявність складу адміністративного правопорушення та спростовують пояснення позивача, які б підтвердили достовірність вчиненого адміністративного порушення.
Опис відповідачем у оскаржуваній постанові складу адміністративного правопорушення не може бути належним доказом на підтвердження вчинення позивачем такого порушення.
Отже, суд позбавлений можливості перевірити дотримання норм закону щодо процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення у відповідності до вимог КУпАП та інших нормативних актів, оскільки притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
На зазначені обставини звертає увагу Верховний Суд в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в справі №161/4196/17а від 21 грудня 2018 року.
Враховуючи вищенаведене, спростувати пояснення позивача, його посилання на обставини, зазначені в позові немає можливості, і будь - які сумніви з приводу наявності його вини як водія транспортного засобу трактуються на його користь, оскільки наявна у справі оскаржувана постанова не дає суду підстав дійти до висновку про те, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, а тому суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вина позивача ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП не доведена.
У звязку з отриманням позивачем оскаржуваної постанови 28.02.2019 року слід поновити ОСОБА_1 пропущений з поважних причин процесуальний строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 77, 90, 121, 243 - 246, 250, 286 КАС України, ст. ст. 121, 251, 280 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 пропущений з поважних причин процесуальний строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя с.Чабарівка, Гусятинського району Тернопільської області) до начальника ОРПП Гусятинського ВП Підволочиського відділу ГУНП в Тернопільській області Мельника Я.С. (смт.Гусятин, провулок Героїв Майдану, 7, Гусятинського району Тернопільської області) про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ДПО18№ 232632 від 10.02.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену начальником ОРПП Гусятинського ВП Підволочиського відділу ГУНП в Тернопільській області Мельником Я.С. за ч. 1 ст. 121 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: підпис
З оригіналом вірно
Суддя Гусятинського районного суду І.О.Лисюк