03.04.2019 Справа №607/593/19
03 квітня 2019 року м.Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Положеннями статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є громадянином ОСОБА_3 Федерації.
Відповідно до роз'яснень викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року №11, в разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами.
Положеннями ч. 1 ст. 27 ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них (ч. 2 ст.28 ЦПК України).
Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні (ч. 10 ст. 28 ЦПК України).
Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Таким чином, як положення ст. 175 ЦПК України, так і положення ст. 27-28 ЦПК України, вимагають від позивача зазначення у позовній заяві чітко визначеної адреси зареєстрованого місце проживання чи перебування відповідача, за якою можливо в подальшому здійснити повідомлення відповідача про розгляд справи.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем не зазначено зареєстрованого місця проживання відповідача в Україні.
Вказані відомості не встановлено згідно запиту суду до відділуо облуку та моніторингу формації про реєстрацію міцсея првжаиення УДМС України вт ТЕрнопільскій області.
В силу вимог ч. 1 ст. 497 ЦПК УКраїни підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Положеннями ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Згідно з вимогами ч.1 п.1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону (виключна підсудність, яка на спори про розірвання шлюбу не розповсюджується).
Розділом ХІ ЦПК України визначено порядок провадження у справах за участю іноземних осіб.
Відповідно до вимог ст. 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Для вручення документів (позовної заяви про розірвання шлюбу) на території іншої держави, суд України звертається з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Разом з тим, позивачем в позовній заяві не зазначено адреси місця проживання відповідача у ОСОБА_3 федерації, громадянином якої він є.
Таким чином, позовна заява подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України , а саме: позивачем в позові не зазначено зареєстрованого місця проживання чи перебування відповідача, не зазначено в позові відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору (подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу, а із змісту позовної заяви вбачається, що спільних дітей від шлюбу у сторін немає), а також відсутні докази спільного проживання сторін на території України, наявності (або відсутності) угоди, згідно якої сторони передбачили підсудність такої справи (про розірвання шлюбу) судам України або іноземним судам; домовленості подружжя про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що зареєстрованим місцем проживання позивача є с.Кошманівка Полтавської області
Згідно з вимогами ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини, вважаю, що заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали суду, для усунення недоліків, а саме: зазначення у позові зареєстрованого місця проживання чи перебування відповідача; відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; а також докази спільного проживання сторін на території України, наявності (або відсутності) угоди, згідно якої сторони передбачили підсудність такої справи (про розірвання шлюбу) судам України або іноземним судам; домовленості подружжя про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 28, 175, 177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 слід залишити без руху і надати заявнику строк до десяти днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків, а саме:подання належним чином оформленого позову та його копій із зазначенням у позові зареєстрованого місця проживання чи перебування відповідача; відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; а також докази спільного проживання сторін на території України, наявності (або відсутності) угоди, згідно якої сторони передбачили підсудність такої справи (про розірвання шлюбу) судам України або іноземним судам; домовленості подружжя про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
У випадку виконання вищевказаних вимог ухвали у визначений термін, заява буде вважатись поданою у день первісного подання її до суду. Інакше заява вважається неподаною та повертається заявник.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повна ухвала суду складена 03 квітня 2018 року.
Суддя