Справа № 1-кп/593/8/2019
"28" березня 2019 р. Бережанський районний суд Тернопільської області
в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бережани матеріали кримінального провадження, внесеного 16 вересня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015210040000252 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з освітою базовою середньою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
ОСОБА_4 попередньо домовився із ОСОБА_7 ( матеріали щодо якого виділено в окреме провадження) на крадіжку бензину з гаража ОСОБА_8 , який знаходиться в с. Саранчуки Бережанського району Тернопільської області. Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 28 липня 2015 року, близько 23 год., прибув разом із ОСОБА_7 в господарство ОСОБА_8 та, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає, через не зачинені на замок двері проник в середину гаражного приміщення потерпілого і викрав з нього 7 літрів бензину А-92: 5 літрів бензину, який знаходився в прозорій шестилітровій пляшці з-під мінеральної води та 2 літри бензину, що знаходилася в 5-ти літровій пластиковій каністрі оранжевого кольору вартістю 20 гривень, і з місця вчинення кримінального правопорушення зник, отримавши реальну можливість розпорядитися викраденим майном, чим завдав ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 150 грн. 90 коп.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у приміщення, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, визнав, зі всіма доказами по справі погодився, від дослідження доказів в судовому засіданні відмовився, суду показав, що дійсно 28 липня 2015 року, близько 23 год., він разом із Поглодом зайшов у господарство ОСОБА_8 , і побачивши, що у господарстві нікого немає, він проник у гаражне приміщення та викрав звідти пластикову шестилітрову пляшку та пластикову каністру із бензином. У вчиненому він щиро кається, обіцяє, що на шлях злочину більше не стане, просить суд при обранні міри покарання врахувати те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, просив у потерпілого вибачення та у добровільному порядку відшкодував заподіяну йому шкоду.
Оскільки обвинувачений в судовому засіданні повністю визнав свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, погодився зі всіма доказами по справі, відмовившись від їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що в силу ст. 349 КПК України слід обмежитись дослідженням фактичних обставин справи: допитом обвинуваченого, а тому визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
В судове засідання потерпілий ОСОБА_8 не з'явився, подав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, при обранні покарання просив суд врахувати, що заподіяна йому шкода відшкодувана, а тому претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого він не має, просить його суворо не карати.
Оцінюючи в сукупності докази, здобуті в судовому засіданні, суд прийшов до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні ним кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії органом досудового розслідування за ч.3 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно, поскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна шляхом проникнення в приміщення.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_4 міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, що він повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, активно сприяв слідчим органам у розкритті злочину і встановленні істини по справі, що він щиро покаявся у своїх діях, що він раніше ні в чому протиправному поміченим не був, що викрадене у добровільному порядку потерпілому повернув, тобто, що спричинена обвинуваченим шкода відшкодована, і що потерпілий просить його суворо не карати, а тому з врахуванням обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд з урахуванням думки потерпілого вважає можливим обрати ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.75 КК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 393- 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, і за цією статтею призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном 1 (один) рік.
У відповідності із ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.
Речові докази по справі: пластикову пляшку із бензином в кількості три літри та пластикову каністру із бензином в кількості однієї літри, що були передані на зберігання потерпілому ОСОБА_8 залишити у його розпорядженні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до судової палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Головуюча суддя: