Справа № 755/16939/18
"02" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Кравченко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за заявою Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», заінтересовані особи: Закрите акціонерне товариство «ВТФ «Радосинь», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комбінат «Ніжинський», ОСОБА_1, Українсько-американське спільне підприємство у формі ТОВ «КАІС» про заміну особи позивача (стягувача), -
Заявник, Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою, в якій просить суд: здійснити процесуальне правонаступництво (заміну) особи позивача (стягувача) з Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», яке є правонаступником Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк».
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться справа № 2-315/1, за позовом АТ «Укрсоцбанк» до ЗАТ «ВТФ «Радосинь», ТОВ «АК «Ніжинський», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 02-23/182 та № 02-23/207. 16 січня 2006 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва здійснено заміну особи позивача (стягувача) з АТ «Укрсоцбанк» на УАСПТОВ «КАІС» на підставі відступлення прав вимоги на користь УАСПТОВ «КАІС» згідно договору від 19 грудня 2005 року. 17 червня 2009 року рішенням Господарського суду м. Києва, у справі № 2/82 позов ЗАТ «ВТФ «Радосинь» про визнання недійсним договору від 19 грудня 2005 року уступки прав вимоги задоволено повністю, визнано недійсним договір від 19 грудня 2005 року уступки вимоги за договорами № 02-23/182 та № 02-23/207. 23 листопада 2009 року постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 2/82, апеляційні скарги УАСПТОВ «КАІС», АТ «Укрсоцбанк» залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції також без змін. 10 березня 2010 року постановою Вищого господарського суду України у справі № 2/82, касаційні скарги УАСПТОВ «КАІС», АТ «Укрсоцбанк» залишено без задоволення, рішення апеляції та суду першої інстанції також без змін.
В судовому засіданні представники заінтересованої особи ЗАТ «ВТФ «Радосинь» - ОСОБА_3, ОСОБА_4, доводи поданої заяви не визнали, просили суд відмовити у її задоволенні посилаючись на те, що позовна заява ТОВ «КАІС», після заміни правонаступника позивача з АКБ «Укрсоцбанк» на ТОВ «КАІС» та скасування рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 квітня 2006 року за нововиявленими обставинами, залишено без розгляду, у зв'язку з чим у провадженні суду відсутній спір у якому можливо було б допустити правонаступництво сторони. Крім того, рішенням Господарського суду м. Києва від 12 грудня 2012 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 квітня 2013 року, у задоволенні позову УАСП у формі ТОВ «КАІС» до ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення грошових коштів сплачених при укладання договорів уступки вимог до ЗАТ «ВТФ «Радосинь», ТОВ «АПК «Ніжинський», ОСОБА_1, відмовлено. Вказаними рішенням встановлено неможливість повернення прав вимоги відступлених за договором про відступлення прав вимоги від 19 грудня 2005 року, у зв'язку з чим ПАТ «Укрсоцбанк» здійснив зарахування вартості відступлених ним на користь ТОВ «КАІС» вимог на суму своїх грошових зобов'язань перед ТОВ «КАІС».
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Згідно вимог ч. 3 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
При цьому суд враховує, що заінтересованими особами ОСОБА_1 та УАСП ТОВ «КАІС» подані до суду письмові пояснення із запереченнями щодо доводів заяви Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про заміну особи позивача (стягувача).
Суд, вислухавши пояснення представників заінтересованої особи ЗАТ «ВТФ «Радосинь» - ОСОБА_3, ОСОБА_4, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали цивільної справи № 2-315/1 за позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» до Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», ОСОБА_1, третя особа: Акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» про стягнення заборгованості та за позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комбінат «Ніжинський», Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» та ОСОБА_1, третя особа: Акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» про солідарне стягнення заборгованості, приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» до Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за позовом Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комбінат «Ніжинський», Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 січня 2005 року залучено до участі в справі за позовом Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» до Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за позовом Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комбінат «Ніжинський», Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості, правонаступника позивача Українсько-американського спільного підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС».
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05 квітня 2006 року позов Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» до Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», ОСОБА_1, третя особа: Акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» про стягнення заборгованості та за позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комбінат «Ніжинський», Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» та ОСОБА_1, третя особа: Акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» про солідарне стягнення заборгованості, задоволено.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02 червня 2006 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вказане рішення суду було залишено без розгляду.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 серпня 2006 року, апеляційну скаргу ОСОБА_5 на вказане рішення було також залишено без розгляду.
В подальшому, 26 жовтня 2006 року до Дніпровського районного суду м. Києва Українсько-американським спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» було подано заяву про встановлення способу і порядку виконання судового рішення у вказаній справі, яка ухвалою суду від 29 березня 2007 року була залишена без розгляду.
Крім того, в межах виконання вказаного рішення суду, до Дніпровського районного суду м. Києва також було подано подання підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві про примусове проникнення до житла, яке ухвалою суду від 15 жовтня 2007 року було залишено без задоволення.
22 березня 2010 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» про перегляд ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 05 квітня 2006 року за нововиявленими обставинами, яку ухвалою суду від 29 березня 2010 року було повернуто заявникові.
02 квітня 2010 року до суду надійшла заява Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» про перегляд рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 квітня 2006 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 квітня 2010 року заяву Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» про перегляд рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 квітня 2006 року за нововиявленими обставинами задоволено, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 квітня 2006 року у справі №2-315/1/2006 рік, за позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» до Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», ОСОБА_1, третя особа: Акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» про стягнення заборгованості та за позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комбінат «Ніжинський», Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» та ОСОБА_1, третя особа: Акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» про солідарне стягнення заборгованості, скасовано, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 липня 2010 року, справу за позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» до Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», ОСОБА_1, третя особа: Акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» про стягнення заборгованості та за позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комбінат «Ніжинський», Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» та ОСОБА_1, третя особа: Акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» про солідарне стягнення заборгованості було залишено без розгляду.
Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, після відкриття провадження у справі до ухвалення рішення у справі, а також - після ухвалення рішення на стадії його виконання.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
В той же час, як встановлено судом розгляд цивільної справи за позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» до Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», ОСОБА_1, третя особа: Акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» про стягнення заборгованості та за позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комбінат «Ніжинський», Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» та ОСОБА_1, третя особа: Акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» про солідарне стягнення заборгованості було завершено залишенням позову без розгляду, а не ухваленням судового рішення по суті. За вказаних обставин вирішення питання про процесуальне правонаступництво на стадії судового розгляду справи є не можливим, оскільки такий судовий розгляд справи припинено, а вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, в порядку ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України, є не можливим, у зв'язку з відсутністю ухваленого судом рішення, на виконання якого могли бути видані виконавчі листи та відповідно замінено сторону виконавчого провадження.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», заінтересовані особи: Закрите акціонерне товариство «ВТФ «Радосинь», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комбінат «Ніжинський», ОСОБА_1, Українсько-американське спільне підприємство у формі ТОВ «КАІС» про заміну особи позивача (стягувача).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 55, 258, 260, 261, 353, 354, 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
В задоволенні заяви Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», заінтересовані особи: Закрите акціонерне товариство «ВТФ «Радосинь», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комбінат «Ніжинський», ОСОБА_1, Українсько-американське спільне підприємство у формі ТОВ «КАІС» про заміну особи позивача (стягувача) - відмовити.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Повний текст ухвали складено 03 квітня 2019 року.
Суддя: