справа №619/713/19
провадження №2/619/585/19
Ухвала
03 квітня 2019 року
Дергачівський районний суд Харківської області
суддя Нечипоренко І.М.
справа №619/713/19
найменування (ім'я) сторін:
позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1,
відповідач: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Питання, що вирішуються ухвалою.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, який укладено 26.06.2015 у Московському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №739 та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 урозмірі Ѕ частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подання даного позову і до досягнення дитиною повноліття.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, тому на підставі ст.ст.110, 112 СК України просить розірвати шлюб та заявлені вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від обов'язку утримання дитини відповідно до ст.ст.180, 182, 184 СК України.
Разом з позовом ОСОБА_1 подала клопотання про відстрочення сплати судового збору посилаючись на те, що вона не працює, здійснює догляд за своїм сином, відповідач матеріальну допомогу на надає. Таким чином, сплата судового збору є для неї непомірним тягарем, що об'єктивно перешкоджає доступу до правосуддя.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
На підставі положень ч.1 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
З наданих позивачем документів вбачається, що вона не працює, має на утриманні сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Враховуючи викладене, наявні підстави для відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору за подання позовної заяви, до ухвалення судового рішення у справі.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження відсутні.
За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Частиною 4 ст.19 ЦПК України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно п.1 ч.4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.
Таким чином, справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 19, 83, 128 ч.5, ч.1 ст.136, 178-181, 187, 258-261, 274, 353 ч.1 п.8, 354, пунктами 8, 9, 15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд -
постановив:
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 768,40грн за подання позовної заяви доОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, до ухвалення судового рішення у справі.
Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.
Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Призначити підготовче засідання на 09год 30хв 18 квітня 2019 року в залі судових засідань №2 приміщення Дергачівського районного суду Харківської області.
Ухвалу про відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надіслати копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Відповідно до ст. 191 ЦПК України в строк п'ятнадцять днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву (у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову; відзив повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.
Відповідно до ст.193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відповідно до умов ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Роз'яснити учасникам судового процесу, що згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Ухвала в частині відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
В іншій частині ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І. М. Нечипоренко