Справа № 643/15097/18
н/п 3/640/167/19
"03" квітня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Колесник С.А.,
при секретарі - Ашрафовій І.Р.,
за участю прокурора - Моцегори В.О.,
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова матеріал, який надійшов з Департаменту захисту економіки Управління захисту економіки в Харківській області Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Зіньків Полтавської області, громадянку України, яка з 15.06.2007 по 06.03.2018 обіймала посаду секретаря судових засідань Московського районного суду м. Харкова, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1, перебуваючи на посаді секретаря судового засідання Московського районного суду м. Харкова та, будучи згідно з підпунктом «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, суб'єктом відповідальності за правопорушення пов'язані з корупцією, в порушенні вимог ч. 2 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 30.03.2018 року оприлюднила на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції Е - декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину не визнала, просила закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в її діях поії і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а також закінчення на момент розгляду справи строкі, передбачених ст.38 цього Кодексу. При цьому, ОСОБА_1 посилалася на те, що в її діях відсутній умисел на несвоєчасне подання декларації, враховуючи те, що в день звільнення вона перебувала на лікарняному, та з наказом про звільнення від 06.03.2018 ознайомлена лише 30.03.2019. Також зазначила, що довідку про грошові кошти, отримані за час роботи в Московському районному суді м. Харкова на посаді секретаря судових засідань з врахуванням лікарняних, нею було отримано лише 27.03.2018. Вказані виплати вона отримала 30.03.2018, тобто у день виплати заробітної плати та одразу ж подала вказану декларацію.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки нею несвоєчасно оприлюднено декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави, з огляду на те, що останню відповідно до наказу Московського районного суду м. Харкова від 27.02.2018 № 02-03/19 звільнено 06.03.2018 за власним бажанням, а декларацію про припинення діяльності, пов'язану з виконанням функцій держави нею подано лише 30.03.2018.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Приміткою до ст. 172-6 КУпАП визначено, що суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтвержується наступними доказами: витягом з офіційного сайту nps://public.nazk.gov.ua/search» щодо подання ОСОБА_1 електронних декларацій (а.с. 13); копією декларації перед звільненням за період з 01.04.2017 по 06.03.2018 (а.с. 14-19); копією наказу від 15.06.2007 про прийняття ОСОБА_2 на посаду секретаря судових засідань Московського районного суду м. Харкова (а.с. 16); копією наказу від 10.09.2014 про зміну прізвища (а.с. 17); копією наказу від 21.02.2018 про надання відпустки ОСОБА_1 (а.с. 19); копією наказу від 27.02.2018 про звільнення ОСОБА_1 (а.с. 30).
ОСОБА_1 порушила п.п. 2 п. 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за текстом - Порядок), затвердженого Рішенням НАЗК № 3 від 10.06.2016, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, декларація суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше такого припинення. Якщо припинення зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця, декларація подається не пізніше двадцяти робочих днів з дня, коли суб'єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення.
Декларація суб'єкта декларування, який припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день, що передує дню подання декларації. Під раніше поданими деклараціями розуміються як декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, так і декларації, що були подані відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Крім цього, датою припинення виконання суб'єктом декларування функцій пепжави або місцевого самоврядування є дата подання ним декларації, передбаченої п.п. 2 п. 5 цього Розділу, що зазначено у абзаці другому п. 11 Порядку.
Відповідно до п. 2 Порядку перевірки факту подання суб'єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції" про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, затвердженого Рішенням НАЗК № 19 від 06.09.2016, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.11.2016 за № 1479/29609, припиненням діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування є день видачі трудової книжки суб'єкту декларування, із зазначенням підстав такого припинення.
Відповідно до листа голови Московського районного суду м. Харкова № 01-36/684/2018 від 17.10.2018, в день звільнення, а саме 06.03.2018 ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці та повідомила в телефонному режимі, що перебуває на лікарняному. В день звільнення на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про звільнення та можливість отримання трудової книжки. 13.03.2018 ОСОБА_1 звернулась до суду для отримання трудової книжки. Того ж дня, їй було запропоновано надати розписку про зобов'язання подати декларації передбачені ЗУ «Про запобігання корупції», яку вона надати відмовилась, про що було складено відповідний акт (а.с. 15).
В ході опрацювання Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено дату подачі перед звільненням 30.03.2018, тобто несвоєчасно (а.с. 13).
Згідно з статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Причин, які б свідчили про поважність несвоєчасного подання декларацій не встановлено, у зв'язку з чим посилання ОСОБА_1 на те, що вона з об'єктивних причин несвоєчасно подала декларацію про припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави жодним чином не підтверджені.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Разом з цим, відповідно до вимог п. 7 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, що передбачені ст. 38 КУпАП.
Згідно ч. 3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
В протоколі зазначено, що датою виявлення правопорушення є дата складання адміністративного протоколу № 454 від 19.10.2018 (а.с. 8).
Результати пошуку декларацій ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі декларації датовані 18.10.2018 (а.с.14-19).
Згідно з п. 7 ст. 247 КпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Таким чином, строки, передбачені ст. 38 КУпАП, у справі закінчилися, що унеможливлює накладення адміністративного стягнення відносно останнього, через що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Можливість відновлення або поновлення цих строків КУпАП не передбачає.
Більш того, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Під час розгляду даного адміністративного матеріалу суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Керуючись ст. 38, п. 7 ст. 247, ст. ст. 283, 284, КУпАП, суд, -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Провадження по справі відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - закрити, у зв'язку із закінчення строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з моменту її винесення.
Суддя С.А. Колесник