Номер справи 623/439/19
Номер провадження 2/623/322/2019
іменем України
03 квітня 2019 року м. Ізюм
Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді: Бєссонової Т.Д.
за участю секретаря судового засідання: Костенко В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Ізюмі справу № 623/439/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
31 січня 2019 року ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 7120,00 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № 14.11.2018-100004230 від 14.11.2018 ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4000,00 грн. строком на 14 календарних днів, з кінцевим терміном повернення кредиту до 28.11.2018 та платою за користування кредитом у розмірі 1120,00 грн. Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у наступні строки: повернути кредит до 28.11.2018; проценти за користування кредитом - в день повернення кредиту або в останній день строку, на який кредит пролонгований; штрафні санкції, які можуть бути нараховані кредитором за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - негайно, з моменту пред'явлення кредитором вимоги про нарахування таких санкцій (п.1.1., 1.4., 4.1.). Сторонами строки повернення кредиту та процентів не переносились. Відповідач порушив зобов'язання, встановлені кредитним договором, заборгованість не сплатив. Пунктом 5.4. договору передбачено, що у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником грошових зобов'язань за договором кредитор залишає за собою право нарахування штрафу, розмір якого щодня зростає на 2%, починаючи від 2% у перший день невиконання. Розмір штрафу, на яку має право позивач, та яку відповідач повинен сплатити позивачу, відповідно до розрахунку, становить 5632,00 грн., проти позивач просить стягнути з відповідача частину штрафу у розмірі 2000,00 грн., що не є відмовою позивача від права на стягнення іншої частини штрафу у майбутньому.
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою судді від 18 лютого 2019 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволенню.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору № 14.11.2018-100004230 від 14.11.2018 ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4000,00 грн. строком на 14 календарних днів, з кінцевим терміном повернення кредиту до 28.11.2018 включно та процентами за користування кредитом у розмірі 1120,00 грн. Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов'язався повернути кредит у розмірі 4000,00 грн. та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 1120,00 грн. Пунктом 5.4. договору передбачено, що у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником грошових зобов'язань за договором кредитор залишає за собою право нарахування штрафу, розмір якого щодня зростає на 2% , починаючи від 2% у перший день невиконання. (а.с.7-8).
Відповідачка в порушення умов кредитного договору свої боргові зобов'язання не виконала.
Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідачка має заборгованість з кредиту у розмірі 4000,00 грн., процентів за користування кредитом у розмірі 1120,00 грн.; штрафу за весь час прострочення у розмірі 5632,00 грн. (у тому числі сума, з якої заявляються позовні вимоги - 2000,00 грн.) (а.с.6).
Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до вимог ст. ст. 549, 550, 611, 624 ЦК України за порушення грошового зобов'язання передбачена сплата неустойки (пені, штрафу).
Отже, встановлені фактичні обставини свідчать про порушення договірних прав позивача, а тому на їх захист з відповідача підлягають стягненню заборговані тіло кредиту та відсотки з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
В частині стягнення пені в сумі 2000,00 грн ,то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Згідно відомостей відділу державної реєстрації виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 14.02.2019 р. відповідачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.14).
Місто Ізюм, Харківської області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015р.
При таких обставинах, зважаючи на те, що пеня та комісія нарахована за період, який пізніше 14 квітня 2014 року, та імперативну заборону на її стягнення, то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі ст.141 ЦПК України позивачу, на користь якого ухвалюється рішення, суд присуджує з відповідачів понесені і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12,13, 76-81, 89, 141, 247 ч.2, 263-265, 274 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: м. Київ 01032, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № № 14.11.2018-100004230 від 14.11.2018, у розмірі 5120 (п'ять тисяч сто двадцять) гривень, яка складається з: заборгованості по кредиту у розмірі 4000,00 грн.; заборгованості по процентам у розмірі 1120,00 грн.; а також сплачену суму судового збору у розмірі 1381,39 грн., а всього стягнути 6501 (шість тисяч п'ятсот одну) гривню 39 копійок.
В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Ізюмського міськрайонного суду Т.Д. Бєссонова