621/139/19
2/621/458/19
іменем України
(заочне)
03 квітня 2019 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
секретар судового засідання - Іванова О. В.
позивач - ОСОБА_1
в інтересах повнолітнього сина, що продовжує навчання, ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1, в інтересах повнолітнього сина, що продовжує навчання, ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 з наступною вимогою: стягнути зі ОСОБА_3 на користь їхнього повнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у зв'язку з продовженням повнолітнім сином навчання, в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, до досягнення сином двадцяти трьох років.
В обґрунтування позовної заяви зазначила, що відповідач є батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
29 жовтня 2018 року Зміївський районний суд Харківської області видав судовий наказ у справі № 621/2535/18 про стягнення з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання їхнього сина ОСОБА_2, до досягнення дитиною повноліття.
Їхній син навчається в Харківському національному університеті будівництва та архітектури, на 1 курсі, денного відділення.
В зв'язку із навчанням, їхній син потребує матеріальної допомоги своїх батьків, оскільки навчається на денній формі навчання, за контрактом. Самостійного заробітку син не має. Натомість для продовження навчання йому необхідно сплачувати за навчання, за гуртожиток, щоденно харчуватися, нести витрати на проїзд до місця навчання та в зворотному напрямку, купувати одяг, канцелярію, підручники для навчання та інше.
Вона, як мати, надає йому матеріальну допомогу виходячи зі своїх можливостей, але цього недостатньо для забезпечення сина необхідним для його життєзабезпечення та продовження навчання.
31.12.2018 сину виповнилось 18 років, в зв'язку з чим зобов'язання відповідача по утриманню дитини, згідно з судовим наказом від 29.10.2018 припинились.
Оскільки відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу сину, вона звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 24.01.2019 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 15.03.2019.
15.03.2019 судовий розгляд відкладено з причин нез'явлення відповідача та призначено нове судове засідання.
Належним чином повідомлені сторони повторно в судове засідання не з'явилися.
Позивач ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, на позовних вимогах наполягала, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_3, який повідомлявся рекомендованими листами, направленими йому судом на адресу зареєстрованого місця проживання (а. с. 18, 24, 26), не повідомив про причини повторної неявки в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав.
Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному ЦПК України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутністю, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, проти чого не заперечувала позивач.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. ст. 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
На підтвердження доводів позовної заяви позивачем надано копію свідоцтва про народження серія НОМЕР_4, з якого вбачається, що сторони мають сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 6).
29.10.2018 Зміївським районним судом Харківської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 вересня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття (а. с. 7).
Згідно довідок Харківського національного університету будівництва та архітектури №10/61 від 15.01.2019, № 10-62 від 16.01.2019 вбачається, що ОСОБА_2 навчається в Харківському національному університеті будівництва та архітектури, на 1 курсі денного відділення по спеціальності: гідротехнічне будівництво, водна інженерія, ним 06.08.2018 була проведена сплата за навчання в період з 01.08.2018 до 31.12.2018 року в сумі 4 550 грн 00 к., вартість навчання за рік складає - 9 100 грн 00 к., в період з 01.09.2018 по 01.01.2019 було надано гуртожиток для мешкання за адресою: АДРЕСА_2 нараховано до сплати 2 172 грн 25 к., сплачено 2 500 грн 00 к. (а. с. 8, 9).
У відповідності зі ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
За вимогами ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Статтею 191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Позивачем надано докази того, що відповідач є батьком їх спільного повнолітнього сина, який продовжує навчання і, у зв'язку з цим, потребує матеріальної допомоги, однак між ними не досягнуто згоди щодо порядку участі батька в утриманні дитини.
Враховуючи, що відповідач будь-яких заперечень проти позовної заяви не надав, не спростував повідомлені позивачем обставини наявності у нього можливості сплачувати аліменти у розмірі однієї чверті всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до закінчення сином навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України в частині стягування аліментів належить допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1, в інтересах повнолітнього сина, що продовжує навчання, ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на його утримання, в розмірі однієї чверті всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 21.01.2019 і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення сином двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_3 до Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 к., які перерахувати на рахунок отримувача 31211256026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягування аліментів у межах платежу за один місяць.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути нею подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.
В інтересах повнолітнього сина, що продовжує навчання, - ОСОБА_2, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2.
Відповідач - ОСОБА_3, місце проживання, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3
Повне рішення складене 03.04.2019.
Головуючий: В. В. Овдієнко