Справа № 639/4320/18
Провадж. № 1-кп/639/157/19
03 квітня 2019 року м.Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
прокурора ОСОБА_2 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12018220000000111 від 29 січня 2018 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,
встановив:
Прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в обґрунтування якого посилається на те, що такий строк спливає, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні умисного тяжкого злочину, ризики, які були враховані судом під час обрання їм такої міри запобіжного заходу не зникли, а саме обвинувачені перебуваючи на волі можуть продовжити вчинення кримінальних правопорушень, а також переховуватися від суду, оскільки переховувались під час досудового слідства по кримінальному провадженню, раніше судимі за корисні злочину та не мають офіційних джерел доходу, а також з урахуванням покарання, яке загрожує їм в разі визнання винуватими.
Обвинуваченими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та їх захисниками заявлені клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим з тримання під вартою на більш м'який, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, в обґрунтування якого посилалися на відсутність ризиків заявлених прокурором, наявність у обвинувачених постійного місця мешкання та міцних соціальних зав'язків, свавільність такого запобіжного заходу, оскільки судом при вирішенні клопотань не враховуються зазначені ними обставини.
Представник потерпілої сторони ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка» ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні умисного тяжкого злочинуза ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, за який кримінальним законом визначено виключно покарання у вигляді позбавленні волі до 6 років.
Згідно матеріалів справи, дія запобіжного заходу відносно обвинувачених, у вигляді тримання під вартою, закінчується 04 квітня 2019 року.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
При вирішенні клопотання сторін обвинувачення та захисту суд враховує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 раніше судимі за вчинення умисних корисних злочинів, переховувалися від органу досудового слідства, мають постійне місце мешкання в м. Харкові, даних про наявність у обвинувачених офіційних джерел доходу, погіршення стану їх здоров'я суду не надано, обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину.
Щодо доводів сторони захисту про відсутність ризиків, суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Стороною захисту суду на даній стадії не доведено, що наявні ризики відносно обвинувачених зменшились або зникли.
Будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні на цій стадії процесу не встановлено.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебуваючи на волі можуть переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, тобто ризики, які були враховані судом при обранні йому такого запобіжного заходу не зменшились, у зв'язку з чим вважає, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 331 КПК України, суд,
ухвалив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
У задоволенні клопотання обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та сторони захисту про зміну обвинуваченим запобіжного заходу на більш м'який - відмовити.
Строк тримання під вартою відносно обвинуваченихОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», продовжити на 60 днів, тобто до 01 червня 2019 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя ОСОБА_1