Справа № 610/3788/18
Провадження № 2/610/161/2019
28.03.2019 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Тімонової В.М.,
за участю: секретаря судового засідання Косолапової Ю.А.,
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балаклія Харківської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 610/3788/18 (пр. № 2/610/161/2019) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Балаклійська міська рада Харківської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
У грудні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2, у якій просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що вона є наймачем неприватизованої квартири, розташованої по АДРЕСА_1, яка перебуває на балансі Балаклійської міської ради Харківської області. У цій квартирі зареєстрована вона, її чоловік і син, а також онук - відповідач ОСОБА_2 Однак з 2011 року відповідач фактично не проживає у квартирі за місцем реєстрації, оскільки виселився і виїхав на заробітки в Росію. Після добровільного виселення з квартири відповідач не знявся з реєстрації, витрат з оплати комунальних послуг та утримання квартири не здійснює. Реєстрація відповідача у квартирі створює позивачу перешкоди в оформленні субсидії з оплати житлово-комунальних послуг, порушує її права. Крім того, вона не має можливості приватизувати зазначену квартиру, оскільки на це необхідна згода усіх зареєстрованих у ній осіб.
Позивач у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Пояснила, що її онук - відповідач ОСОБА_2 проживав з нею з 1999 року. У 2010 році вона отримала ордер на квартиру, розташовану по АДРЕСА_1. В ордері ОСОБА_2 був зазначений як член сім'ї. Вони вселилися до квартири у 2010 році. У відповідача була своя кімната у квартирі. ОСОБА_2 став красти у них, обікрав її чоловіка. До поліції вона з цього приводу не зверталась. Коли ОСОБА_2 було 17 років, він пішов з дому. Іноді він приходив до квартири, потім знову йшов з дому. У 2012 році він став проживати у смт Донець Балаклійського району Харківської області, де обікрав квартиру, за що відбував покарання у виді позбавлення волі. Після звільнення з місць позбавлення волі проживає у смт Донець. У квартирі за місцем реєстрації він проживати не бажає. ОСОБА_2 не може не красти, а її чоловік проти цього.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог. Пояснив, що він жив у квартирі за місцем реєстрації в одній кімнаті з сином позивача. Приблизно через три місяці після вселення до квартири, він пішов з дому, жив у свого друга. Коли повернувся додому - його стали утискати, він почав ночувати у друзів. У 2012 році його вигнав з квартири чоловік позивача через те, що у нього зникла сорочка. На той час йому було 18 років. Він став жити у своєї дівчини. Міг приходити додому тільки тоді, коли позивач приїжджала додому. З 2014 року до березня 2016 року він проживав у смт Донець Балаклійського району Харківської області з дівчиною, у них народилась дитина. Декілька місяців він був на заробітках у Росії. З 05.03.2016 року він відбував покарання у виді 1,5 року позбавлення волі. Потім приїхав до м.Балаклії. Позивач на той час була у Москві, сказала, що її чоловік проти того, щоб він проживав з ними. Один місяць він жив у двоюрідної бабусі, потім став жити з дівчиною у смт Донець. З літа 2018 року проживає у найманій квартирі. З квартири за місцем реєстрації його виганяють, тому він не може там проживати.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, заяв або клопотань від нього не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені такі обставини і визначені відповідні до них правовідносини.
Квартира, розташована по АДРЕСА_1 надана у користування позивачу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та перебуває на балансі Балаклійської міської ради Харківської області, що підтверджується копією ордеру на жиле приміщення № 027339 від 19.12.2009 року (а.с. 10). У зазначеному ордері вказано, що ордер виданий ОСОБА_1 з сім'єю: ОСОБА_3 (чоловік), ОСОБА_4 (син), ОСОБА_2 (онук, дитина-сирота, під опікою).
Згідно довідки про склад сім'ї від 22.12.2018 року та відповіді відділу з питань реєстрації місця проживання апарату виконавчого комітету Балаклійської міської ради Харківської області від 02.01.2019 року на запит суду, відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11, 15).
В акті обстеження, складеному 22.12.2018 року депутатом Балаклійської міської ради Харківської області Якименком В.С. у присутності свідків, що є сусідами: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, зазначено, що відповідач ОСОБА_2 сім років не проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, його місцезнаходження не відоме (а.с. 12).
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що протягом п'ятнадцяти років є подругою позивача та проживає з нею по сусідству. З відповідачем знайома. Зі слів ОСОБА_1 їй відомо, що відповідач взяв куртки її чоловіка, після цього його вигнали з квартири. У квартирі за місцем реєстрації відповідач жив два роки, а після виселення протягом останніх семи років у квартирі не проживає.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що є сусідкою позивача з 2010 року. Знайома зі сторонами як із сусідами. Близько двох років відповідач проживав у квартирі за місцем реєстрації. Причини, з яких відповідач протягом тривалого часу не проживає за місцем реєстрації, їй невідомі. Вона поставила свій підпис в акті обстеження на прохання позивача, яка пояснила, що це необхідно для зняття його з реєстрації, оскільки він протягом тривалого часу не проживає у квартирі.
Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що вона є рідною сестрою позивача. Більше восьми років відповідач не проживає у квартирі за місцем реєстрації. Він пішов з дому неповнолітнім. Жив у неї та у її матері. Відповідач був потрібен ОСОБА_9, поки вона отримувала на нього державні виплати. Він йшов з дому, оскільки на нього там морально тиснули, виганяли. Приходив до неї і вночі. Чоловік позивача вигнав ОСОБА_2 з дому.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що позивач - його тітка, відповідач - його племінник. Свідку відомо, що у ОСОБА_2 був конфлікт з позивачем та її чоловіком, і його вигнали з дому. Позивач та її чоловік не пускають ОСОБА_2 у квартиру.
Статтею 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 9 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Статтею 64 Житлового кодексу України передбачено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжений наймодавцем, а в разі спору судом.
Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є наймачем квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрована і проживає у ній. Відповідач ОСОБА_2 є онуком позивача, перебував під її опікою до досягнення повноліття, тобто був членом сім'ї позивача. ОСОБА_2 зареєстрований у зазначеній квартирі з 29.11.2010 року, однак не проживає за місцем реєстрації з 2011 року. Під час розгляду справи позивач не довела добровільність виселення відповідача з квартири. Про те, що виселення відповідача відбулось не з його волі свідчать стосунки, які склались між сторонами. Також це підтверджено показаннями свідків у судовому засіданні. Відповідач не має можливості проживати у квартирі за місцем реєстрації, оскільки позивач та її чоловік, які проживають у квартирі, перешкоджають йому у цьому.
Дослідивши у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд встановив обставини, що мають юридичне значення для вирішення спору, та дійшов висновку, що відповідач не проживає у квартирі АДРЕСА_1 з поважних причин, а тому відсутні підстави для визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням у зазначеній квартирі.
Як убачається з матеріалів справи, позивач за подання до суду даної позовної заяви сплатила 704,80 гривень судового збору (а.с. 1). Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, підстав для розподілу понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору немає.
Керуючись ст. 47 Конституції України, ст.ст. 9, 64, 71 Житлового кодексу Української РСР, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Балаклійська міська рада Харківської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання: АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1.
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_2.
Третя особа: Балаклійська міська рада Харківської області, місцезнаходження: 64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Центральна, буд. 16, код ЄДРПОУ 04058628.
Повний текст рішення складено 03.04.2019 року.
Суддя В.М. Тімонова