Справа №639/1045/18
Провадження №2/639/164/19
11 березня 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Баркової Н.В.,
за участю секретаря - Кузнецової А.О.,
представника позивача адвоката - Чайковської А.В.,
представника відповідача - Хрущ Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Харківської міської ради про припинення права власності внаслідок знищення майна, визначення ідеальної частки майна у спільній власності співвласників, визнання права власності, -
До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 до відповідача Харківської міської ради, в якій позивачі просять суд припинити право власності ОСОБА_6 на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_3 право власності н 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, який складається з житлового будинку «А-1», загальною площею 54,1 кв.м., житловою площею 18,8 кв.м. та надвірних будівель - ганку літ. «а-3», сараю літ. «В», льоху літ. «З», вбиральні літ. «Л», огорожі №№7- 9, водопроводу №10; визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, який складається з житлового будинку «А-1», загальною площею 54,1 кв.м., житловою площею 18,8 кв.м. та надвірних будівель - ганку літ. «а-3», сараю літ. «В», льоху літ. «З», вбиральні літ. «Л», огорожі №№7- 9, водопроводу №10.
В обґрунтування своїх вимог позивачі посилаються на те, що вони разом з ОСОБА_6, 1902 року народження, є співвласниками житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_1. У власності позивачів перебуває по 1/4 частині будинку, згідно договору дарування від 30.11.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Мороз Г.І., а у власності відповідача - 1/2 частина будинку згідно свідоцтва про право на спадщину від 05.05.1992 року, виданого П'ятою ХДНК. Протягом останніх 25 років ОСОБА_6 не відвідувала спірний будинок та не доглядала його. Внаслідок цього її половина будинку з надвірними спорудами під впливом часу та природних явищ була зруйнована.Більше того, позивачами було з'ясовано, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 та не має спадкоємців. Її частина спірного будинку (кв.2) перебуває у напівзруйнованому стані. Про це свідчить довідка Жовтневої філії КП «Жилкомсервіс» від 05.02.2008 року. За відомостями адресно-довідкового бюро УМВС України в Харківській обл. станом на 12.02.2008 року ОСОБА_6 зареєстрованою в м. Харкові та області не значиться. Таким чином, власник 1/2 частини житлового будинку ОСОБА_6 померла у 1992 році, спадкоємців не має. Протягом цього часу в цій частині будинку, 1918 року будівництва, ніхто не проживав, заходів з утримання та ремонту не вживав, що призвело до руйнування кв.АДРЕСА_1. Отже, на сьогоднішній день зареєстроване за померлою ОСОБА_6 право власності не має об'єкту, адже половина будинку зруйнована та цілком непридатна до експлуатації. Позивачі позбавлені можливості оформити власні права на земельну ділянку, оскільки для цього необхідна участь співвласниці. Реалізація їх прав розпорядження власним майном обмежена. Окрім цього, технічний стан конструкцій квартири №2 перешкоджає нормальній експлуатації квартири позивачів в частині незадовільного стану суміжної зовнішньої стіни через недотримання теплотехнічних вимог. У зв'язку з припиненням права власності ОСОБА_6 фактично цілий будинок АДРЕСА_1 належить позивачам, що призводить до необхідності перерозподілу часток у праві спільної сумісної власності.
У зв'язку з викладеним позивачі вимушені звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.03.2018 року позов прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, яка призначена до розгляду в підготовчому засіданні.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.06.2018 року у даній справі було призначено повторний автоматизований розподіл справи на підставі п.п. 2.3.13, 2.3.17, 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.п.5.4, 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу Жовтневого районного суду м. Харкова.
Відтак, для розгляду даної заяви автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Жовтневого районного суду м. Харкова Баркову Н.В. та ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.06.2018 року цивільну справу прийнято до провадження судді Жовтневого районного суду м. Харкова Баркової Н.В.
27.09.2018 року на адресу Жовтневого районного суду м. Харкова від представника відповідача Харківської міської ради надійшов відзив на позов, в якому останній зазначає, що відповідно до матеріалів справи позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали кожний по 1/4 частині домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 30.11.2005 року № 20551, посвідченого приватним нотаріусом Мороз Г.І. від ОСОБА_8, яка в свою чергу придбала по 1/4 частині у колишніх власників ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Представник відповідача звертає увагу суду на помилки в договорі купівлі-продажу від 30.05.2005 року, який міститься в матеріалах інвентаризаційної справи (стор. 126). За вказаним Договором ОСОБА_8 придбала у ОСОБА_11 1/4, зазначений ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_10 по 1/4 домоволодіння по АДРЕСА_1. А відповідно до копії паспорту (стор. 121), яка містить в матеріалах інвентаризаційної справи, прізвище ОСОБА_9, а не як зазначено у Договорі, а згідно копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_9 в матеріалах інвентаризаційної справи (стор. 122) ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що не відповідає номеру, зазначеному в Договорі. Відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інвентаризаційна справа не містить власника на жодну частину домоволодіння по АДРЕСА_1 з прізвищем ОСОБА_9. Предметом даної справи є домоволодіння по АДРЕСА_1. У своїй позовній заяві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначають, що частина спірного будинку літ. «А-1» (кв. 2), в якій мешкала ОСОБА_6, зруйнована, і цей факт підтверджується Технічним висновком повного господарського товариства «Баранов і К» ВП «Центр-Персонал» від 20.12.2016 року. Однак, факт того, що ОСОБА_6 мешкала саме у літ. «А-1» (кв. 2) домоволодіння по АДРЕСА_1, не підтверджується жодними доказами та не відповідає матеріалам інвентаризаційної справи, яка була витребувана Юридичним департаментом Харківської міської ради для підготовки правової позиції. В матеріалах справи вказано, що житловий будинок по АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрований за:
-ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1/4 частині на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Мороз Г.І від 30.11.2005 року №20551;
-ОСОБА_6 1/2 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину від 05.05.1992 року, виданого П'ятою ХДНК №1-1971.
Однак, відсутня жодна інформації, що ОСОБА_6 мешкала, як зазначають позивачі, у літ. «А-1» (кв. 2) домоволодіння. Отже, фото таблиці, додані до висновку повного господарського товариства «Баранов і К» ВП «Центр-Персонал» від 20.12.2016 року не можуть братися до уваги судом, оскільки відсутні підтвердження, що саме частина ОСОБА_6 знаходиться у напівзруйнованому стані.Таким чином, представник відповідача вважає, що у випадку задоволення позовних вимог позивачі фактично почнуть володіти та розпоряджатись частиною домоволодіння ОСОБА_6 в наслідок перерозподілу та виділу в натурі часток із спільної часткової власності.Довідка дільниці № 43 КП «Жилкомсервіс» від 05.02.2008 року, додана позивачами до матеріалів справи про смерть ОСОБА_6, нібито ІНФОРМАЦІЯ_6, та відсутність у неї спадкоємців суперечить свідоцтву про право на спадщину від 05.05.1992 року, виданого П'ятою ХДНК №1-1971. Крім того, з моменту надання зазначеної довідки та довідки адресно-довідкового бюро Управління МВС України в Харківській області, на якій відсутній жодний відтиск печатки та нумерація самої довідки, минуло більше десяти років.Крім того, земельна ділянка по АДРЕСА_1 знаходиться у комунальній власності, а розпоряджатися цією земельною ділянкою має право лише територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради. Доказів звернення до Харківської міської ради або виконавчих органів Харківської міської ради стосовно надання земельної ділянки в користування позивачам та/або до суду не надано, у зв'язку з чим представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.02.2019 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Харківської міської ради про припинення права власності внаслідок знищення майна, визначення ідеальної частки майна у спільній власності співвласників, визнання права власності закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 11.03.2019 року представник позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 - адвокат Чайковська А.В. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на викладені в позові обставини.
Представник відповідача Харківської міської ради Хрущ Є.І. проти задоволення вказаного позову заперечувала у повному обсязі, просила відмовити з огляду на обставини, викладені у відзиві.
Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.
Як вбачається з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, у власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 перебуває по 1/4 частині житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_1, а у власності ОСОБА_6 - 1/2 частина вказаного житлового будинку, згідно свідоцтва про право на спадщину від ІНФОРМАЦІЯ_6, виданого П'ятою ХДНК (а.с.6).
Відповідно до копії договору дарування від 30.11.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Мороз Г.І. вбачається, що ОСОБА_8 передала безоплатно у власність ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 1/4 частині житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_1. Житловий будинок «А-1», частка якого в рівних частинах передається у власність обдарованим, розташований на земельній ділянці, розміром 831 кв.м., має житлову площу 44,7 кв. м., загальну площу 97,1 кв.м. Зазначений житловий будинок дерев'яний, та при ньому є надвірні будівлі: літня кухня літ. «Б», сараї літ. «В,Г», льохи літ. «З,К», вбиральня літ. «Л», огорожа №1-6.(а.с.5).
Позивачами надано технічні паспорти на житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 01.04.2005 року, де будинок А-1 складається з квартири 1 та квартири 2, а в технічному паспорті станом на 15.01.2008 року такий поділ відсутній, також вказано перелік надвірних споруд, який не збігається з переліком в тексті вищезазначеного договору дарування (а.с.7-12)
Відповідно до листа КП «ХМБТІ» №1100266 від 01.02.2008 року, зазначено, що в КП «ХМБТІ» на виконанні знаходиться робота по заказу №1100266, поданого ОСОБА_3, який проживає по АДРЕСА_1. Житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрований за: - ОСОБА_4, ОСОБА_3 - по 1/4 частині на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Мороз Г.І. р. №20551 від 30.11.2005 року; - ОСОБА_6 Ѕ частина на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 5 ХМНК 05.05.1992 р. №1-1971. Виходом на місце встановлено, що приміщення №2-1, 2-2, 2-3, ІІзнаходяться у напівзруйнованому стані та інвентаризації не підлягають (а.с.13).
Актом комісії у складі заступника начальника та спеціалістів управління ЖКГ Жовтневої районної у м. Харкові ради та спеціалістів ПЖРЕП від 04.02.2008 року, встановлено, що частина о житлового будинку (1/2), яка належала нині померлій ОСОБА_6 перебуває у напівзруйнованому стані. Рекомендовано ОСОБА_4, ОСОБА_3 звернутися до суду для анулювання правової реєстрації щодо напівзруйнованої частини житлового будинку відповідно до чинного законодавства (а.с.14).
Згідно з технічним висновком повного господарського товариства «Баранов і К» ВП «Центр-Персонал» від 20.12.2016 року, житловий будинок літ. А-1 в межах розташування квартири №2, що належить ОСОБА_6, перебуває у непридатному для експлуатації технічному стані; найбільш ефективним використанням цієї частини будинку є розбирання по елементам з дотриманням умов безпеки конструктивних елементів суміжної квартири №1; технічний стан основних та обмежувальних конструкцій квартири №2 перешкоджає нормальній експлуатації квартири №1 в частині незадовільного стану суміжної зовнішньої стіни через недотримання теплотехнічних вимог (а.с.15-28).
З копії довідки від 05.01.2008 року, виданої КП «Жилкомсервіс» дільниця №43 вбачається, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 та не має спадкоємців. Її частина спірного будинку (кв.2) перебуває у напівзруйнованому стані (а.с.29).
За відомостями адресно-довідкового бюро УМВС України в Харківській області станом на 12.02.2008 року ОСОБА_6 зареєстрованою в м. Харкові та області не значиться (а.с.29-30).
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема визнання права.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, крім того, право приватної власності є непорушним.Зі змісту ст. 328 ЦК України вбачається, що спадкування є однією з підстав набуття права власності.
Стаття 321 ЦК України також закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України, який означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом за умови попереднього та повного відшкодування вартості об'єктів права власності, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Стаття 346 ЦК України визначає перелік підстав припинення права власності, у тому числі п. 4 ч. 1 даної статті передбачено, що право власності припиняється у разі знищення майна.
Як передбачено ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі знищення цього майна. Таке знищення може бути результатом дій власника або інших осіб. Зокрема, це може бути таке використання майна, в результаті якого воно повністю і назавжди втрачає свої властивості, індивідуальні ознаки тощо. Знищення майна може трапитися і незалежно від волі власника. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру (ч. 2 ст. 349 ЦК). Припинення права власності на таке майно пов'язується з наявністю юридичної сукупності: дії або події, що потягли знищення речі; правочину - звернення власника до відповідного органу; адміністративного акту - рішення цього органу про виключення знищеної речі з державного реєстру.
А як зазначено в п. 17 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України від 25.09.2015 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок», застосовуючи зазначену норму ЦК України, не всі суди звертають увагу на ч. 2 ст. 349 ЦК України, відповідно до якої право власності на знищене майно припиняється тільки за наявності відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру.
Разом з тим, оскільки вище зазначений будинок перебуває у спільній частковій власності сторін, то дані правовідносини регулюються нормами ст. 356 ЦК України, якими передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Виходячи зі змісту ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Статті 360 та 361 ЦК України вказують на те, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
При цьому співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об'єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Судом на підставі досліджених доказів встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали від ОСОБА_8 кожний по 1/4 частині домоволодіння по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 30.11.2005 року № 20551, посвідченого приватним нотаріусом Мороз Г.І. Таким чином, у власності позивачів перебуває по 1/4 частині будинку, а у власності ОСОБА_6 - 1/2 частина вказаного будинку. Належних доказів того, що ОСОБА_6 померла та не має спадкоємців, суду не надано. Також не надано суду і підтверджень того, що між співвласниками будинку визначено порядок користування і саме позивачі користуються квартирою 1, а ОСОБА_6 на підставі договору або рішення суду виділена в користування квартира АДРЕСА_1. Крім того, відповідна заява власника зазначеної частки будинку про знищення майна, як підстава для внесення змін до державного реєстру, також відсутня. Тому суд, на підставі наданих доказів, не може дійти висновку про те, що саме належна на праві власності ОСОБА_6 1/2 частина спірного житлового будинку перебуває в напівзруйнованому стані, отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають у зв'язку з їх недоведеністю. Враховуючи викладене, суд не знаходить передбачених законом підстав для припинення права власності у визначеному законом порядку на спірне майно в результаті його знищення, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню і позовні вимоги про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку за кожним з позивачів, оскільки підстави для визнання за ними права власності на вказане майно а також для перерозподілу часток у праві спільної сумісної власності на даний час відсутні.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає в повному обсязі.
Оскільки позивачам відмовлено в позові, судові витрати покладаються на позивачів відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1-18, 76-82, 95, 141, 228, 229, 235, 244, 245, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 322, 346, 349, 356, 358, 360, 361, 1277 ЦК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Харківської міської ради про припинення права власності внаслідок знищення майна, визначення ідеальної частки майна у спільній власності співвласників, визнання права власності - відмовити в повному обсязі.
Судові витрати покласти на позивачів.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачі:
-ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії НОМЕР_5, виданий Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 30.10.2001 року, ІПН:НОМЕР_3, проживає за адресою: АДРЕСА_1;
-ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт серії НОМЕР_6, виданий Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 05.08.2004 року, ІПН: НОМЕР_4, проживає за адресою: АДРЕСА_1;
Відповідач: Харківська міська рада, місцезнаходження: 61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, ЄДРПОУ 04059243.
Суддя Н.В. Баркова