Справа № 638/19307/18
03.04.2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
з участю прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю потерпілої - ОСОБА_5
з участю обвинуваченої - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова кримінальне провадження за №12018220480004419 від 13.11.2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, українки, громадянки України, з вищою освітою, офіційно не працюючої, незаміжньої, яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима:
29.11.2010 року Дзержинським районним судом м. Харкова за частинами 1, 3 статті 309 Кримінального кодексу України до 2 років позбавлення волі, звільнена від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки 6 місяців;
18.02.2013 року Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 115, статтями 69, 71, 72 Кримінального кодексу України до 2 років 4 місяців позбавлення волі, 03.05.2013 року звільнена у зв'язку із відбуттям покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України,-
29 жовтня 2018 року приблизно о 23 год. 00 хв., більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 прийшла до квартири АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_5 із заздалегідь виниклим умислом на таємне викрадення майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , діючи з корисним мотивом, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи, що за її діями ніхто не спостерігає, в момент коли ОСОБА_5 була відсутня за місцем мешкання, ОСОБА_6 проникла до вказаної квартири, звідки викрала телевізор ST LED29HD500U, серійний номер 08201503335, який належить ОСОБА_5 , вартістю 2976 гри. відповідно до висновку товарознавчої експертизи №26938 від 29.11.2018 року.
У результаті своїх протиправних дій ОСОБА_6 заволоділа майном потерпілої ОСОБА_5 , чим спричинила останній майнову шкоду, на суму 2976 гривень, після чого з місця злочину пішла, звернувши викрадене майно на свою користь, розпорядившись ним на власний розсуд.
Допитана обвинувачена ОСОБА_6 в судовому засіданні визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України у повному обсязі, підтвердила обставини, викладені у обвинувальному акті, у вчиненому розкаялася, пояснивши, що доповнити їй нічого, вимоги цивільного позову визнала повністю.
Суд зі згоди прокурора, потерпілої, обвинуваченої, відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясував, чи правильно розуміє обвинувачена ОСОБА_6 зміст цих обставин, не оспорює їх, і не наполягає на дослідженні всіх доказів у справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, а також роз'яснив, що у такому випадку обвинувачена буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Аналізуючи представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо доведеності вини обвинуваченої ОСОБА_6 та кваліфікує її дії за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в житло.
При вирішенні питання про покарання обвинуваченої ОСОБА_6 суд враховує характер і ступінь важкості вчиненого кримінального правопорушення-злочину, який у відповідності до статті 12 Кримінального кодексу України відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченої, обставини, які пом'якшують та обтяжують її покарання.
Так, ОСОБА_6 раніше судима, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, офіційно не працевлаштована.
Відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_6 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно статті 67 Кримінального кодексу України, обставин, що обтяжує відповідальність ОСОБА_6 судом не виявлено.
Згідно частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Тобто, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання
Пленум Верховного Суду України в Постанові №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», звертає увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визначається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватись вимог статті 65 Кримінального кодексу України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 повинно бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у межах санкції кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75, 76 Кримінального кодексу України, оскільки цей вид покарання буде мати вплив на її виправлення та попередження нових злочинів, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України мета покарання як обвинуваченими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог статті 128 КПК України, цивільним позивачем - потерпілою ОСОБА_5 подано цивільний позов, згідно з яким вона просить стягнути із ОСОБА_6 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 2976 грн., а також спричинену моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_5 підлягає задоволенню у повному розмірі, адже право на відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.
Так, як вбачається із судової товарознавчої експертизи №26938 від 29.11.2018 року, ринкова вартість викраденого майна - телевізора ST LED29HD500U, з урахуванням зниження якості від зносу складає 2976 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят шість) грн. 00 коп., а тому матеріальна шкода, спричинена злочинними діями обвинуваченої, повинна бути відшкодована у повному обсязі, тобто у сумі 2976, 00 грн.
Як роз'яснено у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року №4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Отже, суд визнає факт заподіяння моральної шкоди цивільному позивачу потерпілій ОСОБА_5 неправомірними діями цивільного відповідача - ОСОБА_6 , та враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн. такими, що знайшли підтвердження у судовому засіданні, а тому керуючись засадами справедливості, добросовісності та розумності, вважає що позов підлягає задоволенню.
Питання щодо витрат, пов'язаних із проведенням експертиз по кримінальному провадженню вирішити на підставі статті 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373,374 КПК України суд,-
Визнати ОСОБА_6 винною у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
На підставі пунктів 1, 2 частини 1, пункту 2 частини 3 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_6 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави вартість проведеної під час досудового слідства судово-товарознавчої експертизи №26938 від 29.11.2018 року у розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 00 коп.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 спричинену матеріальну шкоду у розмірі 2976 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят шість) грн. 00 коп., моральну шкоду у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн., а всього стягнути 7976 (сім тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 00 коп.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Головуючий: