Справа № 638/14686/18
Провадження № 2/638/1790/19
26 березня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого - судді Цвірюка Д.В.,
за участю секретаря Кириллової К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м.Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у розмірі 15463,77 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» та ОСОБА_2 було укладено договір №3465809632-002775 від 05.05.2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Цей договір було укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https://e-groshi.com і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення договору. Строк на який надається позика становить 31 день, тобто дата повернення грошей - не пізніше 23:00 04.06.2018 включно. Станом на 02.10.2018 року відповідачем прострочені строки повернення позики, встановлені договором, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 15463,77 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 2100,00 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 5803,77 грн., заборгованості за пенею - 7560,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч.8 ст.128 ЦПК України, в судове засідання не з'явився, в порушення ч.3 ст.131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв'язку з чим на підставі ухвали Дзержинського районного суду м.Харкова від 26.03.2019 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст.280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, не суперечать законодавству та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» та ОСОБА_2 було укладено договір №3465809632-002775 від 05.05.2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, який укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https://e-groshi.com і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення договору.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Згідно ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статі. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надіслана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.1 ст.12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом 969925, який зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторін».
Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ст. 207 ЦК України).
Враховуючи вищезазначене, договір №3465809632-002775 від 05.05.2018 року є письмовим правочином, який відповідає формі передбаченій ст.ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк, що встановлений договором. Крім того, відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Згідно п. 2.1. Договору, позикодавець на умовах цього Договору надає позичальнику кошти у позику на умовах фінансового кредиту, що виражена у грошових коштах у національній валюті України, відповідно до заявки на отримання позики, та відповідно до умов цього Договору, а позичальник зобов'язується отримати (прийняти) та повернути позику та сплатити суму процентів користування позикою в порядку і строк визначений цим Договором.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу позику у розмірі 2100,00 грн., що підтверджується повідомленням від 05.05.2018 року, де вказано, що на картковий рахунок відповідача НОМЕР_2 було перераховано позику у розмірі 2100,00 грн., на підставі договору співробітництва №2829 від 28.12.2017 року.
Відповідно до умов п. 10.1.3 Договору, позичальник зобов'язується вчасно повернути позику та сплатити суму процентів за користування позикою.
Строк надання послуг за цим договором розпочинається з моменту отримання позичальником коштів відповідно до умов Договору.
Відповідно до 5.2 Договору, строк на який надається позика становить 31 день.
Згідно п. 5.3 Договору, дата надання позики становить 05.05.2018 року.
Дата повернення позики - не пізніше 23:00 години, 04.06.2018 включно.
Відповідно до умов Договору сума процентів за користування позикою становить 763,77 грн. за 31 день. Проценти за користування позикою становлять 2% за кожен день користування позикою, що становить 730 процентів річних.
Тип процентної ставки - фіксована. Фіксована процентна ставка за Договором становить 2% (42,00 грн. процентів) за кожен день, починаючи з дати видачі позики, і закінчуючи датою фактичного повернення позики включно. Протягом строку користування позикою.
Так, у строк визначений Договором у разі виконання відповідачем зобов'язань за цим Договором, відповідач повинен був повернути позику та проценти за користування позикою, у зв'язку із чим станом на 02.10.2018 року виникла заборгованість, яка складається з: заборгованості за кредитом - 2100,00 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 5803,77 грн.; заборгованості за пенею - 7560,00 грн. Загальна сума заборгованості складає 15463,77 грн., що підтверджується наданими розрахунками заборгованості за Договором №3465809632-002775 від 05.05.2018 року.
Відповідно до положень ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Приписами цивільного законодавства передбачено, що Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Відповідно до положень ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений строк.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія є гроші» обґрунтовані та підлягають задоволенню з урахуванням досліджених доказів.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 ст.137 ЦПК України передбачено що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи результат вирішення справи, наданий акт приймання-передачі наданих послуг №48 від 18.09.2018 року з детальним описом робіт (наданих послуг), співмірність розрахунку з обставинами, зазначеними у ч.4 ст.137 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі - 1500,00 грн.
Також відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1762,00 грн..
На підставі вищевикладеного, ст.ст.202, 205, 252-259, 261, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 626, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 77, 78, 81, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 280-283, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» заборгованість за договором №3465809632-002775 від 05.05.2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у сумі 15 463 (п'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят три) гривень 77 копійок, що складається із заборгованості за кредитом - 2100,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 5803,77 грн., заборгованості за пенею - 7560,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп., а також витрати на правничу допомогу у сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 01.04.2019 року.
Сторони:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші», ЄДРПОУ 41538600, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги буд.10-К;
відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1, АДРЕСА_1.
Головуючий - суддя: Д.В.Цвірюк