№ 566/1617/18
03 квітня 2019 року смт. Млинів Рівненської області
Млинівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючої - судді Бандури А.П.
при секретарі судового засідання: Антонович М.Я.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Млинів Рівненської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася в Млинівський районний суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на неможливість сумісного проживання з відповідачем.
Позивачка зазначила, що подружнє життя з відповідачем не склалося. Причиною розпаду сім'ї послужило те, що вони мають різні характери та погляди на життя, не можуть знайти взаємопорозуміння між собою, в зв'язку з цим у них виникають сімейні конфлікти. Шлюбні відносини між ними припинені. Сім'я розпалася і примирення неможливе.
В підготовче судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, звернулася до суду з заявою, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задоволити, розгляд справи проводити за її відсутності.
(а.с.29)
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою, в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання шлюбу не заперечує, просить їх задоволити.
(а.с.30)
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що у зв'язку із визнанням позову відповідачем згідно ч.3 ст. 200 ЦПК України, позов підлягає задоволенню у підготовчому засіданні, так як він підтверджується зібраними та перевіреними в ході судового засідання доказами, а саме: свідоцтвом про шлюб серії І-ЕГ №127478 виданим 18 листопада 2017 року Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, підтверджується, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 18 листопада 2017 року, прізвище дружини після одруження - ОСОБА_2.
(актовий запис №1750).
(а.с. 4)
Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка. Кожен з подружжя має рівні права та обов'язки в шлюбі та сім'ї.
Частиною 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
У відповідності до ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності,поваги до себе.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Суд, оцінюючи у сукупності зібрані у справі докази, враховуючи викладені у позові обставини, прийшов до висновку, що позов є обргунтованим та підлягає задоволенню. Подальше збереження шлюбу протирічить правам та інтересам сторін, порушує їх права на вільний вибір та добровільність шлюбу, а тому є всі підстави суду визнати, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими.
У відповідності до ч.1 ст.141 КУпАП судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно вимог ст.142 КУпАП, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір в розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1190960631.1 від 20 листопада 2018 року, а відповідач до початку розгляду справи по суті позов визнав, в зв'язку з чим позовні вимоги були задоволені у повному обсязі, суд вважає, що позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого нею при поданні позову судового збору, в сумі 352,40 грн., а з відповідача стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 352,40 грн.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з опису робіт (наданих послуг) №57 від 21 листопада 2018 року виконаних адвокатом та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги згідно договору від 20 листопада 2018 року №063, укладеного із ОСОБА_1 та квитанції 0.0.1190943068.1 від 20 листопада 2018 року витрати на правничу допомогу адвоката становлять 2000 грн.
Керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд прийшов до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача половину витрат, сплачених позивачем на правничу допомогу адвоката в сумі 1000 грн.
На підставі наведеного,
керуючись ст.ст. 4,7,10,13,81,130, 141, 263-266 ЦПК України, ст.ст.109, 110,112-114 СК України,
с у д, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 18 листопада 2017 року Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області 18 листопада 2017 року за актовим записом №1750 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 понесені судові витрати пов'язані з оплатою судового збору в сумі 352,40 (триста п'ятдесят дві гривні) 40 копійок.
(ідентифікаційний номер ОСОБА_2 - НОМЕР_1 )
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча гривень).
(ідентифікаційний номер ОСОБА_2 - НОМЕР_1 )
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), з державного бюджету 50 відсотків судового збору від суми 704,80 (сімсот чотири) гривні 80 копійок, що дорівнює 352,40 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок, сплаченого за платіжною квитанцією №0.0.1190960631.1 від 20 листопада 2018 року.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційну скаргу може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду до Апеляційного суду Рівненської області через Млинівський районний суд Рівненської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Млинівського райсуду А.П. Бандура